Харківський районний суд Харківської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року  смт. Покотилівка

Справа № 635/8696/20

Провадження № 2 /635/34/2021

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Карасави І.О.,

секретаря судового засідання - Панаса О.С.,

учасники справи:

позивач – АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»,

представник позивача – Дашко Володимир Миколайович,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                               УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі- позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором б/н від 13лютого 2018 року у розмірі 52 822,99 гривень станом на 26 жовтня 2020 року, яка складається із заборгованості за тілом кредита у розмірі 45 723,10 гривень, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 7 099,89 гривні, а також судові витрати у розмірі 2 102,00 гривні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг та 13 лютого 2018 року підписав заяву, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг. У порушення умов вказаного договору відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 26 жовтня 2020 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 52 922,99 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 45 723,10 гривень, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 7 099,89 гривні.

Будь-яких заяв та клопотань в ході проведення судового розгляду від відповідача не надходило.

Рух справи

23 грудня 2020 року до Харівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 січня 2021 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду, відповідачу наданий строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку статті 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області, отриманих судом відповідно до вимог частини 6 статті 187 ЦПК України, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив суд про причини неявки та не подав відзив, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, відповідно до статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 13 лютого 2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Друкованим текстом анкети-заяви передбачено, зокрема, наступне: «Я згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, а також Тарифами становить між мною і банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді.

Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www: privatbank.ua. Я зобов`язуюсь виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з правилами на сайті Приват Банку – www: privatbank.ua.».

В анкеті-заяві не вказана сума бажаного кредитного ліміту, тип кредитної картки, термін дії, розмір відсотків за користування кредитом або інші умови кредитування.

Відповідно до довідки (а. с. 11) вбачається, що між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н за яким було надані наступні кредитні картки: НОМЕР_1 від 13 лютого 2018 року терміном дії до січня 2022 року, НОМЕР_2 від 20 жовтня 2018 року терміном дії до серпня 2022 року.

У довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (а. с. 10) зазначено, що 13 лютого 2018 року був встановлений кредитний ліміт у розмірі 1 000,00 гривень, 13 лютого 2018 року кредитний ліміт був зменшений до 0,00 гривень, 02 жовтня 2018 року кредитний ліміт був змінений до розміру 48 000,00 гривень, 14 липня 2019 року кредитний ліміт був змінений до розміру 47 420,00 гривень, 03 серпня 2019 року кредитний ліміт був змінений до розміру 47 279,76 гривень, 01 вересня 2019 року кредитний ліміт був зменшений до 46 968,77 гривень, 23 січня 2020 року кредитний ліміт був зменшений до 46 813,16 гривень, 04 лютого 2020 року кредитний ліміт був зменшений до 46 452,74 гривень, 03 березня 2020 року кредитний ліміт був зменшений до 45 773,10 гривень, 01 червня 2020 року кредитний ліміт був зменшений до 0,00 гривень.

До позовної заяви банк також додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» (а.с. 15) та Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку», які розміщені в мережі Інтернет на сайті https://privatbank.ua(а.с 16-60).

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість за вказаним кредитним договором №б/н від 13 лютого 2018 року станом на 26 жовтня 2020 року становить 52 822,99 гривень., яка складається із: 45 723,10 гривень заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 0,00 заборгованість за поточним тілом кредиту, 45 723,10 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 гривень заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 гривень – заборгованість за простроченими відсотками, 7 099,89 гривень. - заборгованість за простроченими відсотками, 0, 00 гривень – нарахована комісія, 0,00 гивень- нарахована пеня (а.с. 6-9).

Джерела права, мотиви та висновки суду при вирішенні справи

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять, умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України вказано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Приписами частини 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За правилами статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частина 1 статті 663 ЦК України вказує на те, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своєї умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умов розроблює підприємець (в даному випадку банк).

Так як умови договору розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому, з огляду на редакцію статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

В частини 1 статті 1048 ЦК України вказано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як зазначено в статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 13 лютого 2018 року процентна ставка не була зазначена. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту у розмірі 45 723,10 гривень (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит у розмірі 7 099, 89грн.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за Договором від 13 лютого 2018 року, посилається на анкету-заяву позичальника про приєднання до Умов та Правил банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ та Витягу з Тарифів Банку, Витягу з Умов, які розміщені на його сайті.

Суд вважає, оскільки при зверненні до суду з даним позовом в частині нарахування вказаних відсотків, банк посилається на те, що їх нарахування передбачено Договором (Умови та правила надання банківських послуг), а Витяг з Умов та Правил не містить підпису відповідача, то відсутні підстави вважати, що сторони погодили вказаний розмір процентів за прострочення виконання основного зобов`язання, а тому в цій частині вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом у справі, так як цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено постановою Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано банком при розгляді вказаної справи.

В цьому випадку також неможливо застосувати до зазначених правовідносин правила частини 1 статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, так як Умови, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово ним змінювались в період - з часу виникнення спірних правовідносин - з 13 лютого 2018 року до моменту звернення до суду із цим позовом.

За таких обставин за відсутності у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують зазначених обставин.

Надані банком Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені, як у цьому випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Таким чином відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Вищевказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17, яка була врахована судом при ухваленні рішення.

Також слід зазначити, що договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини 1 статті Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, слід зауважити, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ КБ "ПРИВАТБАНК" дотримався вимог, передбачених частиною 2 статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, суд вбачає наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 45 723,10 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог необхідне відмовити, зокрема щодо стягнення із відповідача заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит, оскільки ці вимоги недоведені та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Щодо розподілу судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

При пред`явленні позову позивач  сплатив судовий  збір у розмірі 2 102,00 грн (а. с. 1 - платіжне доручення). Оскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, то понесені позивачем судові витрати на підставі части 1 статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 819,49 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями  2, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд 

УХВАЛИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за тілом кредита за кредитним договором № б/н від 13 лютого 2018 року в сумі 45 723 (сорок п`ять тисяч сімсот двадцять три) гривні 10 (десять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 819 (одна тисяча вісімсот дев`ятнадцять) гривень 49 (сорок дев`ять) копійок.

В задоволенні позову в частині стягнення суми заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит за кредитним договором №б/н від 13 лютого 2018 року в сумі 7 099 (сім тисяч дев`яносто дев`ять) гривень 89 (вісімдесят дев`ять) копійок - відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВАО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (Код ЄДРПОУ 14360570, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат № НОМЕР_3 , МФО № 305299), місцезнаходження: м. Київ вул. Грушевського, 1Д.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Суддя:                                                                І.О. Карасава