КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2021 року м. Київ

Справа №761/10419/19

Апеляційне провадження №22-ц/824/2342/2021

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. за участі секретаря Федорчук Я.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Притули М.Г. 30 вересня 2020 року в м. Києві, повний текст рішення складений 12 жовтня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування за договором страхування від 27 травня 2017 року в розмірі 1005000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він, на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 06 червня 2017 року, має повноваження щодо володіння, користування та розпорядження автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 . 27 травня 2017 року між ним та відповідачем був укладений договір добровільного страхування зазначеного автомобіля, де винагодонабувачем за договором страхування визначений позивач.

27 листопада 2017 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля і з вини його водія. Застрахований транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень, вартість матеріального збитку визначена у висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 02 серпня 2018 року в розмірі 1005259,40 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, надав всі необхідні документи для прийняття відповідного рішення. Однак, відповідач відмовив у виплаті посилаючись на п.2.3.1.5 Договору та стверджуючи, що водій відмовився від освідчення на стан сп`яніння. Тому відповідач вважає, що даний випадок підпадає під виключення із страхових випадків і у нього відсутній обов`язок щодо виплати страхового відшкодування.

На думку позивача така відмова є безпідставною, так як діючим законодавством не передбачено процедуру «освідчення» водія, а визначено «огляд», який здійснюється працівниками правоохоронних органів або спеціально визначених медичних закладів. До того ж, при постановлені вироку судом не встановлені обставини відмови від проходження освідчення на стан сп`яніння, мала місце неможливість здійснення забору крові через відсутність периферичних вен, а категорична відмова від забору крові з магістральних вен не була перешкодою для відібрання зразків іншого біологічного середовища у ОСОБА_2 та здійснити відповідне дослідження. В подальшому було проведено відбір крові в м. Львів, як зазначено у вироку суду та згідно висновків експерта встановлено відсутність у крові будь-яких спиртів.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» про стягнення страхового відшкодування - задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 1005000,00 грн та 9605,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на подію яка відбулась 27 листопада 2017 року не може бути поширено виключення із страхових випадків, передбачене п. 2.3.1.5. Договору, оскільки належними та допустимими доказами не зафіксовано відмову ОСОБА_2 від огляду на стан сп`яніння, а тому посилання відповідача на таку підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування не відповідає обставинам, встановленим в судовому засіданні. Також страховою компанією було встановлено, що відбулась «повна загибель» автомобіля, а тому суд на підставі положень п.п. 2.8.18-2.8.20 Договору та враховуючи заявлені позовні вимоги, вважав за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 1005000,00 грн страхового відшкодування.

Не погодилось із вказаним судовим рішенням АТ «Просто-страхування», представником було подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та за неповного з`ясування обставин справи. Представник відповідача вказує на те, що відбулась заміна власника, про яку не було повідомлено страхову компанію, а тому договір страхування станом на 01 червня 2017 року припинив свою дію і заявлена подія не може бути визнана страховою. Взагалі, судом першої інстанції не були досліджені обставини чинності договору, так як позивачем не були сплачені страхові внески в повному обсязі, що свідчить про припинення договору. Крім того, має місце зафіксована у медичних документах відмова водія застрахованого транспортного засобу від проходження медичного освідчення на стан сп`яніння, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність належної фіксації вважають безпідставним.

На підставі викладеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Логінов К.Е. вказує на те, що страховика було у встановленому порядку повідомлено про зміну власника автомобіля, а тому договір не є припиненим. В ході розгляду справи відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження несплати позивачем всіх страхових внесків за договором страхування, а тому вказані твердження є безпідставиними. Зазначає, що відповідач не оспорював розмір збитку, що заподіяний автомобілю, не висував жодних заперечень щодо суми страхового відшкодування та не висував вимог щодо передачі йому права власності на залишки автомобіля. Отже вказане питання не входило до предмету розгляду суду і не підлягало вирішенню в межах даного позову. Також вказує на те, що ОСОБА_2 не відмовлявся від освідчення на стан алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, не перебував в такому стані, що було встановлено вироком суду. А отже, вказані відповідачем підстави відмови у здійснення страхового відшкодування не знайшли свого підтвердження. Тому вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Синюк С.Л. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Логінов К.Е. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом апеляційної інстанції встановлені, та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 11 лютого 2015 року автомобіль «MERCEDES-BENZ», модель G 55 AMG, легковий універсал-В, номер шасі(кузова,рами) НОМЕР_2 , рік випуску 2006 , д.н.з. НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_3 (т.1 а.с.92-93; т.2 а.с.13-14,27). Довіреністю від 12 грудня 2016 року, посвідченою приватним нотаріусом Клімішиною М.І., ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_1 управляти та розпоряджатись автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_3 , а також надала право, зокрема, укладати договори цивільно-правового характеру та одержувати гроші, у випадку спричинення автомобілю пошкодження в результаті ДТП (т.2 а.с.163).

На автомобіль «MERCEDES-BENZ», модель G 55 AMG, легковий універсал-В, номер шасі(кузова,рами) НОМЕР_2 , рік випуску 2006 , д.н.з. НОМЕР_1 , 01 червня 2017 року видано свідоцтво, де його власником вказана ОСОБА_4 (т.1 а.с.9,94-95; т.2 а.с.29,4). Довіреністю від 06 червня 2017 року, посвідченою приватним нотаріусом Гменко Н.М., ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_1 управляти та розпоряджатись автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , а також надала право, зокрема, укладати договори страхування та одержувати страхове відшкодування (т.1 а.с.10; т.2 а.с.56).

Позивач став власником вказаного транспортного засобу в порядку спадкування, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , що вбачається з свідоцтва про право на спадщину від 18 травня 2020 року (т. 3 а.с.16).

27 травня 2017 року між ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) та АТ «ПРОСТО-Страхування» був укладений Договір №1700123 серії РRЕМІUМ «Преміум КАСКО» за умовами якого було застраховано майнові інтереси власника автомобіля «Мерседес», 2006 року випуску, державна реєстрація 11 лютого 2015 року, державний номер НОМЕР_3 (згідно із Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, зазначений автомобіль). Строк дії договору встановлено з 28 травня 2017 року по 27 травня 2018 року. В договорі вказано, що автомобіль використовується на підставі довіреності та вигодонабувачем визначено ОСОБА_1 Страхова сума за ризиком «Пошкодження» визначена в розмірі 1051000,00 грн, також визначена вартість додаткового обладнання в розмірі 44800,00 грн, безумовна франшиза 0,50 % від страхової суми. Але при виплаті на умовах «Повна загибель» - франшиза становить 0% від страхової суми, вказаної в п.1.10 цього Договору (т.1 а.с.11-17; т.2 а.с.2-12).

Застрахованими особами, виходячи з п.1.4.,2.2.5 є, зокрема, водій - будь-яка особа віком від 25 років, стаж від 5 років.

В порядку п.2.3.1.5 договору вказано, що незалежно від обраних ризиків страховими випадками не визнаються події, що відбулись внаслідок або під час керування транспортним засобом особою, яка знаходиться в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, під впливом медичних препаратів, застосування яких протипоказано при керування транспортним засобом, або при відмові від освідчення наявність алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Згідно з п.2.8.19 договору при врегулювання збитку на умовах «Повна загибель» виплата відшкодування здійснюється відповідно до дійсної (ринкової) вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку (але не більше страхової суми по ризику «Пошкодження»), за вирахуванням вартості придатних залишків застрахованого транспортного засобу (його складових та деталей). При цьому вартість таких придатних залишків транспортного засобу за рішенням страховика визначається або шляхом експертної оцінки, або за визначенням ціни реалізації цих залишків (в тому числі онлайн-аукціон з продажу автомобілів, як правило, ТОВ «Українсько-Польське підприємство «Автонлайн-Україна чи аналогічні аукціони»). Вартість придатних залишків транспортного засобу може бути визначена за узгодженням між страховиком та страхувальником.

До вказаного договору 02 червня 2017 року між ОСОБА_1 та АТ «ПРОСТО-страхування» була підписана додаткова угода №1, в якій зазначено, що відповідно до заяви страхувальника про зміну свідоцтва про реєстрацію застрахованого транспортного засобу, сторони виклали в новій редакції п. п.1.4 Договору, а саме: в частині дати реєстрації транспортного засобу зазначили - 01 червня 2017 року та реєстраційного номеру автомобіля - НОМЕР_1 . В іншій частині умови договору залишились незмінними (т.1 а.с.127).

Дорожньо-транспортна пригода, яка заявлена позивачем як страховий випадок, відбулася 27 листопада 2017 року. Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19.10.2018 року (справа №442/817/18) ОСОБА_2 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від основного покарання (т.1 а.с.52; т.2 а.с.47-53).

Вироком встановлено, що ОСОБА_2 , 27 листопада 2017 року о 01 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Mercedes Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним автодорогою сполученням «Пісочне-Східниця» у напрямку від м. Трускавець до м. Дрогобич Львівської області в районі її 63 км. + 100м. неподалік від м. Трускавець, Львівської області, грубо порушив вимоги Р.1 п.п.1.2 (в частині значення термінів «дорожня обстановка», «дорожні умови», «безпечна швидкість», Р.2, п.2.3 (підпунктів «б» та «д») 2.9(а) Р.12, п.12.1 Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він керуючи транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не врахував наявність несприятливих погодних умов у вигляді сильного снігопаду, стан мокрого та засніженого дорожнього покриття, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого автомобіля та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням та виїхав, без причин технічного характеру, за межі проїзної частини, де здійснив наїзд на будівлю не функціонуючого стаціонарного поста ДАІ, такими своїми діями створив аварійну обстановку, яка призвела до наїзду на вказану нерухому перешкоду.

Разом з цим суд вважав необхідним виключити з пред`явленого підсудному ОСОБА_2 обвинувачення , кваліфікуючу ознаку «в стані алкогольного сп`яніння», як вмінену безпідставно. Судом вказано наступне: «В матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази перебування ОСОБА_2 , в стані алкогольного сп`яніння, де б алкоголь в його крові було зафіксовано на рівні 1, 460 ‰, оскільки стан сп`яніння було зафіксовано лише в медичній довідці та Акті медичного огляду КП Дрогобицької міської лікарні лікарем в якому вказано: «що кров на етанол не забрано через відсутність периферичних вен. Від забору крові з магістральних вен категорично відмовляється», та з даних спеціального технічного засобу «АЛКОНТ», використання якого у випадку вчинення злочину законодавством не передбачено, а стан алкогольного сп`яніння слід визначати шляхом лабораторного дослідження біологічного середовища чи крові. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, щодо дійсності повірки даного вимірювального апарату «АЛКОНТ» та його придатності до використання на день обстеження ОСОБА_2 , який заперечував складений висновок лікарів на стан його алкогольного сп`яніння.

До матеріалів справи прокурор долучив постанову та протокол про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 27 листопада 2017 року з якого вбачається, що у приміщенні 8-ої міської лікарні м. Львова у ОСОБА_2 за його згодою відібрано кров на експертизу 27 листопада 2017 року о 18.40 -19.00 год. в приміщенні п`ятої палати травматологічного відділення (хірургія) за допомогою медичного шприца, тобто після двох годин з моменту настання ДТП, однак окрім того, що в Дрогобицькій міській лікарні не змогли взяти кров на аналіз та з приводу чого слідчий скерував ОСОБА_2 у лікарню до м. Львова, що зайняло значно часу після скоєння ДТП, а перешкод тому ніхто не вчиняв, ніяких інших належних та допустимих доказів щодо причин не відібрання крові у ОСОБА_2 в межах двох годинного часу після ДТП суду не надано (т.1 а.с.53 на звороті).

21 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії із заявою на виплату страхового відшкодування в сумі 1005000,00 грн за страховим випадком, який відбувся 27 листопада 2017 року. Разом із заявою були подані документи, які необхідні для прийняття рішення щодо визнання випадку страховим (т.1 а.с.56).

Листом від 05 лютого 2019 року Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування» повідомило ОСОБА_1 про те, що подія, яка сталася 27 листопада 2017 року не визнана страховим випадком та про відмову у виплаті страхового відшкодування на тій підставі, що згідно з п.2.3.1.5 Договору страхування страховими випадками не визнаються події, що відбулись при відмові водія застрахованого транспортного засобу від освідчення на наявність алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. Також зазначено, що в ході вивчення матеріалів страхової справи, Акціонерне товариство «Просто-Страхування» отримало документи, що одразу після настання події ОСОБА_2 відмовився від забору крові з магістральних вен, тобто відмовився від освідчення на стан сп`яніння (т.1 а.с.58-59,103; т.2 а.с.66). А саме відповідач обґрунтовує свою позицію даними викладеними в Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 475 складений 27 листопада 2011 року о 02.54 год. лікарем КНП «Дрогобицька міська лікарня № 1», в якому стан водія ОСОБА_2 визначений як «алкогольне сп`яніння» але вказано: «кров на етанол не забрано через відсутність перефиричних вен, від забору крові з магістральних вен категорично відмовився» (т.1 а.с.104; т.2 а.с.127). КНП «Дрогобицька міська лікарня № 1» на запит суду першої інстанції підтвердила обставини видання вказаного акту, вказано що ОСОБА_2 проводився медичний огляд у їх приймальному відділенні, але зразки біологічного середовища не відбирались у зв`язку із відмовою ОСОБА_2 (т.2 а.с.215).

В листі від 23 травня 2019 року відповідач відмовив позивачеві у виплаті страхового відшкодування з посилання на те, що в порушення п.2.11.2.18 договору страхування, позивач у строк до 2-х робочих днів не повідомив страховика про зміну власника застрахованого транспортного засобу, що відбулася 01 червня 2017оку, а тому договір №1700123 серії Premium припинив свою дію (т.1 а.с.104; т.2 а.с.67,138).

Разом з тим, на замовлення страхової компанії СПД ОСОБА_5 13 березня 2018 року було складено Звіт №624/18 про оцінку автомобіля «Мерседес», державний номер НОМЕР_3 , згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля внаслідок його пошкодження під час ДТП приймається рівним дійсній (ринковій) вартості автомобіля на момент дослідження без врахування аварійних пошкоджень та становить 1116801,90 грн.

Згідно із зазначеним Звітом, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 1971332,76 грн. Даним висновком встановлено «повну загибель» автомобіля (т.2 а.с.68-114).

З матеріалів страхової справи вбачається, що відповідач на виконання умов договору, виставляв автомобіль «Мерседес», G55, номер шасі НОМЕР_4 , місцезнаходження у Львівській області, торги відбувались в період часу з 26 лютого 2018 року по 02 березня 2018 року, найвища пропозиція склала 493900 грн (ПДВ невідомо) (т.2 а.с.113-114)

За висновком №187-1 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, складеного 02 серпня 2018 року судовим експертом ОСОБА_6 на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мерседес», державний номер НОМЕР_1 внаслідок пошкодження на дату огляду 18 липня 2018 року становить 1005259,40 грн (т.1 а.с.18-51).

В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 988 ч.1 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч.2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно п.3 ст. 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.990 ЦК України та ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п.8 Інструкції, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Розділ III Інструкції визначає порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів.

Огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове (п.7 Інструкції).

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів (п.10).

Згідно з п.12 Інструкції, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (п.13 Інструкції).

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (п.15 Інструкції).

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння), видається на підставі акта медичного огляду (п.16 Інструкції).

Як визначено п.22 Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

В силу ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями частин 6 та 7 статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

З наведених обставин справи вбачається, що між позивачем і відповідачем був укладений договір страхування транспортного засобу, який був у користуванні позивача, при цьому сторонами позивач визначений як страхувальник та винагородонабувач. Вказаний договір сторонами не оскаружувався, відповідно, чинним, правомірним і обов`язковим до виконання його сторонами.

Твердження відповідача про припинення дії договору з огляду на відсутність повідомлення позивачем обставин зміни власника транспортного засобу, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними з огляду на наступне.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, 01 червня 2017 року відбулась перереєстрація автомобіля , було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу у якому був визначений новий власник ОСОБА_4 та присвоєно інший державний номерний знак автомобіля НОМЕР_1 . Однак, вже 02 червня 2017 року сторонами була підписана додаткова угода до договору, згідно з якою були внесені зміни щодо в частині дати реєстрації транспортного засобу (зазначили - 01 червня 2017 року) та реєстраційного номеру автомобіля - НОМЕР_1 . В матеріалах страхової справи, копія якої була надана суду, міститься копія свідоцтва від 01 червня 2017 року та в документації відповідача після цієї дати зазначається реєстраційний номер автомобіля - НОМЕР_1 . А отже вказані обставини підтверджують, що відповідач не тільки був обізнаний про зміну власника застрахованого автомобіля, а й погодився на зміну умов договору і повідомлення про це отримав у строк, що не перевищує двох робочих днів. Тобто п.п.2.11.2.7 та 2.11.2.18 були додержані і з цих підстав договір не може вважатися припиненим.

Твердження представника відповідача про відсутність у ОСОБА_1 повноважень на підписання додаткової угоди також не можуть бути прийняті до уваги суду, так як вказані обставини можуть бути підставами для оспорювання правочину. Проте, в ході розгляду даної справи такі вимоги не були заявлені, на час розгляду справи правочин є дійсним і вважається правомірним, в силу дії презумції правомірності правочину.

В апеляційній скарзі відповідач вказує про припинення договору, так як позивач не здійснив оплату страви внесків в повному обсязі. Однак, в ході розгляду справи судом першої інстанції відповідач не посилався на вказані обставини, не надав суду доказів на їх підтвердження, а отже вказані обставини не були предметом розгляду і, відповідно, не підлягають розгляду апеляційним судом.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди сторонами не оспорюються, вони встановлені вироком у кримінальному провадженні. У зв`язку з цим відповідач не вказує на обставини щодо наявності у водія застрахованого транспортного засобу стану алкогольного сп`яніння. Предметом спору є обставини відмови водія від освідчення на наявність алкогольного сп`яніння.

В Акті, яким обґрунтовує свою позицію відповідач, зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від забору крові з магістральних вен. Разом з тим, в акті зроблені висновки за наслідками огляду. Акт не містить інформації про відмову ОСОБА_2 від відбору зразків інших біологічних середовищ, які визначені в п.12 Інструкції - слини, сечі та змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. А з вироку суду вбачається, що ОСОБА_2 проходив обстеження на спеціальному технічному засобі «АЛКОНТ», проте його результати дослідження визнані належним доказом. Також у вироку зазначено про наявність окрім акту 8-ої міської лікарні двох інших Висновків експерта.

З врахуванням наведеного, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що належними та допустимими доказами не зафіксовано відмову ОСОБА_2 від огляду на стан сп`яніння, а тому посилання відповідача на таку підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування не є обґрунтованим.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги відповідача щодо неврахування судом першої інстанції положень п.2.8.19 договору колегія суддів виходить з наступного. Сторонами визнано, що автомобіль є фактично знищеним. А отже відшкодування проводить за правилами «повна загибель».

Вказаний відповідачем пункт договору передбачає виплату відшкодування у такому випадку відповідно до дійсної (ринкової) вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку, за вирахуванням вартості придатних залишків застрахованого транспортного засобу (його складових та деталей).

При цьому вартість таких придатних залишків транспортного засобу за рішенням страховика визначається або шляхом експертної оцінки, або за визначенням ціни реалізації цих залишків (в тому числі онлайн-аукціон).

Серед документів страхової справи наявна роздруківка відомостей, одержаних відповідачем за результатами звернення до платформи AUTOonline компанії Аудатекс з метою визначення вартості майна (в/в або в пошкодженому стані) під загальною назвою «Зобов`язуюча пропозиція. Визначення вартості майна (б/в або у пошкодженому стані» Відомості, що містяться в цьому документі, надають можливість належним чином встановити, що: відповідне звернення до платформи AUTOonline було здійснене представником ПрАТ «Просто-Страхування»; торги здійснювалися у період з 26 лютого 2018 року по 02 березня 2018 року; об`єктом, відносно якого визначалася вартість, є автомобіль марки Mercedes моделі G 55. При цьому зазначено, що останні 5 цифр номеру шасі (VIN) автомобіля - 66706. Зазначена інформація повністю відповідає ідентифікаційним даним автомобіля, що вказані в договорі страхування та свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, що дозволяє ідентифікувати об`єкт, що був виставлений на торги. Найвищою була пропозиція, в якій ціна автомобіля була вказана у розмірі 493 900 грн.

Таким чином, ці документи є доказами того, що ПрАТ «Просто-Страхування» було здійснено в порядку, передбаченому договором страхування, процедуру визначення вартості залишків пошкодженого автомобіля та за її результатами ця вартість була встановлена у розмірі 493900 грн.

При цьому договором страхування було визначено, що розмір страхової суми за ризиками пошкодження, втрати або знищення об`єкту страхування в розмірі 1051000,00 грн, також визначена вартість додаткового обладнання в розмірі 448000,00 грн, що у сукупності становить суму 1499000 грн. При вирахуванні з цієї суми вартості придатних для використання залишків автомобіля сума страхового відшкодування, яка підлягає сплаті, обраховується як різниця між визначеною у договорі страховою сумою і вартістю залишків, що становить 1005500 грн (1499000 - 493900 =1005500).

Отже, заявлений позивачем у позові розмір страхового відшкодування в розмірі 1005000 грн, відповідає обставинам справи, умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції надана вірна оцінка наданим сторонами доказам, що були предметом дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції, ним повно і об`єктивно з`ясовані дійсні обставини справи, перевірені доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким надано належну правову оцінку. Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

З огляду на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та відсутність заяв сторін про стягнення судових витрат пов`язаних з апеляційним переглядом справи, апеляційний суд вважає, що понесені сторонами витрати на цій стадії розгляду справи компенсації не підлягають.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: А.М. Андрієнко

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 13 квітня 2021 року.