Справа № 2- 695/10

Р  І  Ш  Е  Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           19 квітня 2010 року  Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого – судді                           РЕГЕША  В.О.

при секретарі                                       ФАДЄЄВІЙ  О.О.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Світловодську справу за позовом  ОСОБА_1 до Великоандрусівської сільської ради про визнання права власності на будинок та присадибну ділянку в порядту спадкування за законом, та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним.

                                                                В С Т А Н О В И В :

              ОСОБА_1 звернулася до суду  із заявою, в якій просить визнати за нею право власності на будинок, прибудинкову споруду та земельну ділянку  площею 0,25 га що розташовані по АДРЕСА_1 Світловодського району, які належали  ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.  Свої позовні вимоги мотивує  тим, що на  спадкове майно відсутня технічна документація, в звязку з чим їй було відмовлено у видачі свідоцтва  на право власності на спадкове майно державним нотаріусом. Вона являється  єдиним спадкоємцем після смерті матері, фактично прийняла спадщину, стала користуватися будинком, іншим майном.

              Позивач по справі  ОСОБА_2  звернулася в суд з позовом  до ОСОБА_1 про визнання  вчинений правочин дійсним здійснений 18 квітня 2008 року між нею та ОСОБА_3  згідно якого ОСОБА_3 продала їй будинок            АДРЕСА_1 Світловодськогорайону Кіровоградської області.

              Одночасово сторони по справі являються позивачами та відповідачами.

              В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просить суд задовольнити  її позовні вимоги в повному обсязі,  визнати за нею право власності на будинок, прибудинкову споруду та земельну ділянку  площею 0,25 га., що розташовані по АДРЕСА_1 Світловодського району, які належали  ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. ОСОБА_2 заперечує проти позову ОСОБА_1 просить суд відмовити їй в позовній вимозі, та  визнати   вчинений нею правочин дійсним здійснений 18 квітня 2008 року між нею та ОСОБА_3,  згідно якого ОСОБА_3 продала їй будинок АДРЕСА_1 Світловодського району.  

              На обгрунтування  заявлених вимог ОСОБА_1   вказала наступне. Її мати ОСОБА_3 мешкала в  будинку  АДРЕСА_1 Світловодського району.  В квітні 2008 року її матір побив  чоловік внучки  і вона знаходилася в важкому стані, тобто не могла самостійно рухатися виконувати будь-які дії, а ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла в результаті інсульту.  У звязку з важким станом матері вона в квітні 2008 року перевезла її за місцем свого постійного проживання у місто Світловодськ про що знала  ОСОБА_2 працівники сільської ради, сусіди. На лікування матері  їй необхідні були великі кошти, тому будучи в скрутному матеріальному становищі вона погодилася взяти кошти у громадянки  ОСОБА_2 про що остання власноручно склала розписку без да в якій вказано, що її мати ОСОБА_3 начебто отримала кошти в сумі 1200 доларів США за проданий будинок. Під час складання такої розписки її мати була вкрай важкому стані  і фактично не розуміла, що діє  тому підписала вказану розписку, яку вона особисто підклала їй під руку.   При виконанні підписів в розписці громадяни   ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з її матірю не зустрічалися, умови продажу будинку не обговорювали, знали що вона знаходиться в важкому стані,                 а згодом померла. Про те, що  ОСОБА_2, начебто зустрічалася з її матірю та обговорювала умови продажу  будинку вона нічого не знає.  До і після смерті матері  ОСОБА_2 до неї та її матері    з метою оформлення документів на будинок не зверталася, користувалася земельною ділянкою за її  згодою. Починаючи з жовтня 2009 року вона неодноразово хотіла повернути кошти в розмірі 1200 доларів США громадянці ОСОБА_2, які взяла на лікування матері на що отримала відмову.  Будинок  та присадибна ділянка належить їй як спадкоємцю по закону, продавати його не бажає так, як у неї є повнолітній син  ОСОБА_6, який бажає одружитися. Довіреності на право розпоряджатися майном  мати  їй не надавала. В позовній заяві не вказала, що була така розписка тому, що не вважає її  як правовстановчим документом на продаж будинку.

              Предстаники позивача  підтримали позов заявлений ОСОБА_1 в повному обсязі, заперечують протів позову  ОСОБА_2 просять суд відмовити їй в позовній вимозі про визнання  вчинений правочин дійсним здійснений 18 квітня 2008 року між нею та ОСОБА_3,  згідно якого ОСОБА_3 продала їй будинок АДРЕСА_1 Світловодськогорайону по розписці, яка не може являтися предметом договору та доказом по справі тому, що  підроблена тобто дата виконана в жовтні 2009 року, про що свідчить копія розписки яка знаходиться в справі,  не відповідає  воєвиявленню та внутрійшній волі покійної ОСОБА_3   на продаж   будинку. Вважають, що розписка складена особисто ОСОБА_2 а не продавцем, без участі продавця,            з підписами осіб які не зустрічалися з покійною ОСОБА_3  умови договору не обговорювали, тому такий дговір являється нікчемним. Будь-яких повноважень направлених на продаж будинку  покійна ОСОБА_3  своїй доньці ОСОБА_1 не надавала.

              В судовому засіданні представник відповідача по справі Великоандусівськї сільської рада  МЕРКУН О. заперечує   протів позову ОСОБА_1 про визння за нею право власності на будинок, прибудинкову споруду та земельну ділянку  площею 0,25 га що розташовані по АДРЕСА_1 Світловодського району, що належали  ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Просить суд визнати  вчинений правочин дійсним здійснений 18 квітня 2008 року між ОСОБА_2   та ОСОБА_3  згідно якого ОСОБА_3 продала їй по розписці будинок             АДРЕСА_1 Світловодського району. Не заперечує, що відповідно  до господарської книги Великоандрусівської сільської ради будинок належить покійній ОСОБА_3, про існування розписки та продажу будинку взнала  у жовтні 2009 роки після того, як ОСОБА_1подала позовну заяву до суду. Знає, що покійна ОСОБА_1 хворіла та померла за якою доглядала позивач ОСОБА_3  ОСОБА_2   користується  присадибною ділянкою з дозволу сільської ради.

              В судовому засіданні  позивач ОСОБА_2  просить   суд визнати  вчинений правочин дійсним здійснений 18 квітня 2008 року між нею та ОСОБА_3  згідно якого ОСОБА_3 продала їй будинок АДРЕСА_1 Світловодського району. Запреречує протів позову ОСОБА_1 про визння за нею права власності на будинок, прибудинкову споруду та земельну ділянку  площею  0,25 га що розташовані по АДРЕСА_1 Світловодського району, які належали  ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

             На обгрунтування заявлених вимог  ОСОБА_2  вказала наступне.

             Покійна  ОСОБА_3 проживала по сусідству з нею.  На початку квітня 2009 року вона розмовляла з ОСОБА_3 відповідно  продажу будинку на що отримала згоду.  Кошти за покупку будинку особисто передавала ОСОБА_1 двічі  про, що власноручно написала розписку без дати в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яку передала ОСОБА_1 Через деякий час ОСОБА_1 передала їй розписку                        з підписом ОСОБА_3   Дату на першому екземплярі розписки виконала особисто                     пізніше з метою не забути коли вона виконувалася.   Знала, що ОСОБА_3 побили і вона хворіє, а потім померла. З ОСОБА_3 після її побиття та перевезення  для проживання та лікування за місцем проживання ОСОБА_1 в день виготовлення розписки не зустрічалася. В якому стані знаходилася ОСОБА_3 в день підписання розписки  не знає. Після передачі коштів у розмірі 1200 доларів США та отримання розписок вона                                  з ОСОБА_1 т а  ОСОБА_3 з метою  оформлення документів на будинок та укладання договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі не зустрічалася. Вважає, що для узаконення договору купівлі-продажу будинку достатньо розписки. Кошти в розмірі 1200 доларів США, які були передані ОСОБА_1 по розписці отримати від неї не бажає.  Присадибною ділянкою розташованою біля будинку покійної ОСОБА_3 користується з дозволу сільської ради.

                Представник позивача ОСОБА_2  підтримав позов в повному обсязі. Заперечує протів позову ОСОБА_1 про визння за нею право власності на будинок, прибудинкову споруду та земельну ділянку  площею 0,25 га що розташовані по АДРЕСА_1 Світловодського району, які належали  ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.     Вважає що ОСОБА_1, приховала факт існування розписок від 18.04.2008 року  та 18.05.2008 року в яких обумовлені всі істотні умови договору, які підтверджуються письмовими доказами, тобто передачею їй коштів                у розмірі 1200 доларів США, за продаж будинку належного її матері ОСОБА_3 ОСОБА_1 ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будинку та виготовлення документів.

                  Суд вислухавши пояснення сторін, їх представників, представника  Великоандрусівської сільської ради, показання свідків, дослідивши та оцінивши наявні  ав матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Великоандрусівської сільської ради є обгрунтованим   та таким, що підлягає задоволенню,             а позов  ОСОБА_2   до ОСОБА_1 не обгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

                   Судом встановлені в судових засіданнях такі факти та відповідні їм правовідносини:

                   ІНФОРМАЦІЯ_1 року у позивачки ОСОБА_1 померла її мати ОСОБА_3, що підтверджується копію свідоцтва про смерть, яка важко хворіла і після її смерті  залишилося спадкове майно – земельний пай, будинок з прибудиковою спорудою та присадибною ділянкою  в с. Андрусівка  Світловодського району Кіровоградської області.  На день смерті  технічні документи на спадкове майно була відсутні, у звязку з чим  позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва  про право на спадщину, що підтверджується постановою державного нотаріуса від 21.10.2009 року.

                    Позивачка ОСОБА_1 фактичного прийняла спадкове майно, вона являється єдиним спадкоємцем по закону що підтверджується документами. Позивач в суді підтвердила, що при поданні позовної заяви не вказала, що існує розписка про отримання нею коштів в розмірі 1200 доларів СЩА від громадянки ОСОБА_2   тому, що не вважала її законною, кошти отримала на лікування матері, яка знаходилася в важкому стані про що знала ОСОБА_2 сусіди та працівники сільської ради. Перевезла матір в нерухомому стані, яка померла в результаті інсульту. Про домовленість її матері та    ОСОБА_2   про продаж будинку  їй нічого не відомо.                

                    Позивач по справі  ОСОБА_2   підтвердила,  що власноручно написала розписку без дати про те, що вона передала начебто в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кошти в розмірі 1200 доларів США  особисто  ОСОБА_1.  Із копії розписки  наданої до суду позивачем  ОСОБА_2   вбачається, що вона складена 18.04.2008 року в присутності  покійної                          ОСОБА_3, з підписами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5Позивач ОСОБА_2  в суді підтвердила, що розписку написала власноручно, дату поставила пізніше, ні вона ні свідки з покійною ОСОБА_3, в день виконання розписки не зустрічалися, розписка була передана ОСОБА_1 для  її оформлення. Знала, що покійна ОСОБА_3, хворіла, в якому стані перебувала в день виконання підпису на розписці їй невідомо. Чому  писала власноручно розписку пояснити не може.

                   Із копії розписки наданої позивачем ОСОБА_1.  вбачається, що вона написана  ОСОБА_2, яка не заперечує що написала її без дати.

              Свідки   ОСОБА_4 та ОСОБА_5. пояснили, що розписувалися в розписках про отримання позивачем ОСОБА_1 коштів 500 та 700 доларів США без участі покійної ОСОБА_3, з якою взагалі не зустрічалися, думку її та бажання продати будинок нечули.  При ознайомленні з розпискою від 18.04.2008 року повідомили, що розписку не читали і не можуть повідомити, чому в ній стоїть сума 1200 доларів США, тому що були присутні при передачі начебто 500 та 700 доларів США. Коли складалася  розписка  не пам’ятають .

               Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

               Особа яка вчинила правочин, повинна мати  необхідний обсяг цивільної дієздатності.

               Волевиявлення учасника правочину мати бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

               Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

               Відповідно до  ч. 1 та ч.3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину                   є недодержання в момент правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою  та шостою статті 203 цього кодексу.

                Якщо недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа  заперечує його дійсність на підстава встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

               Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується  передати майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

                Ч. 5 ст.656  вказує, що особливості купівлі - продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

                Особливості договору купівлі – продажу  нерухомого майна (житлового будинку) викладені у ст.657 ЦК України – він укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

                Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦК України у разі  недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

                Згідно до ч. 2 ст. 219 ЦК України  у разі недодержання  вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

                Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику  розгляду цивільних справ про визнання правочинів  недійсними обмежено можливість зловживань  шляхом  визнання у судовому порядку договорів  дійсними із застосуванням ст. 220 ЦК України. В Постанові роз’яснено, що не можуть бути визнані дійсними договори, які потребують  державної реєстрації.

                Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України суд може визнати такий договір дійсним, якщо  сторони домовилися, щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення.

                Аналізуючи пояснення сторін та розписку, яку надала позивачка                ОСОБА_2, суд не може дійти висновку про укладання договору купівлі – продажу, так як , дана розписка  не містить відомостей про згоду сторін по всім істотним умовам договору купівлі – продажу: предмет договору мету продавця покійної                    ОСОБА_3, її волевиявлення, які б відповідали її внутрішній волі на продаж свого будинку.

               Виходячи з пояснень  позивача ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5. вони знали, що ОСОБА_3, важко хвора, з нею не зустрічалися та не обумовлювали умови договору, не знали в якому стані вона знаходилася та чи мала бажання на день укладання договору продати будинок. Позивач ОСОБА_2, на свій розсуд  особисто виготовила розписку без дати, яку потім вписала про те, що її начебто виконала особисто ОСОБА_3, 18.04.2008р. та отримала кошти у розмірі 1200 доларів США, що не підтвердили свідки, незважаючи на те що розписка – це письмове підтвердження певної дії та волі  особи, яка її складає..  Позивач знала що на будинок належний покійній ОСОБА_3, відсутні правовстановлюючі документи без яких

укласти договір неможливо.

              Таким чином, закон вимагає від позивача надання доказів того, що була досягнута домовленість щодо усіх істотних  умов договору, що повинно бути підтверджено письмово продавцем, але обов’язок по нотаріальному засвідченню договору купівлі – продажу не виконується відповідачкою, а не намір укладання такого договору.

              Суд вважає недоведеними зазначені у законі обставини позивачкою              ОСОБА_2 чим не виконано вимоги ч. 3 ст. 10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень – домовленість сторін по всіх істотних умовах договору купівлі – продажу.

               Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що  правочин по купівлі – продажу вищевказаного будинку, не відбувся між покійною ОСОБА_3  та  ОСОБА_2, такий договір є нікчемним, тому неможливо визнати право власності на будинок за позивачкою.

               З іншої сторони суд прийшов до висновку що позивач по справі ОСОБА_1 прийняла спадкове майно, вона являється єдиним спадкоємцем за  законом,  що підтверджується документально, тому за нею необхідно признати право власності на спадкове майно, яке належало її покійній матері ОСОБА_3.

               На підставі  ст.ст.  202, 203,215,219,220,334,655,656,657,1261,1268 ЦК України та керуючись ст.

                    В И Р І Ш И В :

    Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом  на будинок, прибудинкову  споруду та земельну ділянку  площею 0,25 га які розташовані  за адресою: АДРЕСА_1 Світловодського району Кіровоградської області, які  належали ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

    В  зустрічних  позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_11 про  визнання правочину дійсним від 18 квітня 2008 року - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Світловодського міськрайонного суду                                         В.О.Регеша