Ухвала

Іменем України

05 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 241/611/20

провадження № 51- 1683 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Маринича В.К.,

суддів Огурецького В.П., Марчук Н.О.,

розглянувши касаційну скаргу представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» Бородіної Катерини Віталіївни у кримінальному провадженні про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_1 у скоєнні суспільно небезпечного діяння, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 січня 2021 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 11 березня 2021 року,

встановив:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» Бородіної К.В. у кримінальному провадженні про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_1 у скоєнні суспільно небезпечного діяння, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 січня 2021 року клопотання представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Тесля А.В. про призначення стаціонарної повторної судово-психіатричної експертизи на предмет визначення осудності ОСОБА_1 задоволено.

Призначено у кримінальному провадженні про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_1 повторну стаціонарну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу, проведення якої доручено «Київському міському центру судово-психіатричної експертизи».

Ухвалою судді Донецького апеляційного суду від 11 березня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» Бородіної К.В. на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 січня 2021 року, якою призначено повторну стаціонарну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу стосовно ОСОБА_1 .

У касаційній скарзі представник Бородіна К.В. просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного суду від 11 березня 2021 року та ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 січня 2021 року в частині щодо зобов`язання Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» доставити ОСОБА_1 до «Київського міського центру судово-психіатричної експертизи» для проведення стаціонарної повторної комплексної судово-психіатричної експертизи та назад після проведення експертизи, та зобов`язання ГУНП в Донецькій області доставити ОСОБА_1 для проведення експертизи та після проведення експертизи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши касаційну скаргу та додані до неї копії судових рішень, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:

1) вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу;

2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;

3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Як правильно зазначено апеляційним судом, оскаржувана представником ухвала про призначення психіатричної експертизи не належить до ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку відповідно до ст. 392 КПК України. Виключення становлять лише випадки, передбачені ч. 3 ст. 509 КПК України, відповідно до положень якої ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 знаходиться на стадії судового провадження у суді першої інстанції.

Як убачається зі змісту касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень, представник Бородіна К.В. звернулась з апеляційною скаргою на ухвалу суду про призначення стаціонарної повторної судово-психіатричної експертизи на предмет визначення осудності ОСОБА_1 .

Відповідно до правил ч. 2 ст. 392 КПК України такі ухвали суду першої інстанції окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягають, про що і зазначено в оскаржуваній ухвалі Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 січня 2021 року.

Суддя апеляційної інстанції, встановивши, що ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Положеннями ч. 4 ст. 399 КПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Бородіної К.В. на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 січня 2021 року про призначення стаціонарної повторної судово-психіатричної експертизи на предмет визначення осудності обвинуваченого ОСОБА_1 , діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Така законодавча позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, цей Суд у своєму рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що спосіб, у який ст. 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також повинні бути взяті до уваги норми внутрішнього законодавства.

За таких обставин, з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. А тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити згідно п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» Бородіної Катерини Віталіївни у кримінальному провадженні про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_1 у скоєнні суспільно небезпечного діяння, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 січня 2021 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 11 березня 2021 року.

Судді:

В. К. Маринич Н. О. Марчук В. П. Огурецький