ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/950/21 Справа № 175/1175/20 Головуючий у першій інстанції:  Бойко О.М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого –                        Красвітної Т.П.,

суддів:                                Свистунової О.В., Єлізаренко І.А,

при секретарі                        Догоновій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2020 року про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2020 року забезпечено даний позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме:

- житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1712912412214;

- земельну ділянку, площею 0,1710 га, кадастровий номер 1221455400:02:007:0218, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 585350612214, які належать на праві власності ОСОБА_3 , заборонивши державним реєстраторам або будь-яким іншим реєстраторам здійснювати будь-які дії по внесенню записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно здійснення державної реєстрації змін щодо відчуження вказаного майна.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який не залучений до участі у справі судом першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується, зокрема, рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки ОСОБА_1 , яке долучене до матеріалів справи. У зв`язку з відсутністю ОСОБА_2 за останньою відомою суду адресою, що також відповідає відомостям адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 10.02.2021 року, його сповіщення здійснено шляхом розміщення відповідного оголошення на веб-сайті судової влади.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, за змістом якої позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у п. 1 - 9 цієї частини.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , в якому просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість по договору позики від 09.01.2019 року в розмірі 1500000,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с. 20).

Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив до набрання рішенням суду законної сили накласти арешт на житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1712912412214) та земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 585350612214), площею 0,1710 га, кадастровий номер 1221455400:02:007:0218, що розташовані по АДРЕСА_1 ; заборонити державним реєстраторам та/або будь-яким іншим реєстраторам здійснювати будь-які дії по внесенню записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно здійснення державної реєстрації змін щодо відчуження вище нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 (а.с. 6-8).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.09.2020 року №225583723, власником житлового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1712912412214) та земельної ділянки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 585350612214), площею 0,171 га, кадастровий номер 1221455400:02:007:0218, що розташовані по АДРЕСА_1 є відповідач у справі -  ОСОБА_3 (а.с. 43-48).

Також встановлено, що вказане вище нерухоме майно - житловий будинок та земельна ділянка, площею 0,1710 га, розташовані по АДРЕСА_1 , є предметом іпотеки за договорами іпотеки, укладеними 26 вересня 2019 року між ОСОБА_3 (іпотекодавець) та ОСОБА_4 і ОСОБА_1 (іпотекодержателі), що посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Маєвською М.В. та зареєстровані за номерами 1189, 1191 (а.с. 27-30, 31-34).

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відповідні записи про державну реєстрацію іпотеки №33425648 від 26.09.2019 року та №33429957 від 26.09.2019 року на вказане вище нерухоме майно на підставі договір іпотеки від 26 вересня 2019 року №1189, 1191, тобто внесені до постановлення оскаржуваної ухвали (а.с. 43-48).

Згідно частини 1 статті 3 Закону України “Про іпотеку” іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (частина 7 статті 3 Закону України “Про іпотеку”).

Забезпечуючи даний позов, місцевий суд не перевірив та не з`ясував коло осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а саме іпотекодержателів нерухомого майна - ОСОБА_4 і ОСОБА_1 . До участі у справі в якості третіх осіб останніх не залучено.

Крім того, процесуальний порядок арешту майна полягає у виявленні майна, його опису, опечатуванні та передачі його на зберігання.

Заявником не обґрунтовано наявність підстав для обрання саме арешту, як виду забезпечення позову, враховуючи, що об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, який знаходиться на земельній ділянці, площею 0,171 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташований по АДРЕСА_1 , є об`єктом житлової нерухомості.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги неспівмірність обраного позивачем заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами; враховуючи порушення оскаржуваною ухвалою прав  апелянта ОСОБА_1 , якого не залучено до участі у справі, - колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення даного позову.

Колегія зауважує, що позивач не позбавлений можливості звернення до місцевого суду з іншої заявою про забезпечення його позову, з обранням виду забезпечення, який не створюватиме власнику перешкод у користуванні об`єктом житлової нерухомості та не порушуватиме прав осіб, яких не залучено до участі у справі.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2020 року про забезпечення позову – скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення його позову до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді