Справа № 191/3957/15-к

Провадження № 1-кп/191/125/17

У Х В А Л А

іменем України

23 березня 2021 року                                        м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

        головуючого судді – Кухаря Д.О.

        за участю секретаря – Яніної О.В.

прокурора – Владіміровой І.С.

захисника – Коваль. О.В..

обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у дистанційному режимі відеоконференції між Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області та Індустріальним районним судом м.Дніпропетровськакримінальне провадження №12015040390001474 від 07.08.2015 по обвинуваченню ОСОБА_1 , який народився у ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Марївка, Синельниківського району, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015040390001474 від 07.08.2015.

Прокурор заявив клопотання про продовження міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки ОСОБА_1 у судові засідання неодноразово не з`являвся, раніше судимий, знаходився у розшуку, обвинувачується у вчиненні злочину, який відносить до категорії тяжких.

Захисник та обвинувачений ОСОБА_1 просили суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора та розглянути питання щодо застосування менш суворої міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до частини 1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою не повинен перевищувати шістдесяти днів.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали в межах вирішення заявленого клопотання, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» передбачає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Крім того, згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід – необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ у справі «Сельчук проти Туреччини» визначено, що підставою виникнення ризику вчинення нових правопорушень може бути попередня судимість.

При вирішенні заявленого клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує встановлені судом підстави обрання останньому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений, що свідчить про відсутність його стійких соціальних зв`язків, тривалий час не з`являвся до суду, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення або переховуватися від суду.

З урахуванням того, що у даному кримінальному провадженні наявні наведені ризики та обставини, що є підставою для взяття ОСОБА_2 під варту, суд вважає необхідним продовжити запобіжний захід, обвинуваченому ОСОБА_2 , у виді тримання під вартою з урахуванням вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України терміном на 60 днів і тільки такий вид і міра запобіжного заходу зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та досягнення дієвості цього провадження. За таких обставин підстав для обрання менш суворого запобіжного заходу судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора, щодо продовження міри запобіжного заходу, задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме, до 21.05.2021 року включно.

Копію ухвали направити обвинуваченому та захиснику для вручення, та начальнику УВП № 4 в Дніпропетровській області для відома.

На ухвалу щодо обрання міри запобіжного заходу  може бути подана апеляція протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.     

Головуючий суддя:                                         Д. О. Кухар