Справа№ 311/156/21

Провадження№ 2/311/382/2021

31.03.2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Пушкарьової С.П,

за участю секретаря судового засідання Кари Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

20 січня 2021 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, у якій позивач просить визнати відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що їй належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування квартири від 05 березня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Василівського нотаріального округу Запорізької області Жук Л.М., реєстраційний №884. Разом з позивачем в будинку зареєстрована її сестра ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач в січні 2018 року зібрала свої речі та виїхала за межі м. Дніпрорудне на заробітки, з реєстрації місця проживання не знялась та тривалий час її місце знаходження взагалі було невідоме. Нещодавно позивачу стало відомо, що відповідач знаходиться на території Польщі, але будь-якої точної інформації про місце знаходження відповідача не надходило, в добровільному порядку ОСОБА_2 не хоче знятися з реєстрації. Крім того, за весь час не проживання у належній позивачу квартирі відповідач жодного разу не приймала участі в її утриманні, тобто не сплачувала комунальні послуги та не надавала кошти для їх сплати, не здійснювала поточний та капітальний ремонт, чим порушила права позивача, як власника нерухомого майна - квартири. В зв`язку з тим, що в квартирі зареєстрована відповідач, то позивач змушена самостійно сплачувати комунальні послуги в повному обсязі самостійно. Дана обставина негативно впливає на її сімейний бюджет та витрати родини на сплату комунальних послуг, а також перешкоджає позивачу повноцінно здійснювати своє право щодо розпорядження своїм майном. У зв`язку з чим, позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.

20 січня 2021 року надіслано запит до Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

26 січня 2021 року до суду надійшла відповідь на запит про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 27 січня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Також у заяві просить вирішити питання, щодо судових витрат у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, а саме повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 454, 00 грн.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. На алектронну адресу суду надала заяву у якій зазначила, що визнає позовні вимоги в повному обсязі та проти їх задоволення не заперечує.

Згідно ч.4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником кватрири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування квартири від 05 березня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округа Запорізької області Жук Л.М., зареєстрованого в реєстрі за №884 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 листопада 2016 року (а.с.6,7).

Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 та її сестрою відповідачем по справі ОСОБА_2 , підверджуються наступними доказами:

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 03 вересня 1983 року, (рос.) « ОСОБА_4 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі мати (рос.) записана « ОСОБА_5 », в графі батько (рос.) записаний « ОСОБА_6 » (а.с.38).

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 виданого 30 липня 2003 року, ОСОБА_7 , одружилася ІНФОРМАЦІЯ_4 з ОСОБА_8 та після укладення шлюбу присвоєне прізвище дружині « ОСОБА_9 » (а.с.38).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 05 серпня 1980 року, (рос.) « ОСОБА_10 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , в графі мати (рос.) записана « ОСОБА_5 », в графі батько (рос.) записаний « ОСОБА_6 » (а.с.40).

Відповідно до копії тридової книжки серії НОМЕР_4 , дата заповнення 31 серпня 1999 року, прізвище ОСОБА_11 змінено на « ОСОБА_12 » на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 09 вересня 2000 року (а.с.39).

Як вбачається із довідки Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області №10.1-17-119 від 23 січня 2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).

З акта перевірки реєстрації та проживання від 14 січня 2021 року, складенного депутатом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області Мелехіним А.Л., разом з власником житлового приміщення гр. ОСОБА_13 в присутності сусідів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , підпис яких засвідчено секретарем Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області Ручкою І., вбачається, що гр. що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але не мешкає за даною адресою з січня 2018 року. На час обстеження квартири будь-які її речі відсутні (а.с.8).

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України №475/97ВР від 17 липня 1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та

закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст.316,317,319,321 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За правилами ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Відповідно до ст.405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником (частина 1); член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина 2).

Разом з тим, відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятим. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_2 є членом сім`ї позивача, та зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 , що належить позивачу, проте більше року без поважних причин не проживає за вказаною адресою, підстав для збереження за нею права користування жилим приміщення не встановлено, створює перешкоди позивачу у користуванні житлом, тому суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .

За змістом ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно положень ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 до початку розгляду справи по суті в першому судовому засіданні, призначеному на 22 лютого 2021 року, була подана письмова заява про визнання нею позову ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Відповідно до квитанції №39139 від 18 січня 2021 року позивачем по справі ОСОБА_1 був сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.

У зв`язку із визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України слід повернути позивачу ОСОБА_1 , яка сплатила судовий збір у даній справі, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що складає 454 гривні 00 копійок.

Керуючись ст.ст.383, 391, 405 ЦК України, ст.ст.150,156 ЖК УРСР, ст.ст. 142, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Дніпрорудненським МВМ Василівського РВ УМВС України в Запорізькій області, 24 січня 2001 року, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 ), такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (місцезнаходження: пр.Соборний, 168, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69107) повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ІПН - НОМЕР_7 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. сплаченого при подачі позову відповідно до квитанції №39139 від 18 січня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.П. Пушкарьова