Справа № 2а-622

                                         2009 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

04 грудня 2009 року Галицький районний суд міста Львова у складі :

        головуючої – судді  -  ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.

        при секретарі       -  БЕСПАЛЬОК О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання проведення перерахунку та виплати недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання проведення перерахунку та виплати недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є матір»ю малолітньої дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює фактичний догляд та має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років до досягнення дитиною трьох років, передбаченої ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», яку відповідач виплатив їй не в повному об’ємі, оскільки дія вищезгаданої норми закону була зупинена п.14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», який у подальшому був визнаний неконституційним рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року.

      Просить визнати неправомірними дії відповідача в частині нарахування та виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2007 року по травень 2009 року, зобов’язати його виплатити недоплачений розмір допомоги у розмірі 5.822 грн. 38 коп. та виплачувати таку надалі у відповідності з вимогами закону, поновивши їй строк на звернення до суду, оскільки здійснює догляд за маленькою дитиною та робила неодноразові спроби вирішити спір у позасудовому порядку.  

    У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, дали суду пояснення, аналогічні фабулі позовної заяви. Просять позов задовольнити.

    Представник відповідача у судове засідання не з»явився, хоча був повідомлений про таке належно та вчасно, скерував до суду заперечення на позов, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відділ соціального захисту як орган місцевого самоврядування здійснює лише перерахування державних коштів шляхом реалізації делегованих державою повноважень і не може відповідати за встановлення розмірів допомог та самостійно визначати їх збільшення або зменшення. Збільшення розміру допомоги можливе лише за умови суттєвого збільшення фінансування з Державного бюджету та внесення змін до нормативно-правових актів, згідно яких проводиться виплата даної допомоги.        

    Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, виходячи з наступних підстав.

      Як вбачається зі свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого 15 грудня 2007 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції (а.с.9), донька позивачки – ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2.

    У ході судового розгляду встановлено, що позивачка фактично здійснює догляд за дитиною та у відповідності до вимог ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року із змінами і доповненнями має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    Згідно довідки № 2549, виданої 11 червня 2009 року (а.с.10), позивачка перебуває на обліку в Галицькому відділ соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років встановлено у розмірі 526 грн. з 01 січня, 538 грн. – з 01 квітня, 540 грн. – з 01 липня, а також 557 грн. – з 01 жовтня.

    Аналогічні розміри допомоги по догляду за дитиною встановлені і в 2009 році.  

    Згідно з ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

    Законами України «Про державний бюджет України» у 2008-2009 роках було фактично зупинено дію вищезазначеної норми, і оскільки такі не визнані неконституційними, покликання позивачки на положення рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року          № 6-рп/2007 є безпідставним, оскільки таке стосується розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виключно у 2007 році та не поширюється на подальші 2008-2009 роки.

    За наведених обставин суд приходить до висновку про безпідставність позову та відмовляє у його задоволенні, оскільки дитина позивачки народилась 12 грудня 2008 року, а рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, на яке вона покликається як підставу своїх вимог, не має зворотної дії в часі.      

Керуючись ст. ст. 7-12, 86, 161, 162, 167 КАС України, на підставі ст. ст. 8, 22, 46, 48, 55, 56 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії, суд

п  о  с  т  а  н  о  в  и  в :

    У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1  в і д м о в и т и .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

СУДДЯ    

Оригінал постанови.