ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи №521/16076/20

Апеляційне провадження № 22-ц/813/2507/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого-Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів- Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря -Сороколет Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Пивоварова Володимира Івановича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 13 жовтня 2020 року про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Домусчі Л.В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви, заяви про забезпечення позову та рух справи в судах

У вересні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» (далі - ПАТ «Укрсиббанк»), публічного акціонерного товариства«Дельта банк» (далі - ПАТ «Дельта банк»), товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (далі - ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс») про визнання договорів недійсними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди (а.с.1-8 виділених матеріалів).

Одночасно ним подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири №1 та АДРЕСА_2 , яка мотивована тим, що ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» заволоділо його майном та оголосила продаж вищевказаних квартир (а.с.115-116 виділених матеріалів).

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 01 жовтня 2020 року позов переданий за підсудністю до Приморського районного суду м.Одеси.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси. від 13 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні на 09 листопада 2020 року.

Зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 13 жовтня 2020 рокузаяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на об`єкти нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 52,6 кв.м., житловою площею 28,5 кв.м; та - квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 42,0 кв.м., житловою площею 31,6 кв.м.(а.с.120-121 виділених матеріалів).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на неї

В апеляційній скарзі адвокат Пивоваров В.І. в інтересах ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» просить ухвалу суду скасувати та відмовити у заяві про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги зокрема зводяться до того, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, безпідставною та не мотивованою (а.с.122-124 виділених матеріалів).

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Укрсиббанк» просив її задовольнити, посилаючись зокрема на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, та при постановленні ухвали порушив вимоги чинного законодавства, не обґрунтувавши її належними висновками та правовою позицією (а.с.140-142 виділених матеріалів).

Учасники судового процесу про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник АТ «Укрсиббанк» просив розглянути справу у його відсутність.

Від представника позивача адвоката Вознюка М.П.надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином та призначення її за участю сторін після його завершення 29 травня 2021 року.

Встановлено, що апеляційне провадження відкрито 30 листопада 2020 року, що відповідно до правил ч.1ст.371 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Оскільки доказів на підтвердження захворювання позивачем або його представником короновірусом станом на 30 березня 2021 року заявником не надано, апеляційний суд вважає, що клопотання адвоката Вознюка М.П. про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, що відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи у його відсутність.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, представника ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними:

-договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року,

укладений між ПАТ «Укрсиббанк» у якості продавця, та ПАТ «Дельта банк», у якості покупця, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. (реєстр №2949, №2950);

- договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 07 червня 2019 року, укладений між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.(реєстр №1181);

- договір №1496/К з двома додатками під №1 про відступлення прав вимоги від 07 червня 2019 року між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до договору;

- зобов`язати ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» повернути ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 52,6 кв.м., житловою площею 28,5 кв.м., яка належить ОСОБА_1 згідно із договором купівлі-продажу, посвідченого 12 квітня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б., зареєстрованого в реєстрі за №935;

- зобов`язати ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» повернути ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 42,0 кв.м., житловою площею 31,6 кв.м., яка належить ОСОБА_1 згідно із договором купівлі-продажу, посвідченого 12 квітня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б., зареєстрованого в реєстрі за №940;

- зобов`язати ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» не перешкоджати ОСОБА_1 у користуванні квартирами;

- стягнути моральну шкоду з ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» на користь ОСОБА_1 у розмірі 50 000 грн. (а.с.1-8 виділених матеріалів).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в повному обсязі суд першої інстанції виходив з обґрунтованості доводів заявника.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції оскільки він суперечить нормам процесуального права.

Так, згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.ч.1,2ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Так, ст.150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пункті 1 якої передбачено, що позов може забезпечуватись накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просив суд накласти арешт на вищевказане нерухоме майно, власником якого на теперішній час є ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс». Підставою для вжиття заходів забезпечення позову заявник вважав, що ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» заволоділа його нерухомим майном незаконно, оголосила продаж вищевказаних квартир.

Апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення на час його постановлення судом першої інстанції.

Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, судом першої інстанції залишено поза увагою, що заява про забезпечення позову взагалі не обґрунтована та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому. В ній не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» вказаних спірних квартир на користь третіх осіб.

Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості на час розгляду заяви заявника про забезпечення позову щодо власника вищевказаних квартир на теперішній час.

При цьому, саме заявник ОСОБА_1 зобов`язаний був надати суду першої інстанції докази того, що квартири знаходяться у власності відповідача ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» на час розгляду заяви про забезпечення позову в суді, отримавши ці відомості за допомогою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а суд першої інстанції зобов`язаний був це перевірити. Не здійснення цих дій є порушенням ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо захисту прав власності.

Згідно висновку Верховного Суду по справі №922/2163/17 достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є - підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, позивачем не надано доказів, а судом першої інстанції не встановлено обставин на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна на користь третіх осіб.

Більш того, в заяві не вказано на реальну небезпеку, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених у ч.3 ст. 151 ЦПК України.

Тобто, жодних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про існування реальних загроз невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, матеріали справи не містять.

Тому самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» від виконання судового рішення у разі задоволення позову без доручення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Саме таких правових позицій дотримується Верховний Суд в постановах: від 17жовтня 2018року у справі №183/5864/17, від 21листопада 2018року у справі № 752/6255/18, від 21серпня 2019року у справі №761/39201/18, від 13січня 2020року у справі № 922/2163/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 490/3925/19.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати принципу змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду з постановленням нового судового рішення про відмову в заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане нерухоме майно.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить про те, ухвалою суду від 14 грудня 2020 року за клопотанням представника ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» було застосовано зустрічне забезпечення позову та зобов`язано ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області грошові кошти у розмірі 50 000 грн.

Ухвалою Приморський районний суд м. Одеси від 22 січня 2021 року клопотання представника ТОВ «Факторингова компанія «Вектор плюс» Шепітка Г.І. задоволено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2020 року, у вигляді накладеного арешту на наступні об`єкти нерухомого майна:

- квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 52,6 кв.м., житловою площею 28,5 кв.м;

- квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 42,0 кв.м., житловою площею 31,6 кв.м.

Скасовано заходи зустрічного забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 14 грудня 2020року, у вигляді зобов`язання ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області грошові кошти у розмірі 50 000 грн.

Керуючись ст.ст.368,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Пивоварова Володимира Івановича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 13 жовтня 2020 року про забезпечення позову скасувати.

У заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 52,6 кв.м., житловою площею 28,5 кв.м; та квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 42,0 кв.м., житловою площею 31,6 кв.м., відмовити.

Копію ухвали для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного Департаменту Одеської міської ради та сторонам по справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 квітня 2021 року.

Головуючий

Судді: