Судове рішення #9321813

                                        Справа № 2а-958

                                     2009 р.

                                     

    П О С Т А Н О В А

    ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

09 листопада 2009 року Галицький районний суд міста Львова у складі :

        головуючої – судді  -  ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.

        при секретарі       -  ГАВРИЛЮК О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області з участю третьої особи – інспектора ДПСП БДПС ВДАІ з ОАТ м.Львова та АТІ ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

    в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом з участю третьої особи – інспектора ДПСП БДПС ВДАІ з ОАТ м.Львова та АТІ ОСОБА_2 до УДАІ ГУМВСУ у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 22 вересня 2009 року.

    В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 22 вересня 2009 року отримала по пошті постанову інспектора ДПСП БДПС ВДАІ з ОАТ м.Львова та АТІ ОСОБА_2 від 22 вересня 2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 280 грн. у зв’язку з порушенням п.1.4 дод.2 Правил дорожнього руху України, а саме - здійснення зупинки належного їй автомобіля марки „ВАЗ” у місці, де це заборонено дорожньою розміткою, що підтверджується фотознімками, виконаними працівниками ДАІ за допомогою відеозаписуючого радіолокаційного приладу „Візир”.

    Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, рухаючись 31 серпня 2009 року по вул. Любінській у м. Львові, здійснила вимушену зупинку авто у забороненому місці, оскільки вжила всіх можливим заходів для того, щоб звільнити дорожнє полотно від свого транспортного засобу, у якого закінчилось пальне, а дорожній рух в той час був інтенсивний. До неї працівники ДАІ не підходили, протоколу не складали, позбавивши її можливості дати свої пояснення, долучили фото, на яких немає жодної прив’язки до місцевості та до інших об’єктів у просторі, які б свідчили про те, що вона дійсно порушила вимоги дорожньої розмітки „Зупинку заборонено”. Зазначає також, що прилад „Візир” налаштовується працівником ДАІ, а отже, не є автоматичним, тому працівники ДАІ повинні були за наведених обставин скласти протокол про адмінправопорушення. Просить суд визнати зазначену постанову про притягнення її до адмінвідповідальності від 22 вересня 2009 року незаконною та скасувати таку.

 

    Позивачка, її представник та педставник відповідача у судове засідання не з”явились, подали заяви про розгляд справи в їх відсутності, що дає суду підстави розглянути спір у його відсутності за наявними у справі доказами, відповідно до вимог ст. 128 КАС України.

    Суд, вивчивши матеріали адміністративного позову, приходить до висновку про необхідність задоволення такого, виходячи з наступних підстав.    

    Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення ВС 045104, ОСОБА_1, керуючи 31 серпня 2009 року близько 16 год. 18 хв. автомобілем НОМЕР_1 по вул. Любінській у м.Львові, порушила вимоги п.1.4 Дод.2 Правил дорожнього руху України, здійснивши зупинку транспортного засобу у зоні дії дорожньої розмітки, яка таку забороняє, у зв’язку з чим на неї накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 280 грн. в доход держави (а.с.3).  

    Згідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, на підставі показів технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.  

    Відповідно до ч.1 ст. 14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники транспортних засобів.

    З долучених до матеріалів справи фотознімків, виконаних працівниками ДАІ (а.с.4), суд не вбачає жодної прив’язки до місцевості та до зони дії дорожньої розітки „Зупинку заборонено”, що жодним чином не доводить, а навпаки, спростовує вину позивачки у вчиненні адміністративного правопорушення.

    Крім того, відповідно до термінів наведених у п.1.10 Правил дорожнього руху України, зупинка – це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин, або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу.

З фотознімків, виконаних працівниками ДАІ, не вбачається, що авто позивачки було розміщене у забороненому місці на дорожньому полотні більше хвилини, оскільки на всіх зазначений час – 16:18 год.

Крім того, суд загалом критично оцінює будь-які докази, виконані за допомогою приладу „Візир”, оскільки він не пройшов державної сертифікації.

    Згідно п.1.10 Правил дорожнього руху України, вимушена зупинка – це припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі.

    Як вбачається з позовної заяви позивачки, вона здійснила вимушену зупинку, оскільки в авто закінчилось пальне.

    При цьому за наведених обставин суд враховує відсутність у діях позивачки умислу на вчинення адміністративного правопорушення, а відтак, відсутності і самої суб’єктивної сторони такого, що унеможливлює, у свою чергу, адміністративне провадження у справі, яке, відповідно, підлягає закриттю.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що представником відповідача не представлено жодних доказів на підтвердження законності та правомірності оскаржуваної постанови, у зв’язку з чим таку слід визнати незаконною та скасувати, а провадження в адміністративній справі – закрити.        

               

    Керуючись ст. ст. 7-12, 86, 160, 162, 167 КАС України, на підставі ст. ст. 293, 294 КУпАП, суд

п  о  с  т  а  н  о  в  и  в  :

    Адміністративний позов ОСОБА_1  з а д о в о л ь н и т и .

   

Постанову ВС № 045104 від 22 вересня 2009 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 280 грн. визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі - закрити.

Судові витрати компенсувати за рахунок державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

СУДДЯ

               

Оригінал постанови.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація