Справа № 1-81/2010 рік 

 ВИРОК 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

  28.05.2010 року  Сколівський районний суд Львівської області в складі: 

 головуючого  судді  Янка Б.Я. ; 

 при секретарі        Корнуті Т.Б. ; 

 з участю прокурора   Блистів О.І. 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу по обвинуваченню  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. Волосянка Сколівського району Львівської області, громадянки України, українки, з середньою спеціальною освітою, одруженої, являється приватним підприємцем, раніше не судимої, 

 за ч. 1 ст. 172 КК України, - 

 ВСТАНОВИВ: 

  Підсудна ОСОБА_1, будучи зареєстрованою як фізична особа-підприємець та здійснюючи підприємницьку діяльність у с. Волосянка Сколівського району Львівської області в продуктовому магазині, де працює двоє осіб на посадах продавців, будучи наділеною повноваженнями по прийнятті на роботу та оформленні трудових книжок, у відповідності до ст. 38 КЗпП України не уклала трудові угоди зпрацівниками. При цьому, нею використовувалась праця продавця ОСОБА_2 у період з 01.03.2009 року по 01.03.2010 року з виплатою за виконану роботу заробітної плати без будь-якого юридичного оформлення трудових відносин. В результаті вказаних дій ОСОБА_2 була позбавлена державних гарантій на випадок настання страхових ризиків та обліку трудового стажу. Аналогічне порушення вимог КЗпП України були допущені підсудною ОСОБА_1 і при тривалому неофіційному використанні нею впродовж 2009-2010 років найманої праці продавця ОСОБА_3.  

 Таким чином, ОСОБА_1, будучи приватним підприємцем та здійснюючи підприємницьку діяльність, вчинила грубе порушення законодавства про працю. 

 В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 винною себе визнала повністю, підтвердила вищенаведені обставини та щиро розкаялася у скоєному. 

  Крім визнання підсудною своєї вини, її вина у вчиненому злочині стверджена іншими доказами, зібраними по справі, які в судовому засіданні не досліджувалися, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, і фактичні обставини справи ніким не оспорювались. 

 Суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 172 КК України грубе порушення законодавства про працю. 

 Обтяжуючих вину підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину обставин суд не вбачає. 

  При визначенні міри покарання підсудній суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу підсудної, яка повністю визнала свою вину, щиро розкаялася у вчиненому, а також той факт, що злочин нею вчинено вперше. Підсудна позитивно характеризується за місцем проживання. 

 З урахуванням наведених обставин суд, при обранні міри покарання підсудній ОСОБА_1, вважає за доцільне обмежитись межами санкції ч. 1 ст. 172 КК України і обрати їй найбільш мяке покарання, передбачене вказаною статтею.  

 Керуючись ст. ст. 323  324 КПК України, суд 

 ЗАСУДИВ: 

   ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172 КК України до сплати штрафу в дохід держави у розмірі 650 (шістсот пятдесят) грн.. 

 Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1  підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.  

  Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом пятнадцяти днів з моменту його проголошення, або з моменту вручення копії вироку засудженому, який перебуває під вартою. 

   Суддя                                               Б.Я. Янко