Справа № 953/9325/20

н/п 1-кп/953/295/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2021 р. м. Харків

Колегія суддів Київського районного суду м. Харкова в складі:

Головуючого - судді Якуші Н.В.

Суддів Губська Я.В., Лях М.Ю.,

при секретарі - Чубенко А.П.,

за участю прокурора - Глєбова О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката - Шевченко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Київського суду в м. Харкова клопотання прокурора та захисника щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12020220490001193 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Комінтернівське, Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, осіб на утриманні немає, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України триває.

У судовому засіданні прокурор заявив перед судом клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, визначений в КПК, оскільки на його думку існують обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а саме: переховування від суду, неправомірно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений та захисник Шевченко М.А. звернулися до суду із клопотанням про зміну обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання. Захисник виклав зазначене клопотання у письмовому вигляді, яке було долучено до матеріалів справи. В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що судом було неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з підстав, які повторювалися, а саме з підстав наявності ризиків незаконного впливу на свідків, ризиків переховування від суду, проте ці ризики на його думку не мають обґрунтованого підґрунтя, як і не має у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано. Щодо підстав для зміни запобіжного заходу захисник навів наступні аргументи, а саме: відсутність вагомих доказів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, молодий вік обвинуваченого, наявність у нього міцних соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, позитивну характеристику та репутацію обвинуваченого, який раніше не судимий, відсутність потерпілих у справі, не завдання будь-кому моральна та моральна шкоди. Щодо клопотання прокурора, то захисник та обвинувачений з ним не погодились, просили у його задоволенні відмовити. Наголошували, що ризики, які стали підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суттєво зменшилися, а деякі взагалі перестали існувати.

Вирішуючи заявлені клопотання суд зазначає наступне.

До спливу продовженого строку судове провадження не було завершене.

Так, прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , оскільки на його думку продовжують існувати обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам обвинуваченого: переховуватися від суду; впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи доводи щодо існування ризиків суд виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Так, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Вказаний ризик суд оцінює з огляду на обставини кримінального провадження та обставини, що стосуються безпосередньо обвинуваченого.

Як убачається з обвинувального акта, ОСОБА_1 є уродженцем смт. Комінтернівське, Комінтернівського району Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно оновленої інформації, яка надійшла до суду, ОСОБА_1 є отримувач послуг КУ «Соціальний гуртожиток для осіб з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом з тим, сам обвинувачений пояснював суду, що до часу його затримання він мешкав у м. Харкові.

Також з матеріалів справи вбачається, що брат та сестри обвинуваченого дійсно мешкають в Одеській області, проте не має підстав вважати, що ці обставини зменшують ризики втечі обвинуваченого.

Також, ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для обвинуваченого наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки злочини, у яких обвинувачується ОСОБА_1 передбачають покарання у виді позбавлення волі на достатньо великий строк із конфіскацією майна.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При оцінці вказаного ризику необхідно враховувати встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Отже, на даний час існує загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо його участі та ролі у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Посилання обвинуваченого, що свідки є лише працівниками поліції є хибними, оскільки у попередніх судових засіданнях прокурор підтвердив, що серед свідків обвинувачення є поняті, які приймали участь під час проведення процесуальних дій.

Щодо ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення прокурор, у своєму клопотанні, не навів жодних обставин, обмежившись зазначенням того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому суд вважає недоведеною можливість існування такого ризику.

Щодо клопотання захисника про застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, суд зазначає, що наведені в клопотанні дані про особу обвинуваченого, самі по собі не дозволяють зробити висновок про те, що можливість уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, може бути досягнута шляхом застосування до них іншого, більш м'якого запобіжного заходу, зокрема особистого зобов`язання.

Окрім цього суд наголошує, що відповідно до ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити в тому числі виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.

Отже, на переконання суду, посилання захисника на те, що у своїх ухвалах про продовження строку тримання під вартою судом наводяться однакові підстави, що є порушенням положень Конвенції, є безпідставним, оскільки ті ризики, з існуванням яких погоджується суд, станом на день розгляду клопотань, не зменшились, що є підставою для продовження строку тримання під вартою.

В свою чергу, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умовами встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, а лише засвідчує необхідність встановлення того, що останній має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, ризик переховування ОСОБА_1 від суду продовжує існувати, є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для нього наслідками (обмеженнями), і зокрема, суворістю передбаченого покарання. При цьому, суд при встановлені даного ризику врахував та зазначив у своїй ухвалі про існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_1 можливості переховуватися від суду.

При встановлені наявності ризику впливу на свідків суд врахував встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а тому за таких обставин цей ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Твердження сторони захисту про те, що при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу необхідно врахувати міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, відсутність у нього судимості та наявність зареєстрованого місця проживання, то вони оцінюються судом критично, оскільки зазначені обставини були враховані при обранні обвинуваченому запобіжного заходу та його подальшого продовження та їх існування жодним чином не доводять у повному обсязі відсутність ризику вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, єдиним можливим запобіжним заходом з урахуванням встановлених судом ризиків, майнового стану, особистості ОСОБА_1 , має бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Згідно ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого, наявності ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України - в розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 113 500 грн. (50 х 2270 = 113500).

Суд вбачає, що визначення розміру застави у даному випадку встановлює альтернативний запобіжний захід, який враховує встановлені ризики, характер протиправного діяння інкримінованого обвинуваченому.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182,183, 331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Вважати продовженим застосування обраного під час досудового розслідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (уродженця смт. Комінтернівське, Комінтернівського району Одеської області) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 діб - до 04.06.2021 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 113500 грн., яку необхідно внести до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись із м. Харкова без дозволу суду;

- повідомляти суд про своє місце перебування та в разі його зміни - про зміну свого місця проживання.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Попередити заставодавця, що в разі не виконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Встановити строк дії даної ухвали з 06 квітня 2021 року по 04 червня 2021 року включно.

У задоволенні клопотань захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала суду в частині запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду. В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Судді Н.В. Якуша

Я.В. Губська

М.Ю. Лях