Справа  № 2-337/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

1 червня 2010 року                                            Корсунь-Шевченківський  районний  суд  Черкаської   області  в  складі:

головуючого - судді Кіхтенко Н.І.,

при секретарі судового засідання Сміян А.В.,

розглянувши  у  відкритому  попередньому судовому  засіданні у  залі  суду  цивільну  справу  за  позовом ОСОБА_1 до Селищенської сільської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

      12 травня 2010 р. позивачка звернулася у суд з даним позовом і просить ухвалити  рішення, яким  визнати за нею  в порядку  спадкування за  законом  право власності на  майно, що належало її померлій матері ОСОБА_2,   яке є самочинно збудованим  на  відведеній під збудоване будинковолодіння, приватизованій земельній ділянці площею 0,50 га, по АДРЕСА_1.

      Свій позов позивачка мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається в тому числі з житлового будинку з господарсько – побутовими спорудами.

      Померла за свого життя  мала право на визнання за нею права власності на дане  майно, здавши його  в  експлуатацію відповідно до вимог Закону,  але не  здала, бо померла, а тому   вказане  будинковолодіння має статус об?єкта  незавершеного будівництва,  бо   не здане  в  експлуатацію, в  зв»язку  з чим позивачка не може оформити свої спадкові права на вказане  будинковолодіння.

      У попереднє судове засідання  позивачка  з’явилася, позов підтримала повністю, заявила клопотання  слухати справу  у попередньому  судовому  засіданні,   так як  для  цього надані всі  необхідні  докази,  та надала суду пояснення аналогічні тим, які викладені в позовній заяві.

       Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, у суд не з’явився, але сільський голова направив до суду заяву, в   якій не заперечує проти задоволення позову та просить суд  справу слухати у відсутність представника відповідача.

       Суд вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до   задоволення та  ухвалює рішення  з попереднього судового засідання, маючи для  цього всі  законні  підстави.

      У попередньому судовому засіданні встановлено, що дійсноІНФОРМАЦІЯ_2 померла гр. ОСОБА_2, мати позивачки,  якій  належав в тому числі житловий будинок з  господарсько – побутовими спорудами, що розташований за адресою:  АДРЕСА_1, на приватизованій,  на підставі рішення виконкому Селищенської сільської ради № 16 від 22.10.1993 року, згідно довідки № 245, виданої виконкомом Селищенської сільської ради виданої від 02.03.2010 року, земельній ділянці, площею 0,50 га, яка була виділена померлій під вже самочинно збудований будинок, але не здала будинок  в  експлуатацію, бо померла. Тобто будинковолодіння має  статус  об’єкта незавершеного будівництвом. Державний акт на право власності на земельну ділянку не видано.

    Спадкодавець на вищевказане будинковолодіння заповіту не залишила. Позивачка є спадкоємцем першої черги за законом, і відповідно до діючого законодавства, а саме: ч.3 ст. 1268 ЦК України, на момент смерті спадкодавця прийняла спадщину після її смерті, так як на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем до дня смерті і проживає там і на даний час, що підтверджується довідкою № 247, виданою виконкомом Селищенської сільської ради від 02.03.2010 року. Інші спадкоємці померлої, за законом, відсутні.

Позивачка не може оформити свої спадкові права на вказане в даному позові будинковолодіння померлої матері, так як воно є самочинно збудованим, тобто збудованим на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без належного дозволу та належно затвердженого проекту.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була  їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому  законом  порядку  особі під уже збудоване нерухоме майно. А також, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. У попередньому судовому  засіданні  встановлено, що  земельна  ділянка  померлій  була  наділена  у постійне користування  під уже самочинно збудований будинок. Згідно довідки, виданої виконкомом Селищенської сільської ради  № 576  від 12.05.2010 р., вищевказаний житловий будинок межує із землями Селищенської сільської ради, яка не заперечує проти задоволення даного позову та визнання за позивачкою права власності на вищевказаний будинок, так як не будуть порушені їх права, як власників суміжних садиб.   Інші суміжні землекористувачі та землевласники відсутні.

       Згідно ч.2 ст. 331 ЦК України нерухоме майно підлягає державній реєстрації, яку  може  провести  лише особа, яка  його  побудувала  і яка є  живою, а до моменту реєстрації  вказане  будинковолодіння вважається об’єктом  незавершеного  будівництва.

        Оскільки  вказаний житловий будинок на день смерті померлої не був зареєстрований   в   установленому   законом порядку,  тобто являється об’єктом незавершеного будівництва, то за таких обставин суд вважає, що позов підлягає до задоволення  і  відповідно до положень ст. 1216 ЦК України обов’язок  по здачі  вказаного будинковолодіння в експлуатацію  переходить до  позивача, оскільки  вказана  стаття передбачає, що  спадкування  це є перехід прав та обов’язків   /спадщини/  від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб   /спадкоємців/,  а тому  суд позов  задовольняє та   визнає  за  позивачкою  право власності в порядку  спадкування, як  за  спадкоємцем  першої черги за  законом, дочкою померлої ОСОБА_2, на  дане майно, як на  незакінчений  будівництвом  об’єкт,  з  послідуючою здачею його в експлуатацію.

        Задовольняючи позов, суд залишає за позивачкою судові витрати по справі, оскільки ні до подання позову до суду, ні під час судового розгляду справи  відповідач не заперечував проти його задоволення і прав позивачки не порушував.  

       Керуючись ч.2 ст. 331;  ч.3, 5 ст. 376, 1216, ч.3 ст. 1268  ЦК України,  ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 130, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,

суд

ВИРІШИВ:

       Позов ОСОБА_1 до Селищенської сільської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -  задовольнити.

       Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою та жителькою с. Селище Корсунь – Шевченківського району Черкаської області, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Корсунь – Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області 05.05.2000 року, інші дані про особу суду невідомі, право  власності в  порядку  спадкування  за  законом, як спадкоємцем першої черги, після  смерті матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, у с. Селище Корсунь - Шевченківського району Черкаської області, на незакінчений будівництвом об’єкт, що  знаходиться на приватизованій земельній ділянці розміром 0,50 га, за  адресою: АДРЕСА_1.

       Рішення суду набирає законної  сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження або  подання апеляційної скарги в  цей  же строк.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський  районний суд шляхом подання в 10 – денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або шляхом подання в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

      Відповідачем рішення  може  бути  оскаржене  в такий  же спосіб і  протягом тих же  строків з часу одержання  копії даного рішення.

      Головуючий