Справа № 2 – 569

                                                                                                                                                2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  11 травня 2010 року                                                                     Біляївський  районний суд

                                                                                                            Одеської області

у складі:  головуючої судді -  Трушиної О.І.

                       при секретарі -  Коваленко Н.С.

   розглянувши у  відкритому судовому засіданні  в  залі суду міста Біляївка цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування  шкоди, -  

                        В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом  до суду і просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, заподіяну в результаті ДТП – 26150,11 грн., витрати, пов»язані з проведенням експертного дослідження 350 грн.,  моральну шкоду – 10000 грн., та судові витрати 402 грн.  

Свої вимоги  мотивує тим, що 20.04.2007 року, приблизно о 14.05 год., на 462 км+600,6 м автодороги Київ-Одеса, відповідач, керуючи автомобілем «Тойота Каріна», держ. номер НОМЕР_1, у порушення п.п. 1.3, 1.5, 2.3, 10.1, 10.2, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, не врахував  дорожню обстановку, з правої обочини  став виконувати  розворот ліворуч з виїздом на  проїжджу частину, не пропустив  транспортний засіб, який рухався  по крайній лівій смузі у напрямку м. Одеси, під  його  керуванням  (позивача) та здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота Таун Ейс» держ. номер НОМЕР_2, який належить йому на праві приватної власності. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, згідно висновку  експерта сума матеріальної шкоди становить 26150,11 грн., за проведення експертного дослідження він сплатив 350 грн. Відносно ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, оскільки його дружині – ОСОБА_4 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. В рамках кримінальної справи він визнаний цивільним позивачем. Добровільно відшкодувати шкоду  відповідач не бажає, у зв»язку з чим він звернувся з позовом до суду.  Окрім матеріальної шкоди,  йому була заподіяна і моральна шкода, яка полягає в моральних стражданнях, які він зазнав внаслідок пошкодження майна, можливості повсякденно використовувати автомобіль, яку він оцінює в 10000 грн.  

У судовому засіданні  позивач  наполягав на задоволенні позовних вимог  і пояснив, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, була порушена кримінальна справа, яка провадженням закрита у зв»язку із застосуванням Закону України «Про амністію». Автомобіль відновлювальному ремонту не підлягає. По теперішній час відповідач відмовляється відшкодувати заподіяну шкоду. У зв»язку з ДТП він переніс моральні страждання – нервував з приводу пошкодження автомобілю, до теперішнього часу не може придбати новий через відсутність коштів,  змушений користуватися громадським транспортом, неодноразово приїздив до міліції, прокуратури, суду, витрачав  кошти на проїзд. Моральну шкоду він оцінює в 10000 грн.

Представник відповідача у  судовому засіданні позовні вимоги не визнав  і пояснив, що доказом винності відповідача у скоєнні ДТП є лише вирок суду, який набрав законної сили, оскільки судом був винесений не вирок, а постанова про закриття справи у зв»язку із застосуванням Закону України «Про амністію»,  ОСОБА_2 вважає, що ДТП сталася не з його вини.  

Заслухавши  пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні,  24.04.2007 року, приблизно о 14.05 год., на 462 км+600,6 м автодороги Київ-Одеса, відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Тойота Каріна», держ. номер НОМЕР_1, у порушення п.п. 1.3, 1.5, 2.3, 10.1, 10.2, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, не врахував  дорожню обстановку, з правої обочини  став виконувати  розворот ліворуч з виїздом на  проїжджу частину, не пропустив  транспортний засіб, який рухався  по крайній лівій смузі у напрямку м. Одеси, під  керуванням  ОСОБА_1 та здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота Таун Ейс» держ. номер НОМЕР_2, який належить позивачеві на праві приватної власності. Внаслідок  ДТП автомобіль, який належить позивачеві, отримав механічні пошкодження, а дружині  позивача – ОСОБА_4, яка знаходилася на пасажирському сидінні – були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

У відношенні ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_2, що підтверджується постановою Біляївського районного суду Одеської області  від  02.09.2009 року, якою  провадження по справі закрите, ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності  на підставі п.»д» ч.1 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року (а.с. 8).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17.11.2009 року вищевказана постанова залишена без змін (а.с. 9-10).

Згідно висновку експерта № 11А-256 від 05.07.2007 року сума матеріальної шкоди, заподіяної  позивачеві внаслідок пошкодження його автомобілю, становить  26150,11 грн. (а.с. 11-13).  

Доводи представника відповідача про те, що ДТП сталася не з вини відповідача, суд до уваги не приймає, оскільки у судовому засіданні була оглянута кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2, де є заява, в якій ОСОБА_2 визнав повністю свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та просив застосувати до нього амністію. До того ж в постанові суду вказано, зо ДТП сталася з вини ОСОБА_2

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що  ОСОБА_2 був змушений себе визнати винним тільки з тих підстав, що у такому разі може бути застосована амністія. Але суд вважає ці доводи голослівними і намаганням допомогти відповідачеві уникнути відшкодування шкоди, заподіяної позивачеві ДТП.  

 Судом також встановлено, що у зв»язку з дорожньо-транспортною пригодою позивач переніс певні моральні страждання – нервував у зв»язку з пошкодженням автомобілю, оскільки він відновлювальному ремонту не підлягає, змушений користуватися громадським транспортом, звертатися до органів міліції, прокуратури, суду за захистом своїх прав, оскільки відповідач відмовляється добровільно відшкодувати заподіяну шкоду.  Моральну шкоду суд оцінює в 2000 грн.  

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України  шкода, завдана  джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується  особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом,  іншим об’єктом,  використання, зберігання або утримання  якого створює підвищену небезпеку.

  Згідно ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки,  відповідає за завдану  шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної  сили  або умислу потерпілого.

  З урахуванням  викладеного суд вважає, права позивача порушені відповідачем, оскільки він відмовляється добровільно відшкодувати заподіяну шкоду, і підлягають  судовому захисту.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України,  ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України,  суд -

                    В  И  Р  І  Ш  И  В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 26150,11  грн., моральну шкоду – 2000 грн. та судові витрати 381,50 грн., а всього 28531,61 грн.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Заяву  про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано  протягом десяти  днів з дня  його проголошення, апеляційна скарга  на рішення суду  подається до апеляційного суду  Одеської області  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне  оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України, через Біляївський районний суд.  

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області:                                     Трушина О.І.