Справа № 22-Ц-942 Головуючий у 1-й інстанції Щербина А.С.
Категорія 35 Суддя -доповідач Криворотенко В.І.
УХВАЛА
іменем України
15 червня 2006 р. колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Криворотенка В.І., Батюка А.В.,
при секретарі - Назаровій О.М.,
за участю осіб, які беруть участь в справі - апелянта ОСОБА_1 та позивачки ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 05 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на дитину, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 05 травня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано стягувати на її користь з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_3, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 11.04.2006 року, до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в розмірі 51 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить вказане рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні її позовних вимог. Зазначає, що судом не враховано невеликий розмір його заробітної плати та те, що він має на утриманні іншу малолітню дитину - доньку ОСОБА_4, яка хворіє та потребує постійного лікування. Вважає, що позивач не довела необхідність зміни розміру аліментів, виходячи із вимог ст. 192 Сімейного кодексу України, а саме: в зв'язку із погіршенням здоров'я дитини.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Краснопільського районного суду Сумської області в 1997 році шлюб сторін було розірвано, про що зроблено відповідний запис у відділі РАЦС Краснопільського району Сумської області, актовий запис № НОМЕР_1. Дитина сторін - син ОСОБА_3, проживає разом із позивачем і знаходиться на її утриманні. Згідно рішення суду від 20.10.1997 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини сторін - сина ОСОБА_3 - в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку відповідача. В судовому засіданні знайшов підтвердження факт зміни у стані здоров'я дитини сторін та збільшення її потреби у матеріальному забезпеченні з боку батька. Відповідач проживає з іншою сім'єю та на його утриманні знаходиться інша неповнолітня дитина - донька ОСОБА_4.
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд першої інстанції вірно з'ясував правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи, дослідив всі наявні докази в справі і дав їм оцінку, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні відповідно до ст. 212 ч. 1 ЦПК України.
Суд першої інстанції вірно встановив, що суми, які стягуються з відповідача за попереднім судовим рішенням є недостатніми для задоволення потреб дитини, а також не відповідають чинному на сьогодні законодавству. Так, згідно ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів становить не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. А тому, місцевий суд обгрунтовано, на думку колегії суддів, стягнув з відповідача аліменти, враховуючи встановлений чинним законодавством їх мінімальний розмір.
Посилання апелянта на неврахування місцевим судом розміру його заробітку та наявності на його утриманні іншої неповнолітньої дитини, стану здоров'я останньої, на думку колегії суддів, є безпідставними, оскільки вказані питання судом першої інстанції всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджувалися, були критично оцінені та враховані при визначенні суми аліментів, що підлягають стягненню.
Рішення суду по справі відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про невірність застосування судом норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до невірного вирішення справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314 та 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 05 травня 2006 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту її проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий: Судді: