Справа № 2-2057/10 року

                                            Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 травня 2010 року Автозаводський райсуд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого – судді Кривич Ж.О.,

при секретарі – Кондрик Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н ОВ И В

    В провадженні Автозаводського районного суду з 23.06.2009 року знаходиться вищевказана позовна заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі та просив суд постановити рішення, яким шлюб розірвати; вказував, що справа вже довгий час перебуває в провадженні суду, за цей час примирення з позивачем не відбулося; від шлюбу дітей не мають; шлюб розпався остаточно; збереження сім”ї неможливе.

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання неодноразово викликалася, до суду не з”явилася; про час та день розгляду справи повідомлялася належним чином (а.с.52).

    Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне:

Сторони по справі одружились 27.04.2001 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблений актовий запис №266; місцем реєстрації шлюбу є Центральний відділ РАЦС Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області.

Шлюбні відносини сторони припинили у червні 2009р.

Причиною розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння, різні погляди на життя подружжя.

Відповідно до ч.3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов”язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов”язки.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – одного місяця.

Відповідач ОСОБА_2 до суду на неодноразові виклики не з”являється подаючи заяви про перенесення розгляду справи з різних підстав тим самим зловживає своїми процесуальними правами та затягує розгляд справи.

В той же час, судом встановлено, що за той час, коли справа перебувала в провадженні судді стосунки між сторонами не покращилися; ніхто з подружжя не намагається зберегти сім”ю та не вживає задля досягнення примирення ніяких заходів.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що дітей у подружжя не має, спору про поділ майна не виникає, су дійшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

    Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 14, 57 – 59, ч. 4 ст. 130, 174, 208, 209, 212 – 215, 218, 224-228,233  ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 27 квітня 2001 року Центральним відділом РАЦС Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 266 - розірвати.

Стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь держави мито у сумі 17. 00 грн. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу.

Звільнити від сплати мита при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу відповідача – ОСОБА_2

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів  з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у випадку їх спільного чи окремого неподання або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Суддя: