справа  № 2-1216/10р.  

                                                                        Р І Ш Е Н Н Я                                                                                                                              

                                                                 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

     28  травня  2010 року       Шевченківський  районний  суд  м.Львова

в  складі:  головуючого  судді           Свірідової В.В.

при  секретарі                                     Дмитраш  І.І.

     розглянувши   у  відкритому   судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м.Львові  справу   за  позовною  заявою  Закритого  акціонерного  товариства „Страхова  компанія „ІНГОССТРАХ” до  ОСОБА_1, Закритого акціонерного  товариства «Українська  транспортна  страхова компанія», третьої особи ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та судових  витрат, -

                                                                      ВСТАНОВИВ :

          Закрите  акціонерне  товариство „Страхова  компанія „ІНГОССТРАХ”  звернулося  до  суду 11 січня 2010 року  з позовом   до  ОСОБА_1, з  участю  третьої  особи  ОСОБА_2 про  відшкодування   шкоди,  заподіяної  внаслідок   дорожньо-транспортної  пригоди  в  порядку  регресу.

         31.03.2010 року  ЗАТ„Страхова  компанія „ІНГОССТРАХ”  звернулося  з  уточненою  позовною заявою  до  ОСОБА_1,  ЗАТ «Українська  транспортна  страхова  компанія», третьої  особи  ОСОБА_2 про  стягнення  страхового  відшкодування  та  судових  витрат.

          Обгрунтовуючи  свої  позовні  вимоги  позивач  зазначив, що 26.04.2007 року ЗАТ «СК «ІНГОССТРАХ», уклала Договір страхування № LVH9АЕ00040074  з  ОСОБА_2 про  страхування  легкового  автомобіля  марки „Оpel Vivaro „ д.н. НОМЕР_3. Відповідно  до  умов Договору  страховик  повинен  відшкодувати  шкоду, що  трапилась  в  результаті страхового випадку, а саме  пошкодження,  втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання  внаслідок  дорожньо-транспортної пригоди  за  участю  транспортного засобу.

       21 серпня 2008 року  близько 11.50год. у м. Львові на пакувальному  майданчику  супермаркету «Епіцентр», що на вул.Городоцькій, автомобіль  марки «Сітроен» д.н. НОМЕР_5 під керуванням водія  ОСОБА_1 здійснив  зіткнення  із  застрахованим  автомобілем, що належить  страхувальнику. Зіткнення  відбулося  внаслідок порушення ОСОБА_1 п.10.9 Правил  дорожнього руху України .   Постановою  Шевченківського  районного  суду м. Львова  від  08 серпня 2008 року  ОСОБА_1 було  визнано  винним  у  вчиненні  адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Перелік та вартість пошкоджень застрахованого автомобіля  у  результаті зіткнення визначається на підставі акту огляду транспортного засобу  від 26.08.2008 року, висновку  звіту №1674/09/08-К (49042605) про оцінку автобуса „Оpel Vivaro”  д.н. НОМЕР_3., наданих ПП «ОСОБА_3.» , згідно якого- вартість відновлювального  ремонту  застрахованого  автомобіля  складає 13 005,06 грн. Сума страхового відшкодування до виплати страхувальнику  з  урахуванням визначеної  договором  страхування  франшизи на підставі Страхового акту складає 12 247,56 гривень. На підставі страхового акту № И-12904 від 08.10.2008 року ЗАТ „Страхова  компанія „ІНГОССТРАХ”  виплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування в повному розмірі, що підтверджується  платіжним  дорученням  №№ 20600,20601 від 10.10.2008 року. Таким  чином  ЗАТ «СК «ІНГОССТРАХ» заподіяно  шкоду в розмірі 12 500,56 гривень.

       Крім  того, відповідальність  винної  у  ДТП особи- Грицак  О.Л.,  застрахована  в ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія» за полісом цивільно-правової  відповідальності   серії  ВА № 9580304   від  18.01.2008 року. Строк  дії   поліса  з  18 січня  2008 року  до  17  січня 2009  року.

              Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 Цивільного  кодексу України та п. 4.2 Договору страхування № LVH9АЕ00040074 від 26.04.207 року  до страховика, який виплатив страхове  відшкодування  за  договором   майнового страхування, у межах  фактичних  витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала  страхове  відшкодування, має до особи, відповідальної  за  завдані  збитки.

Оскільки власник автомобіля  марки „Оpel Vivaro” д.н. НОМЕР_3  ОСОБА_2 реалізував своє право на відшкодування  завданої  йому шкоди шляхом  виплати  страхового відшкодування від ЗАТ „СК „ІНГОССТРАХ”, а не  від  особи, відповідальної   за завдані збитки, право вимоги до такої особи, переходить  до   ЗАТ «Українська  транспортна  страхова  компанія».

        Згідно ст. 993,1166 ,1187 ч.2,1188,1191 ч.1,1192  ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» ЗАТ „СК „ІНГОССТАРАХ”  просить  суд  постановити  рішення, яким   стягнути з  ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія» на свою користь  12 500, 56 гривень,   а  судові  витрати  зстягнути  з  ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія»  та  ОСОБА_1,а  саме  судовий  збір, сплачений  за розгляд справи у розмірі  125 грн., а також  витрати на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового розгляду  справи  в  розмірі 120 грн.

        В  судовому  засіданні  представник  позивача  Милян М.П. позовні  вимоги    підтримав,  давши  аналогічні  показання, зазначені   вище. Позовну  вимогу  стосовно  стягнення  судових  витрат  з  ОСОБА_1  поклався  на   погляд  суду.

       Відповідач   ОСОБА_1   та й ого  представник  ОСОБА_5  в  судовому  засіданні  позовні  вимоги  не  визнали , що  стосується    стягнення  судових  витрат  з  ОСОБА_1  та  вважають  такі  вимоги   безпідставними..

      Представник  відповідача ЗАТ «Українська  транспортна  страхова  компанія»  в  судове  засідання  не  з”явився, хоча  судом  про  час  та  місце  розгляду  справи  належним  чином  повідомлявся.

       Третя  особа  ОСОБА_2  в  судове  засідання  не  з”явився, хоча  належним  чином  про  час та  місце  розгляду  справи  був  повідомлений.

      Відповідно  до  вимог  ст.169  ч.4   ЦПК  України  якщо  суд  не  має відомостей  про причину неявки  відповідача, повідомленого  належним  чином, або  причину  неявки  буде  визнано  неповажною, суд  вирішує  справу  на  підставі  наявних  у  ній  даних  чи  доказів.

        Суд  вважає  за  можливе  розглянути  справу  у  відсутності  представника  відповідача ЗАТ «Українська  транспортна  страхова  компанія»  на підставі  наявних   у  справі   доказів .

       Заслухавши  показання  сторін,   вивчивши  та  дослідивши  об”ективні  докази  по  справі, суд  вважає,  що  позов  підлягає  до часткового  задоволення.

      Судом   встановлено, що  26.04.2007 року ЗАТ «СК «ІНГОССТРАХ», уклала Договір страхування № LVH9АЕ00040074  з  ОСОБА_2  про страхування легкового  автомобіля марки „Оpel Vivaro” д.н. НОМЕР_3.

       Відповідно до умов Договору страховик повинен відшкодувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме пошкодження, втрата  або  знищення транспортного засобу або додаткового обладнання  внаслідок дорожньо-транспортної пригоди  за участю транспортного засобу.

        21 серпня 2008 року  близько 11.50 год. у м. Львові  на  пакувальному  майданчику супермаркету «Епіцентр», що на вул.Городоцькій, автомобіль  марки «Сітроен» д.н. НОМЕР_5 під керуванням водія  ОСОБА_1 здійснив  зіткнення  із  застрахованим  автомобілем, що належить страхувальник  ОСОБА_2

         Зіткнення  відбулося внаслідок порушення ОСОБА_1  п.10.9 Правил  дорожнього руху України.

          В результаті розслідування обставин ДТП на ОСОБА_1 був складений адміністративний протокол. Крім цього, зазначена обставина підтверджується довідкою УДАІ УМВСУ у Львівській області від 22.08.2008 року та постановою Шевченківського районного суду м. Львова  від  08 вересня 2008 р., якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 124 КУпАП.  Дана  постанова  суду  є  чинною, що   вбачається  з  матеріалів  адміністративної  справи  № 3-14969  за  2008  рік.

        Стаття 61 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що постанова  суду  у справі про  адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові  наслідки дій особи, стосовно якої  ухвалену постанову, з  питань  чи мали місце ці  дії та чи вчинені  вони  цією особою.

Судом  безспірно  встановлено,  що  ОСОБА_1 є  власником  транспортного  засобу марки «Сітроен» д.н. НОМЕР_5  та  під  час  вчинення ДТП,   перебував  за  його  кермом.  

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на  відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє  транспортним  засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання  або  утримання  якого  створює  підвищену небезпеку.

 Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

        Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю немайновим  правам фізичної або юридичної особи, а  також шкода завдана майну фізичної  або  юридичної особи, відшкодовується  в  повному обсязі  винною особою, яка  її  завдала.

      Перелік та вартість пошкоджень застрахованого автомобіля у результаті зіткнення визначається на підставі акту огляду транспортного засобу  від 26.08.208 року, висновку  звіту №1674/09/08-К (49042605) про оцінку автобуса Оpel Vivaro  д.н. НОМЕР_3. наданих ПП «ОСОБА_3» згідно якого вартість  відновлювального  ремонту  застрахованого  автомобіля  складає 13 005,06 грн.

      На підставі страхового акту № N 12904 від 08.10.2008 року ЗАТ „Страхова  компанія „ІНГОССТРАХ”  виплатила  страхове відшкодування в повному розмірі, що підтверджується платіжним  дорученням №№20600,20601 від 10.10.2008 року.

      Оскільки  власник автомобіля „Оpel Vivaro” д.н. НОМЕР_3  ОСОБА_2 реалізував  своє  право на відшкодування завданої йому шкоди, шляхом виплати страхового відшкодування від ЗАТ «СК «ІНГОССТРАХ”, а не від особи, відповідальної за завдані збитки, право вимоги до такої особи, переходить  до  ЗАТ «Українська транспортна страхова компанія».

       Частина 1 ст. 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка  відшкодувала шкоду, завдану  іншою особою, має  право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

       Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до  реальної вартості втраченого майна на  момент розгляду справи або  виконання   робіт, необхідних  для  відновлення   пошкодженої   речі.

       Відповідно до ст. 993 ЦК України  та  ст. 27 Закону України «Про страхування» до  страховика, який  виплатив страхове відшкодування  за  договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування,  має  до  особи, відповідальної  за  завдані збитки.

        Відтак, на  підставі  наведеного  вище, суд  вважає, що  позов  підлягає  до  задоволення  щодо  стягнення  страхового  відшкодування, а  тому  стягнути з  ЗАТ «Українська транспортна  страхова  компанія»  в користь ЗАТ «СК «ІНГОССТРАХ» страхове  відшкодування в сумі 12 500 гривень 56коп. .

       Стосовно позовної  вимоги  позивача  про  стягнення  судового  збору   з    відповідачів, то   вона   підлягає  до  задоволення  частково, а  саме , слід  відмовити  у  задоволенні  вимоги  про   стягнення  судового  збору  з  ОСОБА_1,  відповідно  до  вимог  ст.88  ЦПК  України, та   судові  витрати у  сумі 125  грн.-судовий  збір  та 120  грн.  витрати  за  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду  справи  стягнути  з ЗАТ «Українська  транспортна  страхова  компанія» .

       Керуючись  ст.ст. 10, 11, 61, 88,169, 209, 212, 214-215, 218  ЦПК  України,  ст. 993, 1166 , 1187 ч.2,1191 ч.1,1192  ЦК  України , ст. 27 Закону  України «Про страхування»  суд,-  

ВИРІШИВ :

      позов     задовольнити  частково.

      Стягнути з  Закритого акціонерного товариства «Українська  транспортна  страхова компанія» в  користь  Закритого акціонерного товариства «Страхова  компанія «ІНГОССТРАХ» страхове відшкодування  в  сумі 12 500,56 гривень  та  судові  витрати  по справі:  в сумі 125 гривень – судовий збір  та  витрати  за  інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи в  сумі 120 гривень, а всього 12  745 гривень 56 коп. ( дванадцять  тисяч  сімсот  сорок п”ять гривень 56 коп.).

      У задоволенні  позовних  вимог про  стягнення  з  ОСОБА_1   в  користь Закритого  акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» судових витрат- відмовити  за  безпідставністю.

      Рішення  може  бути  оскаржено   в  апеляційному  порядку  до  апеляційного суду Львівської  області   через  Шевченківський  районний  суд  м.Львова  шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви  про апеляційне  оскарження  і  поданням  після  цього  протягом  20 днів  апеляційної  скарги, з  подачею  її  копії  до апеляційної  інстанції  або  в  порядку  ч.4  ст.295  ЦПК  України.  

       Суддя                                                    В.В.Свірідова