ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2021 року                                                        м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

Головуючого                Струбіцької О.М.

суддів                                Марчука В.Т., Кифлюка В.Ф.

при секретарі                Костюк Л.С.

учасників судового провадження:

прокурора                                Шевчук С.І.

обвинуваченого                         ОСОБА_1

захисника                                Циганова О.С.

представника потерпілого        Гакмана С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018260150000777 від 14.08.2018р. за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2020 року щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3 400 (три тисячі чотириста ) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.

ЄУНСС: 723/4999/19                                 Головуючий у 1 інстанції: Бужора В.Т.

НП: 11-кп/822/70/21                                 Суддя-доповідач: Струбіцька О.М.

       Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до Моторно (транспортне) страхового бюро України та ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задоволено частково.

Стягнуто з цивільного відповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України на користь ОСОБА_2 2854 грн.30 коп. матеріальної шкоди, пов`язаної з витратами на її лікування.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5000 грн. моральної шкоди, пов`язаної з ушкодженням здоров`я завданням фізичного болю та душевних страждань.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до Моторно (транспортне) страхового бюро України та ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задоволено частково.

Стягнуто з цивільного відповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України на користь ОСОБА_3 100 000 грн. матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням автомобіля .

Стягнуто з цивільного відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 100 016 грн. 65 коп. матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням автомобіля .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2 000 тис. моральної шкоди, пов`язаної з пошкодженням автомобіля та завданням душевних страждань.

Вирішено питання судових витрат та речових доказів.

Як встановлено вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_1 13.08.2018 року біля 12 години 40 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «BMW» моделі «530», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Чернівецькій в м. Сторожинець.

Наближаючись до нерегульованого перехрестя вулиць Чернівецької та Косівської, водій ОСОБА_1 , проявивши неуважність та самовпевненість у своїх діях, не врахувавши дорожньої обстановки та не переконавшись, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на перехрестя, де допустив зіткнення з автомобілем марки « Peugeot » моделі « Partner », номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по вул. Чернівецькій в напрямку м. Чернівці.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля марки « Peugeot» моделі « Partner », номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, церебрального та цефалогічного синдрому, які у відповідності до висновку СМЕ № 202-Е-мд від 31.10.2018 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я та ступінь тяжкості підтверджений комісійною судово-медичною експертизою відповідно до висновку № 028 від 22.03.2019 року.

Не погоджуючись зданим рішенням, Моторно (транспортним) страховим бюро України подано апеляційну скаргу на даний вирок в частині вирішення цивільного позову у зв`язку із тим, що районним судом було порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права та неправильно встановлено обставини, які мають значення для вирішення справи.

Стверджує, що районним судом відносно цивільного позову ОСОБА_2 не було взято до уваги приписи Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме, позивачеві потрібно було довести перебування за кожен день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, а саме Довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді затвердженої Наказом МОЗ №895 від 12.12.2011р., що на думку апелянта не було зроблено.

Посилається на те, що районним судом вирішуючи цивільний позов ОСОБА_3 порушено норми процесуального права, а саме ст. 191 ЦПК України, згідно якої на суд покладено обов`язок надіслати копію позовної заяви Сторонам по справі, однак районним судом не було направлено позову заяву ОСОБА_3 внаслідок чого було позбавлено можливості надати відзив на позовну заяву.

Вказує, що власник пошкодженого транспортного засобу «Пежо», державний номер НОМЕР_3 в порядку ст. 33 та ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не звертався до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.

Зазначає, що позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з пропуском встановленого річного строку передбаченого п.37.1.4. ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» внаслідок чого Моторно (транспортне) страхове бюро України не несе відповідальність за нанесену шкоду.

Крім того, стверджує, що районний суд задовольняючи цивільний позов ОСОБА_3 не дотримався вимог ст. 30 Закону №11161-IV, внаслідок чого було прийнято вирок з порушенням норм матеріального права та визнання позову обвинуваченим суперечить закону внаслідок чого районний суд повинен був відмовити у задоволенні позову до Моторного (транспортного) страхового бюро України у зв`язку із безпідставністю.

Звертає увагу апеляційного суду на порушення районним судом норм ст.35,35 та 37 Закону України №1961-IV.

Просить зупинити виконання вироку Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22.12.2020 в частині вирішення цивільного позову, скасувати вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22.12.2020 в частині вирішення цивільного позову та відмовити у задоволенні позову.

На вказану апеляційну скаргу надійшло заперечення від захисника Гакмана С.П., який діє в інтересах ОСОБА_2 , в якому він вважає апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, наводить власні доводи.

В своєму заперечені вказує, що факт перебування ОСОБА_2 на лікуванні в умовах стаціонару підтверджено відповідними доказам.

Зазначає, що в своєму відзиві проти позову відповідач Моторно (транспортне) страхове бюро України не вимагав та не зазначав про необхідність підтвердження факту перебування позивача в лікарні виключно Довідкою за формою №094-1/0.

З метою усунення сумнівів щодо дійсного перебування ОСОБА_2 на лікуванні в лікарняних закладах надав довідку ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» від 04.02.2021 року, довідку КНП «Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від 22.02.2021 року.

Згідно довідки КНП «Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді від 22.02.2021 року ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з 13.08.2018р. по 23.08.2018р.

Згідно довідки ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді від 04.02.2021 року ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з 31 серпня 2018 року по 11 вересня 2018 року.

Просить, посилаючись на викладені в запереченні доводи, вирок Сторожинецького районного суду від 22 грудня 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також, на вказану апеляційну скаргу надійшло заперечення від захисника Гакмана С.П., який діє в інтересах ОСОБА_3 , в якому вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

В запереченні посилається на те, що вимога Моторного (транспортного) страхового бюро України про те, що позивачу повинна бути відшкодована не вся вартість знищеного в ДТП автомобіля, а різниця між вартістю транспортного засобу до ДТП та після ДТП є безпідставною, оскільки навіть за рахунок зменшення розміру фактичного шкоди Моторно (транспортне) страхове бюро України так само несе відповідальність в максимальному розмірі страхової виплати що дорівнює 100000 грн., у разі такого зменшення підлягала б зменшенню сума стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 , однак він апеляційну скаргу не подавав.

З приводу доводів апелянта відносно того, що позивач не звертався до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про відшкодування протягом встановленого строку в 1 рік, звертає увагу апеляційного суду на правові позиції викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2019 року (справа №465/4621/16-к, провадження №13-24кс19), згідно яких Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов`язковою.

Просить, посилаючись на викладені в запереченні доводи, вирок Сторожинецького районного суду від 22 грудня 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, яка виклала суть вироку та вимоги апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Циганова О.С., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, прокурора Шевчук С.І., яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, представника потерпілих Гакмана С.П., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, а обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав наведених в апеляційній скарзі та обговоривши наведені у ній доводи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки, апелянт не оспорює обсяг обвинувачення та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 , тому колегія суддів керуючись ст.404 КПК України, не наводить доказів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оспорюються в апеляційній скарзі.

Вирішуючи заявлені цивільні позови ОСОБА_3 , ОСОБА_2 районний суд дотримався вимог матеріального та процесуального закону, належним чином мотивував прийняте рішення з посиланням на відповідні норми права.

Під час апеляційного розгляду даного кримінального провадження доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом , цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов, якщо так, то на чию користь, в якому розмірі та якому порядку.

Рішення про відмову в задоволенні цивільного позову в кримінальному провадженні може бути ухвалено лише залежно від доведеності підстав і розміру позову під час ухвалення вироку, постановлення ухвали про застосування заходів медичного або виховного характеру, а також у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення.

Доводи апелянта про те, що районний суд при стягненні завданої шкоди ОСОБА_4 допустився помилки є безпідставними.

Районний суд належним чином встановив статус відповідача за пред`явленими цивільними позовами.

Зокрема, те що згідно ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Правовий статус Моторного (транспортного) страхового бюро України визначено в Законі «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Так, за пунктом 39.1. статті 39 цього Закону Моторно (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Таке бюро є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту, згідно п. 22.1. ст. 22 вказаного Закону у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, Моторно (транспортне) страхове бюро України у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Ст. 41 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено також перелік випадків, в яких регламентні виплати здійснюються саме Моторно (транспортним) страховим бюро України за рахунок коштів з централізованих страхових резервних фондів чи з коштів фонду страхових гарантій, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Районний суд вірно вказав, що згідно ст. 128 КПК України, можливість пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні, зокрема, до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за завдану шкоду, треба розуміти як можливість пред`явлення зазначеного позову до будь-якої особи (фізичної або юридичної), яка за законом виконує обов`язок з відшкодування шкоди, завданої підозрюваним (обвинуваченим чи неосудною особою), як це має місце у випадку з Моторно (транспортним) страховим бюро України у справі, що розглядається. Вказане відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду викладеним в Постанові від 19.06.2019 року ( Справа №465/4621/16-к провадження № 13-24кс19)

За змістом ст. 128 КПК України юридичною особою, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого чи неосудної особи, може бути Моторно (транспортне) страхове бюро України у випадках, передбачених ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторно (транспортне) страхове бюро України виступає такою юридичною особою, яка за законом несе цивільну відповідальність перед особою, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди і яка має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити до неї цивільний позов.

Залучення  районним судом Моторного (транспортного) страхового бюро України  як цивільного відповідача узгоджується зі ст. 62, 128 КПК України. Крім цього, таке тлумачення відповідає положенням ст. 47, 48 Цивільного процесуального кодексу України, за якими здатністю особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільною процесуальною дієздатністю), так само як і можливістю бути позивачем та відповідачем у суді, наділені юридичні особи.

Тому, районний суд прийшов до вірного висновку, що цивільний позов може бути пред`явлено в межах кримінального провадження до Моторного (транспортного) страхового бюро України як до цивільного відповідача, оскільки його зобов`язання витікають із положень Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з чим погоджується і апеляційний суд.

Районний суд встановив, що згідно медичної карти стаціонарного хворого 8012/735 Сторожинецької ЦРЛ на ім`я ОСОБА_2 – потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні в Сторожинецькій ЦРЛ з 13.08.2018 року по 23.08.2018 року включно. Кількість днів лікування 11, згідно медичної карти стаціонарного хворого № 12118/824 нейрохірургічного відділення ЛШМД м. Чернівці на ім`я ОСОБА_2 – потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні з 31.08.2018 року по 11.09.2018 року включно. Кількість днів лікування 12.

Потерпілою ОСОБА_2 не збережено чеки на оплату послуг з діагностування, лікування та придбання ліків внаслідок того, що після отриманих травм потерпіла тривалий час перебувала в пригніченому стані, відчувала головні болі, втому, втрату можливості концентрації та забудькуватість.

В наданому районному суду відзиві відповідач Моторне (транспортне) страхове бюро України визнав право позивача ОСОБА_2 на відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілої у відповідному закладі охорони здоров`я, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів в порядку ч. 2 ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», про те зазначив що позивачем не надано доказів перебування в лікарняному закладі, в зв`язку з чим позовні вимоги не визнав повністю.

Згідно ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» - у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

При цьому встановлено, що мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

Якщо страховику, Моторному (транспортному) страховому бюро України, не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик, Моторно (транспортне) страхового бюро України, здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті, тобто в мінімальному розмірі страхового відшкодування.

Відповідно до Висновку комісійної судово-медичної експертизи № 208 від 22.03.2019 року значиться що згідно медичної карти стаціонарного хворого 8012/735 Сторожинецької ЦРЛ на ім`я ОСОБА_2 остання перебувала на стаціонарному лікуванні в Сторожинецькій ЦРЛ з 13.08.2018 року по 23.08.2018 року включно, а згідно медичної карти стаціонарного хворого № 12118/824 нейрохірургічного відділення ЛШМД м. Чернівці на ім`я ОСОБА_2 вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 31.08.2018 року по 11.09.2018 року включно. Загальна кількість днів лікування становить 23 дні.

Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі – 3723,00 грн.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

Тому, районний суд вірно встановив, що згідно до вимог ч.2, 3ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_2 має право на відшкодування шкоди пов`язаної з її лікуванням.

Розмір відшкодування шкоди згідно до ч.2,3 ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка підлягає відшкодуванню потерпілій ОСОБА_2 складає 2854,30 грн.

Доводів на спростування правильних висновків районного суду не наведено у апеляційній скарзі, районний суд мотивував належним чином прийняте рішення з посиланням на норми матеріального права, які регламентують дане питання.

Районний суд дотримався вимог закону при вирішенні цивільного позову в користь ОСОБА_3 .

Посилання апелянта на те, що районний суд не надіслав копії позовної заяви апелянту, чим позбавив можливості подати відзив на таку заяву спростовуються тим, що копії поданих позовних заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заказною кореспонденцією надіслані районним судом (а.с. 194-152), у надісланому одному відзиві апелянта районному суду апелянт просив розглядати справу без його участі, протягом судового розгляду в районному суді апелянт мав можливість ознайомитись з усіма матеріалами справи.

Потерпілий ОСОБА_3 цивільному позові просив суд стягнути з обвинуваченого на його користь грошову суму в розмірі 101016,65 грн. матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням автомобіля в тому числі 3200 грн витрат на проведення експертизи та 20 000 грн. моральної шкоди що полягає у його душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього самого, членів його сім`ї чи близьких родичів; а також у душевних стражданнях, яких ОСОБА_3 зазнав у зв`язку із знищенням чи пошкодженням його майна а також просив стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на його користь грошову суму в розмірі 100 000 грн. матеріальної шкоди, пов`язаної з пошкодженням автомобіля.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:

а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Районним судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не здійснював страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу.

Згідно висновку № 89-10-18 експертного автотоварознавчого дослідження від 03.12.2018 року вартість відновлювального ремонту належного ОСОБА_3 автомобіля становить 314632,66 грн. З огляду на той факт, що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість автомобіля матеріальний збиток завданий ОСОБА_3 як власнику пошкодженого автомобіля експертом визначено в сумі 197 816,65грн.

Районним судом встановлено, що позивачем ОСОБА_3 здійснено витрати на проведення експертизи, які становлять 3200 грн., а загальна сума завданої ОСОБА_3 майнової шкоди становить 201016,65 грн.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована.

З 19.02.2016 року по 21.09.2019 рік було встановлені наступні розміри страхових сум (в межах яких Моторно (транспортне) страхове бюро України здійснює регламентні виплати з цього Фонду):100 000 грн., у випадку заподіяння шкоди майну потерпілих;200 000 грн., у випадку заподіяння шкоди життю і здоров`ю потерпілих.

Відповідно до розподілу цивільно-правової відповідальності між страховиком та особою, що спричинила шкоду відповідно до встановленого розміру відповідальності Моторного (транспортного) страхового бюро України в розмірі регламентної виплати відшкодуванню підлягає: за рахунок відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України – 100 000 грн., за рахунок відповідача ОСОБА_1 101 016,65 грн.

Районний суд виходячи із змісту наведених норм, які регламентують вирішення даного питання стягнув з Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальну шкоду, прийняте рішення мотивував належним чином, тому у колегії суддів відсутні правові підстави сумніватися у їх правильності.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску строків на звернення із заявою про виплату страхового відшкодування , є такими, що не відповідають закону.

Виходячи із змісту ст.128 КПК України строк, у межах якого особа може звернутися з вимогою про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди під час кримінального провадження не може бути обмежений спливом строків за правилами цивільного судочинства.

Норми кримінального процесуального закону, визначили виключний перелік підстав для ухвалення рішення про відмову в задоволенні цивільного позову в кримінальному провадженні, але така підстава як сплив строків звернення, або сплив позовної давності відсутня.

Зміст ст.ст.128, 129 КПК України вказує на недопустимість ухвалення рішення про відмову у задоволенні цивільного позову у кримінальному провадженні у зв`язку із спливом строків визначених у цивільному судочинстві.

Крім того, у відповідності до висновків Великої Палати Верховного Суду викладеним в Постанові від 19.06.2019 року ( Справа №465/4621/16-к провадження № 13-24кс19) для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не є обов`язковим.

У зв`язку із тим, що колегія суддів під час апеляційного розгляду не знайшла підстав для задоволення апеляційних вимог по суті, відсутні також правові підстави для задоволення апеляційної вимоги про зупинення виконання оскаржуваного вироку суду в частині вирішеного цивільного позову.

Вирок суду є законним, обґрунтованим, належним чином мотивованим, відсутні правові підстави для його зміни чи скасування, доводи апеляційної скарги спростовані правильними висновками районного суду.

       На підставі наведеного, керуючись, ч.2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та

справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2020 року - залишити без задоволення.

Вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2020 року, щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий                        [підпис]                        О.М. Струбіцька

Судді                                        [підпис]                        В.Т. Марчук

                                               [підпис]                        В.Ф. Кифлюк

"Копія. Згідно з оригіналом."

Суддя - доповідач  _________________   Струбіцька О.М.

(посада)                          (М.П., підпис)                      (ПІБ)

08.04.2021 року

(дата засвідчення копії)