Справа №: 385/476/21 3-зв/385/1/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       08.04.2021 року м. Гайворон

Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М.В., Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М.В., розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву судді Панасюка Ігоря Валентиновича про самовідвід щодо розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-

встановив:

В провадженні судді Панасюка І.В. перебуває справа № 385/476/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

07 квітня 2021 року суддя Панасюк І.В. заявив самовідвід щодо розгляду зазначеної справи, посилаючись на те, що ОСОБА_1 працював слідчим СВ Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області, тому між ними склались професійні відносини.

Для надання пояснень з приводу заявленого самовідводу в судове засідання запрошувався суддя Панасюк І.В., але останній в судове засідання не з`явився, надав заяву про вирішення питання про відвід у його відсутності.

Вирішуючи заяву про самовідвід, суд зазначає наступне.

Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення та не містить спеціальних норм, що передбачають можливість заявити самовідвід і відповідно не передбачають порядку розгляду заяви про відвід.

Згідно роз`яснення Ради суддів України, викладеного у рішенні №34 від 8 червня 2017 року, при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу(самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

З урахуванням викладеного, питання самовідводу судді щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішується суддею за аналогією з нормами КПК України.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено право на справедливий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Крім того, відповідно до ст. 3 Кодексу суддівської етики, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Враховуючи те, що заява судді Панасюка І.В. містить передбачені ст.75 КПКУкраїни правові підстави для відводу судді.  Відтак, з метою уникнення всіх сумнівів в об`єктивності та неупередженості суду під час розгляду справи, така підлягає до задоволення.

При винесенні цієї ухвали, дотримуюсь рекомендацій Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 в частині виключення найменшої підозри в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає.

Керуючись ст. ст.245, 268, 283 КУпАП України, суд, -

постановив:

Заяву судді Панасюка Ігоря Валентиновича про самовідвід щодо розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченогоч.1ст.172-6 КУпАП - задоволити.

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, (справа № 385/476/21, провадження № 3-385/241/21) передати до канцелярії суду для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя : М. В. Венгрин

Дата документа 08.04.2021