2-110/1996

2-110/1996

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

31 січня 1996 р. Черкаський районний суд в складі:

головуючого судді – Ювшин В.І.

при секретарі - Пироженко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково не дійсним і визнання права власності на Ѕ частину домоволодіння, -

В С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково не дійсним і визнання права власності на Ѕ частину домоволодіння, посилаючись на те, що з дитинства він був прописаний і проживав в АДРЕСА_1 . Увказаному домоволодінні він прописаний і проживає до поточного часу. Вказане домоволодіння з 1958 року по 1983 рік відносилось до суспільної групи господарства – колгоспний двір. З 1983 р. по 1990 рік група господарства була робочою, а з 1991 р. по 1994 року група господарства знову стала колгоспною. З 1958 року по 1993 р. членами колгоспого двору були він, його мати ОСОБА_3 та головою колгоспного двору його тітка ОСОБА_4 . Вказане домоволодіння будувалось за їх спільні кошти , при трудовій участі кожного з членів колгоспного двору. В 1993 р. померла його мати, ОСОБА_3 і він разом з відповідачкою прийняв в рівних долях її частину в колгоспному дворі. Таким чином , станом на 1994 р. він з відповідачкою мав рівні долі в колгоспному дворі, по Ѕ кожний. В 1994 р. померла ОСОБА_4 ,яка залишила заповіт на ОСОБА_2 , яка 18.01.1995 р. в нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ввесь будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . Таким чином, його без всяких підстав позбавили його право власності на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 . В зв`язку з чим просить визнати свідоцтво про право власності на ім`я ОСОБА_2 частково недійсним і визнати за ним право власності на Ѕ частину домоволодіння по АДРЕСА_1 .

       В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.

       Відповідачка заявлені до неї позовні вимоги визнала повіністю і показала суду, що будинок по АДРЕСА_1 до 1991 р. до суспільної групи господарства колгоспний двір. Там проживали позивач, його мати та її тітка, ОСОБА_5 , яка і була головою колгоспного двору. В 1993 р. померла мати позивача, а в 1994 р. її тітка. Після смерті тітки, ОСОБА_5 , вона прийняла в нотконторі спадщину на ввесь будинок АДРЕСА_1 . Вона визнає, що в домоволодінні АДРЕСА_1 половина повинна належати позивачу.

       Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи , суд приходить до слідуючого.

       Як вбачається із довідки виконкому Червонослобідської сільської Ради домоволодіння АДРЕСА_1 з 1958 р. по 1983 р. , та з 1991 р. по 1994 р. відносилось до суспільної групи господарства-колгоспний двір , членами якого були позивач, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Станом на 1994 р. в будинку проживали і були прописані ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

       Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК України, яка діяла на той час, розмір долі члена двору встановлюється виходячи із рівності долей всіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

       Таким чином , станом на 1990 рік, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мали право власності кожен на 1/3 частину колгоспного двору , домоволодіння. Після смерті в 1993 р. ОСОБА_3 сторони в рівних долях прийняли спадщину після її смерті і їх долі становить по Ѕ в домоволодінні . Фактично ж нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 на все домоволодіння , в тому числі і на Ѕ частину його долі , чим позбавлено його право власності .

       Таким чином , вказане свідоцтво про право на власність за заповітом являється частково не дійсним ,а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

       Сторони погодились державне мито сплатити порівну.

Керуючись ст..ст.15,30,62 ЦПК України, ст.4 Закону України «Про власність», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити .

Визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 18.01.1995 р. на ім`я ОСОБА_2 частково не дійсним.

Визнати право власності на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Визнати право власності на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 державне мито на користь держави по 1 800 000 з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського обласного суду через районний суд на протязі 10 днів.

Суддя Черкаського

районного суду підпис В.І. Ювшин