ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

УХВАЛА

08 квітня 2021 року м. ХарківСправа № 922/3016/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши подання головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Коростишівська паперова фабрика", м. Харків

до ФОП Руденко Олександра Олексійовича, м. Харків

про та за зустрічним позовом до про стягнення 658371,02 грн. ФОП Руденко Олександра Олексійовича, м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Коростишівська паперова фабрика", м. Харків стягнення 162276,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебувала справа №922/3016/17 за позовом ТОВ "АСС-Коростишівська паперова фабрика" до ФОП Руденко О.О. про стягнення 658371,02 грн. та за зустрічним позовом ФОП Руденко О.О. до ТОВ "АСС-Коростишівська паперова фабрика" про стягнення 162276,37 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2020 у справі №922/3016/17 скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика" до ФОП Руденко О.О. про стягнення 658371,02 грн. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "АСС - Коростишівська паперова фабрика" задоволені. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Руденко Олександра Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС - Коростишівська паперова фабрика" (12501, Житомирська обл., Коростишівський р-н, м. Коростишів, вул. Паперова, буд. 31; код ЄДРПОУ 25313409) 392875,30 грн. збитків, 265495,72 грн. штрафних санкцій, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 9875,57 грн. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2020 у справі №922/3016/17 залишено без змін. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Руденко Олександра Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС - Коростишівська паперова фабрика" (12501, Житомирська обл., Коростишівський р-н, м. Коростишів, вул. Паперова, буд. 31; код ЄДРПОУ 25313409) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 14813,35 грн.

На виконання постанови видані відповідні накази.

07.04.2020 (передано до судді 08.04.2021) до господарського суду від головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) надійшло подання, в якому останній просить суд як захід забезпечення виконання судового рішення, постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України Руденко Олександра Олексійовича ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування подання державний виконавець вказує на наступне.

На примусовому виконанні в Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться виконавче провадження №63154372 по виконанню наказу №922/3016/17 виданого 18 вересня 2020 року господарським судом Харківської області про стягнення з Руденко Олександра Олексійовича (ІПН НОМЕР_1 ) грошових коштів у розмірі 668 246,59 гривень на користь ТОВ "АСС-Коростишевська паперова фабрика". 28.09.2020 державним виконавцем на підставі ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження № 63154372. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 63154372 30.09.2020 було направлено боржнику Руденко О.О. рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_2 . Згідно Інтернет посилання https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, вказана постанова про відкриття виконавчого провадження боржником отримана 01.10.2020. 17.12.2020 державним виконавцем рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_2 направлено виклик боржнику з вимогами щодо необхідності обов`язку виконання судового рішення та повідомлення про його виконання. Згідно Інтернет посилання: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, вказаний виклик державного виконавця боржником отримано 24.12.2020. В ході здійснення виконавчого провадження, державним виконавцем направлено запити до органів та установ, що здійснюють реєстрацію права власності на окремі види майна. Згідно безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", боржник Руденко Олександр Олексійович зареєстрований як фізична особа - підприємець, одним з видів діяльності є: комп`ютерне програмування, оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язання з ними діяльність, веб-портали. Згідно інформації з автоматизованої інформаційно-пошукової системи від 28.09.2020, 18.01.2021 за боржником на праві власності транспортні засоби не зареєстровано. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржником на праві власності об`єкти нерухомого майна не зареєстровано. Згідно відповіді органу ПФУ від 28.09.2020, 18.01.2021 боржник пенсійні виплати не отримує. Згідно відповіді органу ПФУ від 28.09.2020, 18.01.2021 інформація щодо наявності трудових та цивільно-правових договорів, останнього місця роботи боржника відсутня. Зазначено, що боржник є самозайнятою особою, яка самостійно нараховує (сплачує) дохід від здійснення підприємницької або незалежної професійної діяльності. Згідно відповіді Державної фіскальної служби України від 28.09.2020 щодо відкритих рахунків в банківських установах - платник податків - боржник має відкриті банківські рахунки. 29.09.2020 державним виконавцем в порядку ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника, копії постанов направлено до банківських установ на виконання. В результаті вжитих заходів, державним виконавцем примусове списано з банківських рахунків боржника 18424,19 гривень, за рахунок яких частково погашено заборгованість на користь стягувача у розмірі 16385,64 гривень. 03.02.2021 державним виконавцем з метою перевірки стану виконання рішення суду, відібрання пояснень щодо його невиконання здійснено вихід за місцем проживання боржника. За результатами виходу складено акт про відсутність мешканців квартири вдома. 05.01.2021 до відділу ДВС надійшов лист ГУ державної міграційної служби України в Харківській області щодо наявності у боржника паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 12.03.2014. 17.03.2021 до відділу ДВС надійшла заява стягувача з проханням звернутися до судового органу з поданням про обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Державний виконавець вказує на те, що станом на теперішній час судове рішення - наказ №922/3016/17, виданий 18 вересня 2020 року господарським судом Харківської області про стягнення з Руденко Олександра Олексійовича грошових коштів у розмірі 668 246,59 гривень на користь ТОВ "АСС-Коростишевська паперова фабрика" не виконане. Боржник Руденко Олександр Олексійович за викликами державного виконавця не з`являється, законні вимоги державного виконавця щодо сплати заборгованості ігнорує. Про наявність щодо відкритого виконавчого провадження Руденко Олександр Олексійович знає, про що свідчить роздруківка отриманої кореспонденції з сайту Укрпошта. Боржник з моменту отримання кореспонденції державного виконавця жодного разу не звертався до нього з клопотаннями/заявами щодо недостатності встановленого виконавцем строку виконання п.2 постанови про відкриття виконавчого провадження (зобов`язання подати декларацію про доходи та майно боржника) і не клопотав перед виконавцем про продовження строку на виконання вимоги, тобто не вважав встановлений строк виконання вимоги недостатнім (занадто коротким). Боржник жодного разу не повідомив державного виконавця про неможливість виконання ним вимоги у певній частині або в повному обсязі з поважних причин і не звертався до виконавця з відповідними заявами/клопотаннями, що дає підстави розуміння небажання виконувати судове рішення. За відсутності будь-яких пояснень з боку боржника щодо причин невиконання судового рішення державний виконавець вважає, що боржник Руденко О.О. свідомо ухиляється від виконання обов`язків покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом до закриття провадження у справі про неплатоспроможність такої фізичної особи в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

08.04.2021 від державного виконавця до суду надійшло клопотання про розгляд подання без участі державного виконавця за наявними матеріалами.

Враховуючи клопотання державного виконавця про розгляд його подання без його участі, суд вважає за можливе невідкладно розглянути зазначене подання, не здійснюючи виклику державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Згідно ч.1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, зокрема, обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Нормами п. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що зазначений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

На виконання статті 2 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" від 24.03.2008 №261/2008 стосовно врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання, було видано спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 № 25-32/463 та № 25-5347, в якому зазначено, що наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі аліментних, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, до того ж питання такого обмеження вирішується судом.

Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Таким чином, наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, право приватного/державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Разом з цим, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного/приватного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

У рішенні в справі "Гочев проти Болгарії" Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що обмеження останнього має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених частиною третьою статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції; по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Як вбачається з наданих державним виконавцем матеріалів, останнім вчинено ряд виконавчих дій з метою виконання судового рішення у даній справі, а саме: винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, винесено вимогу про надання декларації про доходи та майно боржника; скеровані запити про джерела отримання доходів, запити про наявні рахунки у боржника, запити щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, запит щодо нерухомого майна боржника; винесена постанова про арешт коштів боржника; здійснено виїзд за місцем проживання боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Зокрема, на виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження", 28.09.2020 державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №63154372, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно. Вказана постанова про відкриття виконавчого провадження боржником отримана 01.10.2020. Вимоги даної постанови боржником не виконано.

Згідно інформації з автоматизованої інформаційно-пошукової системи від 28.09.2020, 18.01.2021 за боржником на праві власності транспортні засоби не зареєстровано.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржником на праві власності об`єкти нерухомого майна не зареєстровано.

Згідно відповіді органу ПФУ від 28.09.2020, 18.01.2021 боржник пенсійні виплати не отримує.

Згідно відповіді органу ПФУ від 28.09.2020, 18.01.2021 інформація щодо наявності трудових та цивільно-правових договорів, останнього місця роботи боржника відсутня. Зазначено, що боржник є самозайнятою особою, яка самостійно нараховує (сплачує) дохід від здійснення підприємницької або незалежної професійної діяльності.

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України від 28.09.2020 щодо відкритих рахунків в банківських установах - платник податків - боржник має відкриті банківські рахунки.

29.09.2020 державним виконавцем в порядку ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника, копії постанов направлено до банківських установ на виконання. В результаті вжитих заходів, державним виконавцем примусове списано з банківських рахунків боржника 18424,19 гривень, за рахунок яких частково погашено заборгованість на користь стягувача у розмірі 16385,64 гривень.

03.02.2021 державним виконавцем з метою перевірки стану виконання рішення суду, відібрання пояснень щодо його невиконання, здійснено вихід за місцем проживання боржника. За результатами виходу складено акт про відсутність мешканців квартири вдома.

05.01.2021 до відділу ДВС надійшов лист ГУ державної міграційної служби України в Харківській області щодо наявності у боржника паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 12.03.2014.

З огляду на викладене, судом встановлено, що державним виконавцем у повному обсязі вчинені усі необхідні дії для примусового виконання судового рішення, проте, боржник ухиляється від виконання обов`язків, покладених на нього рішенням суду, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду не здійснює, що суперечить вимогам частини 5 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд також вважає за необхідне зазначити, що ст. 129-1 Конституції України, ст. 326 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст. 36 названого Закону визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Зокрема, за приписами ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7);

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу (п. 14);

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п. 18);

- у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п. 19).

При цьому, суд вважає, що вищенаведені виконавчі дії з примусового виконання рішення суду, не є абсолютним правом виконавця, а є його обов`язком, оскільки, в силу приписів ч.1 ст. 18 Закону, державний/приватний виконавець зобов`язаний вживати усіх можливих заходів, передбачених Законом з примусового виконання рішень.

Матеріалами справи підтверджується, що державним виконавцем вчинялись дії та вживались можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду, однак у зв`язку з відсутністю достатньої суми коштів на рахунках боржника в банківських установах та рухомого/нерухомого майна, ухилення боржника від виконання вимог державного виконавця, останній позбавлений можливості виконати судовий наказ.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Таким чином, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання остаточного судового рішення.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що державним виконавцем належними засобами доказування доведено факт ухилення боржника від виконання остаточного рішення суду та враховуючи приписи чинного законодавства щодо обов`язковості виконання остаточних судових рішень, суд дійшов висновку про можливість застосувати до боржника такої міри примусового впливу, як обмеження у праві виїзду за межі України, що узгоджується з положеннями ст. 337 ГПК України, п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

За вказаних обставин у сукупності, суд вважає, що наведена міра може змусити боржника виконати свої зобов`язання за судовим рішенням або віднайти шляхи врегулювання боргового зобов`язання із стягувачем, а тому подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - по виконавчому провадженню №63154372 Руденко Олександра Олексійовича підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 232-235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Подання головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України Руденко Олександра Олексійовича ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 - задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України громадянина України Руденко Олександра Олексійовича ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , до виконання зобов`язань, покладених на боржника - ФОП Руденко Олександра Олексійовича наказом №922/3016/17, виданим 18.09.2020 господарським судом Харківської області про стягнення з Фізичної особи - підприємця Руденко Олександра Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС - Коростишівська паперова фабрика" (12501, Житомирська обл., Коростишівський р-н, м. Коростишів, вул. Паперова, буд.31; код ЄДРПОУ 25313409) 392875,30 грн. збитків, 265495,72 грн. штрафних санкцій, судового збору за подання позовної заяви у розмірі 9875,57 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Ухвала підписана 08 квітня 2021 року.

Суддя О.В. Погорелова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.