Справа № 2-253/10 року

                                          Р І Ш Е Н Н Я

                                            І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

20 травня 2010 року  Автозаводський райсуд м. Кременчука в складі :

головуючого судді – Кривич Ж.О.,

при секретарі – Чихаріній В.О.,

з участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Кременчуцької міської ради про визнання в порядку спадкування права власності на частку житлового будинку ,-

                                                 В С Т А Н О В И В :

У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд із зазначеним позовом та, посилаючись на статті 524, 549, 555 Цивільного Кодексу Української РСР 1963 року, просила визнати за нею в порядку спадкування право власності на 1/7 частку домоволодіння АДРЕСА_1 у м. Кременчук.

ОСОБА_1 суду пояснила, що їй належить право власності на 6/7 зазначеного будинку. 1/7 його частка належала її рідному брату ОСОБА_5, який помер у 1992 році. Хоча вона користується усім будинком, утримує його та сплачує усі комунальні платежі, 2-а Кременчуцька державна нотаріальна контора відмовила їй у видачі свідоцтва про право власності на 1/7 частку з тих підстав, що є спадкоємець 1-ї черги – ОСОБА_3 У зв”язку з тим, що відповідачка не отримує свідоцтво на спадщину, забезпечена житлом, позивач вважала, що вона набула право власності на 1/7 частку будинку.

Відповідач – ОСОБА_3 своє ставлення до позову змінювала: написавши заяву про визнання позову, в подальшому вона заявила про її відкликання. Пояснила, у спірному будинку не проживає, свідоцтво про право власності на 1/7 його частку не оформила, хоча спадщину прийняла.

Представник відповідача – Кременчуцької міської Ради просив справу слухати без його участі (а. с. 34).

3-тя особа – Друга Кременчуцька державна нотаріальна контора вважала, що позовні вимоги незаконні з тих підстав, що спадкоємиця 1-ї черги – дружина померлого - прийняла спадщину.

Представник третьої особи - 1-ї Кременчуцької державної нотаріальної контори також просив слухати справу без його участі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані ними докази, встановив наступне :

11 травня 1992 року помер ОСОБА_5 (а. с. 81). 09 листопада 1992 року його дружина – ОСОБА_3 звернулась до 2-ї Кременчуцької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка складається із частини житлового будинку АДРЕСА_1 та грошових заощаджень (а. с. 80). 23 березня 1993 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину – грошові заощадження. Свідоцтво про право на спадщину за законом – 1/7 частку спірного будинку відповідачка не оформила. 6/7 часток домоволодіння належать позивачці, яка постійно там проживає та утримує будинок.

Відповідно до статті 548 Цивільного Кодексу УРСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

        Відповідно частин 1 та 2 статті 549 зазначеного Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Положеннями статті 553 ЦК УРСР (1963 року) передбачалось, що спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Проаналізувавши зазначені норми законодавства, яке діяло на час відкриття спадщини, фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставні і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, відповідно до статей 215-218 ЦПК України, суд -

                                                    В  И  Р  І  Ш  И  В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Кременчуцької міської ради про визнання права власності на 1/7 частку житлового АДРЕСА_1 у м. Кременчук в порядку спадкування - залишити без задоволення.    

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

В разі неподання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає чинності після закінчення десятиденного терміну з дня проголошення рішення, а в разі неподання апеляційної скарги - після закінчення двадцятиденного терміну.

Суддя