Справа N 2-235/10

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2010 року

Приазовський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді  Ковальової Ю.В..

при секретарі: Олексюк І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Приазовське  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2    про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні житловим будинком та виселення особи

В С Т А Н О В И В:

   ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні житловим будинком АДРЕСА_1 Приазовського району Запорізької області та виселення ОСОБА_2    на тій підставі, що позивачка є власницею зазначеного  житлового будинку.

Зазначає,  що у 2001 році між нею та ОСОБА_3 відбулася  усна угода, за якою позивачка продає їй житловий будинок АДРЕСА_1 Приазовського району Запорізької області  за 1000 грн. Нотаріально угода завірена не була.

20.02.2001 року ОСОБА_3 дала позивачці розписку, згідно з якою вона зобов’язувалась до липня 2001 року виплатити ій 1000 грн. Але до теперішнього часу ця сума повністю позивачці не сплачена, незважаючи на неодноразові вимоги з боку позивачки про сплату грошей, залишок боргу на теперішній час становить 100 грн.

Зараз в будинку протягом п’яти років без будь-яких на те законних підстав проживає родичка ОСОБА_3- ОСОБА_2.

Зазначає, що у зв’язку з тим, що форма договору купівлі-продажу жилого будинку по формі не відповідає ст. 227 ЦК України, то, відповідно ця угода купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1 Приазовського району Запорізької області є недійсною.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги за вищевказаними обставинами,  пояснила, що вона  вимагала від відповідачки виселитися із її будинку, оскільки її проживання у ньому перешкоджає реалізації позивачкою прав власниці щодо користування та розпорядження будинком, однак остання категорично відмовлялася виселятися.

Договору найму  між нею та відповідачкою укладено не було, позивачка позбавлена можливості  проживати  та взагалі  потрапити у власний будинок, оскільки відповідачка не пускає її до будинку. Просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні житловим будинком АДРЕСА_1 Приазовського району Запорізької області   та виселити ОСОБА_2    на підставі того, що правових підстав для проживання відповідачки у належному їй будинку немає, а також  стягнути з відповідачки на її користь судові витрати.

           Відповідачка про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, про що свідчать повідомлення про одержання нею судових повісток, причини своєї неявки суду не повідомила.

           Зі згоди  позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.  

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку,  що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу жилого будинку ААО № 529189 від 10.07.1998 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, реєстраційний номер 7/342, ОСОБА_1 є  власницею будинку АДРЕСА_1 Приазовського району Запорізької області (а.с. 14).

Цей факт підтверджується також інформацією КП «Нерухомість-П» Приазовської районної ради Запорізької області від 30 березня 2010 року № 415 (а.с.4).

Згідно довідки Нововасилівської селищної ради  Приазовського району Запорізької області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1  мешає (без реєстрації)  у будинку АДРЕСА_1 Приазовського району Запорізької області, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 Зареєстрована ОСОБА_2 за адресою: будинку АДРЕСА_2 Приазовського району Запорізької області (а.с.3).

    Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

     Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

      Аналогічне правило міститься в  ст. 150 ЖК України, відповідно до якої  громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися  цією власністю на свій розсуд.

      Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

        Відповідно до ч.2 ст. 158 Житлового кодексу України  договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої ради, або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет  договору, строк, на який він укладається,  визначати права і обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму.

         Встановлено, що сторони не укладали договору найму у письмовій формі.    

      Судом встановлено, що дії відповідачки носять протиправний характер, оскільки власницею зазначеного будинку є позивачка, що підтверджується вищедосліджуваними документами,  договір найму між сторонами не укладався, проживання відповідачки у зазначеному житловому будинку об’єктивно порушує права власниці, що виражається у  відсутності можливості проживати  та взагалі  потрапити у будинок позивачкою.

      Згідно з положеннями ст. 383 ЦК України власник житлового будинку  має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї.

Таким чином, суд вважає можливим позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

         Відповідно ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 8,50 гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової  справи в розмірі 37 гривень.    

           Керуючись ст.ст.11, 15, 60, 88, 209, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 317, 383, 391 ЦК України, ст. 150 ЖК України   суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2    про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні житловим будинком та виселення особи– задовольнити у повному обсязі.

Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 житловим будинком АДРЕСА_1 Приазовського району Запорізької області шляхом  виселення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з житлового будинку АДРЕСА_1 Приазовського району Запорізької області .

        Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 Приазовського району Запорізької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 Приазовського району Запорізької області на користь ОСОБА_1  судовий збір у сумі 8,50 гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 гривень. Всього 45,50  (сорок п’ять  гривень) 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційний суд Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                                                                  Ю.В.Ковальова