Головуючий суду 1 інстанції - Певна О.С.  

                             Доповідач - Луганська В.М.

Справа № 433/19/20

Провадження № 22-ц/810/176/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року                                         м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Луганської В.М.

суддів: Карташова О.Ю., Коновалової В.А.

за участю секретаря: Вовчанської С. В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьк

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 14 січня 2021 року, постановлену судом у складі судді Певної О.С.,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеними вимогами в обґрунтування яких вказав, що 16 листопада 2017 року ОСОБА_2 позичила у позивача грошові кошти в сумі 27200,00 грн. Уклали розписку та встановили, що повернення позики відбуватиметься щомісячно у сумі не менше 1100,00 грн з січня 2018 року до 31 грудня 2019 року.

Станом на 31 грудня 2019 року відповідач зобов`язання щодо повернення коштів не виконав.

Позивач неодноразово звертався до відповідачки з вимогою виконання графіку розрахунків.

У зв`язку з викладеним, просив суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за позовом 29625,40 грн.

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 14 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 14 січня 2021 року, що перешкоджає подальшому розгляду справи та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції, в якості підстави залишення позовної заяви без розгляду, застосовано повторне неприбуття позивача та його представника для участі в судовому засіданні. Такий висновок суду не відповідає обставинам справи.

Ухвалою суду від 05.02.2020 року була визнана обов`язкова участь апелянта в судовому розгляді. Апелянт є військовослужбовець ЗСУ та проходить службу в м. Чугуїв. Харківської області, віддаленість складає більш ніж 200 км. Позивач сумлінно з`являвся до суду, крім того, його представником до суду було подано заяву про розгляд справи за його відсутністю.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, від його представника надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності не з`явившихся учасників справи, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд, посилаючись на ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, виходив з того, що позивача та представника позивача було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, однак повторно не з`явилися в судові засідання, неявка позивача та його представника перешкоджає вирішенню справи.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.

       З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 10 січня 2020 року відкрито провадження в даній справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного провадження, судове засідання призначено на 05 лютого 2020 року на 10 год 00 хв (а.с.23).

       05 лютого 2020 року на адресу Троїцького районного суду Луганської області від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.37).

       Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 05 лютого 2020 року задоволено клопотання відповідачки ОСОБА_2 та визнано обов`язковою явку в судове засідання позивача для дачі особистих пояснень та надання оригіналу розписки.

       Розгляд справи відкладено на 25 лютого 2020 року на 11 год 00 хв. (а.с.46).

       24 лютого 2020 року від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи (а.с.58).

       25 лютого 2020 року судове засідання відкладено на 10 березня 2020 року за клопотанням представника позивача (а.с.59), про що сторони були повідомлені особисто телефонограмами (а.с. 62).

10 березня 2020 року, у зв`язку з перебування судді у інших днях відпочинку, розгляд справи відкладено на 01 квітня 2020, про що сторони були повідомлені особисто телефонограмами (а.с.71).

30 березня 2020 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача про розгляду справи, призначеного на 01 квітня 2020 року без участі представника позивача у зв`язку з відсутністю транспортного сполучення (а.с.75).

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 01 квітня 2020 року провадження у справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів (а.с. 79-81).

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 18 серпня 2020 року провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 22 вересня 2020 року (а.с. 94-96).

17 вересня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (а.с.105).

Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 21 вересня 2020 року відмовлено позивачу у задоволенні заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с.107).

22 вересня 2020 року судове засідання відкладено на 05 листопада 2020 року у зв`язку з неявкою позивача.

05 листопада 2020 року, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці, розгляд справи відкладено на 02.12.2020 року.

02 грудня 2020 року позивач прибув до суду, розгляд справи було відкладено на 18 грудня 2020 року.

Цього ж дня позивач звернувся до суду із заявою про долучення до матеріалів справи оригіналу розписки ( а.с.127, 128).

17 грудня 2020 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.135).

18 грудня 2020 року розгляд справи було відкладено на 14 січня 2021 року на 10 год 30 хв.

У матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення позивача та його представника про дату, час та місце судового засідання, яке було призначено на 14 січня 2021 року.

За правилом частини першої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 223 цього Кодексу суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За загальним правилом частини п`ятої статті 223 ЦПК України суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

       У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутністю. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (в разі визнання явки позивача обов`язковою).

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

       Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права, у постанові від 24 лютого 2021 року №644/11323/15-ц.

       Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач та його представник не були належним чином повідомленні про судове засідання, яке було призначено на 14 січня 2021 року. В матеріалах справи відсутні належні докази про отримання судової повістки ОСОБА_1 та його представника.

       Повідомлення позивача та його представника про місце, дату та час судового засідання в телефонному режимі не є належним повідомленням учасників процесу про місце та час судового засідання у розумінні ст.128 ЦПК України.

       Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не обґрунтував, чому неявка позивача та його представника перешкоджає вирішенню спору та залишив поза увагою, що в матеріалах справи є заява представника позивача про розгляд справи за його відсутністю.

       З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч.5 ст.223 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм ЦПК України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Троїцького районного суду Луганської області від 14 січня 2021 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до частини тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц зроблено висновок, що у разі, якщо касаційна інстанція, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює судове рішення про скасування судових рішень та ухвалення нового судового рішення або змінює судові рішення повністю або частково (стаття 412 ЦПК України), цей суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо суд касаційної інстанції скасував судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (стаття 411 ЦПК України) або постановлено будь яке інше судове рішення, крім передбаченого статтею 412 ЦПК України, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Оскільки колегія суддів вважає, що справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду, то Луганський апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 256, 259,367,374, 379, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 14 січня 2021 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови 07 квітня 2021 року.

Головуючий

Судді: