Справа № 2-473-10

Рішення  

іменем України

28  травня 2010 року Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Лебідь О.В. , у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, розглянувши матеріали цивільної справи   за  позовом  ОСОБА_1  до  Управління Пенсійного фонду  України в Сватівському  районі  Луганської області про  перерахунок пенсії та відшкодування недоплати по пенсії,    

                                                  В С Т А Н О В И В :

              Позивач  ОСОБА_1.   звернувся   до суду  з даним  позовом   до Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якому просить  визнати дії  посадових осіб Управління  Пенсійного фонду  України  в Сватівському районі  Луганської області  щодо нарахування та виплати йому  пенсії незаконними  та зобов”язати відповідача  здійснити  перерахунок та виплату йому  пенсії з 13.04.2010 року   відповідно до вимог  діючого законодавства. В обгрунтування позовних вимог позивач  зазначив  ,  що  він є учасником  ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, з 13.04.2010 р. - інвалідом  війни  2 групи по захворюванню, пов'язаному з роботами по  ліквідації  наслідків аварії на ЧАЕС, у зв”язку з чим йому  була призначена пенсія.   Згідно  до постанови Сватівського районного суду  від  8 травня 2009 року на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 серпня  2009 р.  він   отримував пенсію по  ст.ст.50, 54 з урахуванням ст.67 Закону України „Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської  аварії” .  На його звернення  до  відповідача з проханням перерахувати пенсію відповідно до  вимог  законодавства , а саме перерахувати пенсію  по 2 групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової  пенсії за шкоду, заподіяної  здоров”ю  в  розмірі 75 %  мінімальної пенсії за віком  , він отримав відмову в перерахунку.  При  цьому позивач посилається  на положення  ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яких розмір пенсії для інвалідів 2 групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія повинна складати 75 процентів мінімальної пенсії за віком.   Відповідно до ст.67 вказаного Закону –у разі збільшення  розміру прожиткового мінімуму  підвищується й  розмір пенсії, встановлений  ст.54   даного Закону,  а також  розмір  додаткової пенсії ,  та встановлено , що перерахунок  пенсії  здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Оскільки     відповідачем було  невірно  нараховано та виплачено  основну та додаткову пенсію та відмовлено в проведенні  перерахунку ,  просить суд  позов задовольнити , а справу розглянути без його участі.

              Представник відповідача у судове засідання   не з”явився , суду надав заперечення , згідно яких просить  справу розглянути  без його участі , в задоволенні позову просить відмовити.  Проти позову  заперечує , оскільки  розміри пенсії  визначені  статтями  50, 54 Закону України „Про статус  і соціальний  захист  громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. При цьому  ч.5 ст.54  цього Закону  питання обчислення пенсії за цим Законом віднесені  до відома Кабінету  Міністрів України. Приймаючи  постанову від 03.01.2002 р.№1  „Про  підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” Кабінет Міністрів  України у п.2 цієї постанови  встановив , що розрахунок пенсій , призначених відповідно  до ч.4 ст.54 та додаткової пенсії, передбаченої Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  провадиться виходячи з розміру 19 грн.91. коп.  Відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений аб.1 ч.1  цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Враховуючи наведене , положення ст.28  Закону України щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовуються при призначенні пенсії за Законом України „Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „.  Пенсійне забезпечення має здійснюватись виходячи з норм зазначених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „  , постанови КМУ „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету  ( а.с.17).

  Суд, перевіривши матеріали  справи, розглянувши справу в межах  заявлених позовних вимог і наданих  сторонами доказів, оцінивши надані сторонами докази  вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав:

          -в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1.  належать до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи , що підтверджується посвідченням-  НОМЕР_1 , виданим Луганською обласною державною адміністрацією   ( а.с.6) , а також   є   з 13.04.2010 р. інвалідом   2 групи  ,що підтверджується  посвідченням  НОМЕР_2  , виданим  14.04.2010 р. управлінням праці та соціального захисту населення Сватівської райдержадміністрації    та довідкою МСЕК (а.с.6,7)  а отже він  має  право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни .

              Предметом спору  у даній справі є  розмір нарахування  та виплати  пенсії позивачу.

               Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції  України  громадяни мають  право на соціальний захист, що  включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від  них  обставин , а також у старості та в інших  випадках, передбачених законом.  

        Згідно зі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 2 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 2 групи виплачується  додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

             Цим же Законом визначено, що порядок обчислення вказаних пенсій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

            Постановою Кабінету Міністрів України № 523 від З0.05.1997 р. «Про затвердження нового порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено такий новий порядок, при цьому у ньому продубльовано вказані положення Закону стосовно того, що розмір пенсії для інвалідів 2 групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

             Відповідач  ,відмовляючи  в проведенні перерахунку    пенсійних виплат  позивачам  посилається  на  постанову Кабінету Міністрів України „ Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування  яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”  №1   від 03.01.2002 р. , якою  було встановлено , що базовим для обчислення пенсії по інвалідності слід брати суму 19 грн.91 коп.  Проте    такі посилання  відповідача  на увагу не заслуговують.

                  Дійсно, вказаною Постановою встановлені вказані суми, як базові для обчислення спірних сум пенсій.

                  Однак суд вважає, що ця Постанова суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також раніше прийнятій на виконання цього Закону, Постанові Кабінету Міністрів України № 523 від З0 травня 1997 р. «Про затвердження нового порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, й пенсій у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок Чорнобильської катастрофи».

                  Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові  особи  забов”язані діяти лише  на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією України.  

                  Згідно з  ч.4 ст.9 КАС України  у разі невідповідності нормативно-правового акта  Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України , або іншому правовому акту, суд застосовує  правовий акт, який має вищу юридичну силу.              

                   Отже, за конституційними  нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами , при вирішенні цього спору належить застосовувати вимоги ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус   і   соціальний   захист   громадян,   що   постраждали   внаслідок   Чорнобильської катастрофи» , а не  вище зазначені постанови Кабінету Міністрів України , які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.              

                     Відповідно до пункту 1 та 6 статті 92 Конституції України, статті 71 ЗУ „Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ,  дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, частиною 3 статті 4 пунктом 2 частини 1 статі 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень ЗУ „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

                      Згідно з рішеннями Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), який неодноразово розглядає проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

                     Підпунктами  12, 15, 17 пункту 28 розділу 2 Закону України „Про державний бюджет України” на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України” внесені  зміни  до ст. 50, ч.4 ст.54, 67 Закону  України  „Про статус  і соціальний  захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  внаслідок чого з 01 січня 2008 року буі змінений порядок визначення пенсій по інвалідності.                          

                     Однак, Рішенням Конституційного Суду України№ 10-рп/2008 від 22.05.2008 року  визнані такими , що не відповідають Конституції України  ( є неконституційними ) положення , зокрема , пунк  28 розділу II Закону України  „Про Державний  бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін  до деяких законодавчих актів  України „ .                    

                  Згідно до п.5 зазначеного  Рішення Конституційного Суду України положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення  змін до деяких законодавчих  актів України” ,  визнані неконституційними , втрачають  чинність  з дня  ухвалення  Конституційним Судом  України  цього Рішення.

                 Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

                      Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

                      На час розгляду справи Верховною Радою України не прийнято нових законів, які б вносили зміни до положень ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

                     Порядок визначення розміру мінімальної  пенсії  за віком встановлений частиною першою ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” , за приписами якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ,  визначеного законом.

                      Відповідно до внесених змін до ч.З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

                      Таким чином, вимоги  позивача   щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області здійснити перерахунок пенсії з  13 квітня   2010 року з урахуванням  положень ч.3 ст.67  Закону України „Про статус і соціальний  захист  громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  підлягають задоволенню.  З цих підстав  суд вважає за можливе в цій частині визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії позивачу  незаконними та  зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії   позивачу з часу втановлення  йому  2 групи інвалідності, з  13.04.2010 р. -    в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 процентів  мінімальної пенсії за віком  з урахуванням  положень ч.3 ст.67  Закону України „Про статус і соціальний  захист  громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

                                                                            На підставі вищевикладеного,

                                                                            керуючись       ст. ст.                                                                              

                                                                           10,11,58,60, 79,179,  212-215, 294  

                                                                           ЦПК України,

                            В И Р І Ш И В:

 Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.

 Визнати дії посадових осіб Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області  щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1    незаконними.

 Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії  ОСОБА_1  в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 процентів  мінімальної пенсії за віком , -з 13 квітня  2010  року, з урахуванням  положень ч.3  ст.67 Закону України  „Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи „  перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму  для осіб , які втратили працездатність ,   визначеного законом на   відповідний період.  

Рішення суду набирає законної сили  після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо  заяву про апеляційне оскарження не було подано.  Якщо було подано заяву  про апеляційне оскарження , але  апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений  статтею 294 ЦПК україни,  рішення суду  набирає  законної сили після  закінчення цього строку. У разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після  розгляду  справи  апеляційним судом.  

       Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                                 О.А. Гашинська