СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/747/21

ун. № 759/2352/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Поплавської О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Гуменюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020100080003845 - 16.09.2020 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженці м. Ірпінь, Київської області, не заміжньої, з вищою освітою, працюючої в ТОВ «Корал Тревел» старшим спеціалістом, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - Дзісь Б.О.,

потерпілий, цивільний позивач - ОСОБА_2 ,

цивільний позивач - ОСОБА_3 ,

захисник потерпілого, цивільного позивача - адвокат Кузьменко С.І.,

обвинувачена - ОСОБА_1 ,

захисник обвинуваченої - адвокат Унінець І.М., -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 05.09.2020 року, приблизно о 13 годині 08 хвилин, керуючи на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого ВРЕР ДАІ з обслуговування міст Буча та Ірпінь при ГУ МВС України в Київській області від 07.09.2012 року, свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 4842 від 04.02.2020 року на ім`я ОСОБА_4 , страхового поліса № 133762695, виданого АТ «СК`АРКС», технічно справним автомобілем «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_3 , рухалась по другій з п`яти смуг Кільцевої дороги, 2/1 в м. Києві, зі сторони пр. Палладіна в напрямку Одеської площі, маючи намір виконати маневр розвороту, при цьому розпочала перестроювання не з крайнього лівого положення (смуги для гальмування), а безпосередньо перед місцем для розвороту, перетинаючи смуги руху під значним кутом.

В цей же час, у попутному напрямку, у четвертій смузі руху, зі швидкістю приблизно 50 км/год, рухався автомобіль марки «Hyndai Accent», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , наближаючись до місця для розвороту.

Після цього, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_3 , намагаючись виконати меневр розвороту не з крайнього лівого положення, перетинаючи четверту смугу руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, проявила неуважність, не надала переваги автомобілю «Hyndai Accent», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, що призвело до зіткнення, чим порушила правила безпеки дорожнього руху, а саме: не виконала вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року:

- п. 1.3., згідно якого учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

- п. 1.5., згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху ті інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3. (б), який зобов`язує водія транспортного засобу для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розташування та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 10.1., який зобов`язує водія перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху;

- п. 10.3., згідно якого у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися;

- п. 10.4., згідно якого перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 272/Е від 18.11.2020 року, було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому основи дистальної фаланги п`ятого пальця правої кисті зі зміщенням уламків та відривом сухожилку розгинача вказаного пальця в місці його кріплення. Зазначене ушкодження спричинено тупим (тупими) предметом (предметами), могло виникнути в строк та при обставинах, вказаних у постанові, тобто 05.09.2020 року під час ДТП та за критерієм тривалості розладу здоров`я, відповідно до п. 2.2.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 року № 6, відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як для зрощення перелому вказаного характеру та відрив сухожилка із відновленням функції пальця необхідний строк.

Порушення водієм ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху та заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень перебувають між собою у прямому причинному зв`язку.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України не визнала, надала суду показання, що 05.09.2020 року, в обідній час, вона керувала автомобілем «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_3 по Кільцевій дорозі, 2/1 в м. Києві. При перестроюванні в крайню ліву смугу руху для розвороту, вона не помітила автомобіль «Hyndai Accent», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по тій смузі руху, на яку вона мала намір перестроїтися, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів, її автомобіль розвернуло, а водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 05.09.2020 року, в обідній час, він керував автомобілем «Hyndai Accent», д.н.з. НОМЕР_4 , на Кільцевій дорозі з пр. Палладіна в напрямку Одеської площі, в м. Києві. Його автомобіль рухався по четвертій лівій смузі руху; раптом на його смугу вискочив автомобіль «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулося зіткнення, транспортний засіб «Hyndai Accent», д.н.з. НОМЕР_4 відкинуло на відбійник, а сам потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В судовому засіданні було досліджено документи, а також відеозаписи камер зовнішнього відеоспостереження «Безпечне місто», встановлених на Кільцевій дорозі в м. Києві, якими підтверджено зазначені фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення.

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей щодо перебування водіями транспортних засобів в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оцінюючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 доведена повністю та кваліфікація її дій за ч. 1 ст. 286 КК України вірна, оскільки вона, керуючи транспортним засобом - автомобілем порушила правила безпеки дорожнього руху, внаслідок чого спричинила ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 заявив клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, на підставі ст.46 КК України, оскільки вони примирилися, претензій матеріального та морального характеру у потерпілого до обвинуваченої немає; потерпілий також просить закрити кримінальне провадження.

Обвинувачена ОСОБА_1 розуміє наслідки та повністю згодна з закриттям кримінального провадження. Судом було роз`яснено, що закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ст. 46 КК України не має наслідком виправдання обвинуваченої та про її право на продовження судового розгляду кримінального провадження.

В судовому засіданні цивільні позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили залишити їх цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Заслухавши думку прокурора, який вважав клопотання потерпілого про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження таким, що підлягає задоволенню, думку обвинуваченої, яка підтримала заявлене клопотання, просила його задовольнити, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 вперше вчинила необережний нетяжкий злочин, примирилася з обвинуваченим, ними досягнуто згоди з приводу заподіяної шкоди та потерпілий не має претензій матеріального та морального характеру, суд вважає, що клопотання потерпілого ОСОБА_2 слід задовольнити.

Вирішуючи питання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності в контексті того, що вона свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення не визнала, суд виходить з практики Верховного Суду, зокрема постанови від 26.03.2020 року у справі № 730/67/16-к, де зазначено, що визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання.

Також, суд не розцінює як підставу для відмови в задоволенні клопотання відсутність у самому клопотанні відомостей про повне відшкодування обвинуваченою матеріальної та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, оскільки примирення винного з потерпілим означає досягнення між ними угоди, в якій зафіксовано, що потерпілий примирився з винним, задоволений вжитими останнім заходами з відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди і внаслідок цього не заперечує проти звільнення винного від кримінальної відповідальності, чи просить про таке звільнення (постанова ККС у складі Верховного суду від 13.08.2019 року у справі № 537/1772/17). Суд дійшов висновку, що в даному випадку потерпілим і обвинуваченою досягнуто угоди, яка відповідає зазначеним критеріям.

Питання речових доказів судом вирішено в порядку ст. 100 КПК України, а саме:

- автомобіль «Hyndai Accent», д.н.з. НОМЕР_4 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - залишити ОСОБА_2 за належністю;

- автомобіль «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_3 , переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_4 - залишити ОСОБА_4 за належністю;

- СD-R диск з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись п. 1 ч.2, ч. 8 ст.284, ст.ст. 285, 286, 288, 314, 369 КПК України, ст. 46 КК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 286 КК України - закрити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв`язку з примиренням винної з потерпілим.

Речові докази:

- автомобіль «Hyndai Accent», д.н.з. НОМЕР_4 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 - залишити ОСОБА_2 за належністю;

- автомобіль «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_3 , переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_4 - залишити ОСОБА_4 за належністю;

- СD-R диск з відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва, протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя: О.В. Поплавська