Справа № 2а-846
2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2009 року Галицький районний суд міста Львова у складі :
головуючої – судді - ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.
при секретарі - БЕСПАЛЬОК О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі м.Львова про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни",
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі м.Львова про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є дитиною війни та у відповідності із ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, не зважаючи на те, що дію зазначеної норми закону було спочатку призупинено, а згодом відновлено за рішенням Конституційного Суду України, яке має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції, їй не було виплачено надбавку до пенсії. Просить стягнути таку на свою користь у розмірі 1.646 грн. 07 коп. за період 2007-2008 років, поновивши їй строк звернення до суду.
У судове засідання позивачка не з"явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просить задовольнити позов, покликаючись на мотиви, наведені у його фабулі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечила, просить відмовити у його задоволенні з тієї підстави, що законодавством не врегульоване питання механізму виконання вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме, за рахунок яких коштів, у якому порядку та яким чином повинен обчислюватись розмір надбавок до пенсії відповідній категорії громадян. З цього приводу Пенсійний фонд України звернувся до Конституційного Суду України з поданням щодо офіційного тлумачення ст. ст. 6, 7 вказаного Закону, тому просить зупинити провадження у справі до часу дачі відповідних роз’яснень.
Суд заслухавши пояснення представника відповідача та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступних підстав.
У відповідно до вимог ч.2 ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується у порядку, встановленому цим Кодексом.
Оскільки позивачка дізналась про порушення її прав після висвітлення ЗМІ подій, пов’язаних з постановленням Конституційним Судом України рішень від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року, суд вважає за необхідне поновити їй передбачений ч.2 ст. 99 КАС України річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Як вбачається з копії пенсійного посвідчення НОМЕР_1, виданого 18 липня 1988 року Ленінським (Галицьким) райсобезом м.Львова (а.с.5), позивачка є дитиною війни.
Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком.
Чинність вищезазначеної норми було зупинено на 2006 рік, згідно Закону України від 20 грудня 2005 року "Про Державний бюджет України на 2006 рік", а Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються у 2006 році поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верхової Ради України з питань бюджету. Протягом 2006 року Верховною радою України та Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів щодо запровадження підвищення до пенсій, згідно із ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не приймалось, і положення цього закону реалізовані не були.
Ст. 11 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року передбачено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Положення ст. 11 втратило чинність як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, що свідчить про відновлення пільг та гарантій, передбачених дітям війни.
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".
Зміни до вищезгаданої норми Закону втратили чинність, оскільки були визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Згідно ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти, які за рішення Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішень про їх неконституційність.
Крім того, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Кечко проти України судом визначено, що у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм громадянам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства, однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права, що черговий раз доводить безпідставність невиплати позивачці доплати до пенсії, передбаченої чинним законодавством.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а доплату до пенсії покладено на відповідача по справі - Управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м.Львова.
При цьому доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях на позов, про відсутність механізму нарахування та відсутність бюджетних асигнувань, на думку суду, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову в частині проведення відповідачем відповідних перерахунків до пенсії за віком.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідача слід зобов’язати провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії у відповідності до вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та здійснювати подальшу її виплату у розмірах, передбачених ст. 6 цього Закону України.
У частині стягнення зазначених коштів у конкретних розмірах суд вважає за необхідним відмовити і не бере при цьому до уваги здійснений позивачкою розрахунок розміру її пенсії за віком, оскільки механізм нарахувань надбавок до такої законодавцем досі не визначений.
Керуючись ст. ст. 1, 8, 71, 100, 158-163, 167 КАС України, на підставі ст. ст. 8, 22, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6-7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд
п о с т а н о в и в :
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом.
Адміністративний позов ОСОБА_1 з а д о в о л ь н и т и ч а с т к о в о .
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії у відповідності до вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та здійснювати подальшу її виплату у розмірах, передбачених ст. 6 цього Закону України.
У решті позовних вимог ОСОБА_1 в і д м о в и т и .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
СУДДЯ
Оригінал постанови.