Справа № 2-732

        2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2010 року Охтирський міськрайсуд Сумської області в складі:

головуючого – судді                                   Ільченко В.М.

при секретарі                                             Вербі Н.О.

за участю прокурора                 Клименко В.А.

та представника відповідача             Богдан К.М.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка справу за позовом Охтирського міжрайонного прокурора  в інтересах ОСОБА_2 до  управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області про стягнення невиплаченої щомісячної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -

    встановив:

Охтирський міжрайонний прокурор в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення невиплаченої щомісячної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в якому просить зобов’язати відповідача виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачену державну соціальну допомогу за 2009 рік з 01.01.2009 року по 21.12.2009 року в сумі 1792,80 грн. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилається на те, що позивач належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Однак зазначена допомога нараховувалася і виплачувалася йому у заниженому розмірі.

В судовому засіданні прокурор вимоги підтримав.

    Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що дійсно позивач має статус дитини війни та згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має отримувати підвищену пенсію на 30 % мінімальної пенсії за віком, однак цією нормою Закону не передбачено, яким саме органом, за рахунок коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який передбачає механізм цих виплат, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» такі виплати також не передбачені, та відповідно до листа Міністерства юстиції України від 31.08.2007 року питання щодо такого підвищення у зазначеному порядку не урегульоване в управлінні Пенсійного фонду немає будь-яких підстав проводити такі виплати. Крім того, п. 4.1 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дана доплата позивачеві виплачується у повному обсязі. Після прийняття відповідного рішення Конституційним судом України № 10-рп, яким було визнано не конституційними вищенаведені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». 28.05.2008 року Кабінет міністрів України прийняв постанову № 530, якою було визначено розміри щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується «дітям війни» також у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Наполягає, що управління Пенсійного фонду в м. Охтирка діяло у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

    Суд, проаналізував матеріали справи, дослідивши письмові докази,  дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.

    Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що також підтверджується пенсійним посвідченням.    

Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2009 року територіальні органи  Пенсійного фонду України у 2009 році повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не відповідно до постанови КМУ за №  530 від 28.05.2008 року.

    Згідно статті 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» в 2009 році позивачу підлягає виплаті сума у розмірі: 498 х 30 % = 149,40 гривень  щомісячно з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року; 573 х 30% = 171,90 гривень щомісячно з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року.

    За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно – правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

    Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо неможливості застосування положень ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність  такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

    Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення  про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним  управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

    Таким чином, суд дійшов висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області, за місцем проживання позивача.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про порушення права позивача на отримання законодавчо визначеного підвищення до пенсій, яке підлягає захисту.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 10, 15, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального Кодексу України, п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Охтирського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з нарахуванням підвищення до пенсії у розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2009 рік з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з урахуванням виплачених коштів.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області державне мито у розмірі 8,50 грн. (вісім грн. 50 коп.) в прибуток держави.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 37 грн. (тридцять сім грн.) за розгляд цивільної справи Охтирським міськрайсудом,  які зарахувати на рахунок: Держбюджет  м. Охтирка 22050000, ОКПО 23635347 банк: ГУ ДКУ у Сумській обл. МФО: 837013, р/р: 31211259700006.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайсуд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання зазначеної заяви, або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області                                                             В.М. Ільченко

З оригіналом згідно: