Справа № 298/75/21

Номер провадження 1-кс/298/108/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 березня 2021 року                                                         смт. Великий Березний

Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., за участю секретаря судового засідання Коваль А.Ю., прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Свистака В.І., начальника сектору дізнання відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Семйона Ю.Р., користувача майна - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Корпоша І.В., розглянуши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Корпоша І.В. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 9 березня 2021 року в рамках кримінального провадження №12021078070000004 від 1 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

       До Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання адвоката Корпоша І.В. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 9 березня 2021 року в рамках кримінального провадження №12021078070000004 від 1 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

       У клопотанні адвокат Корпош І.В. зазначає, що відділом дізнання Великоберезнянського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12021078070000004 від 1 лютого 2021 року за ч.1 ст.309 КК України, в рамках якого встановлено, що 31 січня 2021 року до чергової частини відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області з письмовим рапортом звернувся заступник командира роти ТОР УПП в Закарпатській області ДПП, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , у якому повідомив, що 31.01.2021 року близько 15:20 год. в період несення служби по охороні громадського порядку на ГЛК «Красія», що в с.Вишка Великоберезнянського району, екіпажем ТОР спільно з працівниками Великоберезнянського ВП було виявлено особу чоловічої статі, який агресивно себе поводив, чіплявся до інших громадян. Дану особу було затримано і така поведінка особи давала підстави вважати, що в неї можуть бути речі, які перебувають у забороненому обігу, у результаті чого було проведено особистий огляд та огляд речей. В ході огляду в кишені штанів виявлено металеву колбу, всередині якої знаходилася суха подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, зовні схожа на наркотичну.

       Відомості про дану подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021078070000004 від 1 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України.

       31 січня 2021 року слідчим СВ Великоберезнянського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, лейтенантом поліції Січ В.В. проведено огляд транспортного засобу марки «АUDI» на іноземній реєстрації, користувачем якого є гр. ОСОБА_1 . В ході огляду вказаного транспортного засобу через тоноване скло було виявлено особисті речі користувача, а саме: ніж, фольгу, пластмасову пляшку об`ємом близько 5 л. З врахуванням обставин, які відбувалися напередодні щодо виявлення металевої колби з речовиною рослинного походження схожої на наркотичну, є достатньо підстав вважати, що у вказаному автомобілі можуть знаходитись речі, які перебувають у незаконному обігу, а тому слідчим за участі двох понятих в ході огляду місця події було оглянуто та вилучено транспортний засіб на іноземній реєстрації OW26507, користувачем якого є гр. ОСОБА_1 , після чого такий поміщено на територію спецмайданчика Великоберезнянського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.        

       1 лютого 2021 року вищезазначений автомобіль визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12021078070000004. 2 лютого 2021 року начальником відділу дізнання Великоберезнянського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області надіслано клопотання до Великоберезнянського районного суду про накладення арешту на транспортний засіб марки«АUDI» на іноземній реєстрації, користувачем якого є гр. ОСОБА_1 .

       3 лютого 2021 року слідчий суддя         Великоберезнянського районного суду повернув клопотання прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання ухвали. 5 березня 2021 року до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання начальника Великоберезнянського районного відділу Ужгородської прокуратури Свистак В.І. з усунутими недоліками згідно ухвали.

        9 березня 2021 року слідчим суддею винесено ухвалу, якою накладено арешт на транспортний засіб марки «АUDI» на іноземній реєстрації, користувачем якого є гр. ОСОБА_1 .

       Вказує, що судовий розгляд проходив без участі адвоката та користувача транспортного засобу, не зважаючи на подану заяву про відкладення та прохання безпосередньої участі в судовому розгляді даного клопотання.

       Зазначає, що працівниками правоохоронних органів було порушено норми ст. 172 КПК України, які при винесенні ухвали слідчий суддя не взяв до уваги, чим проігнорував судову практику та постанову Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №5 від 06.03.2016 року.

       З посиланням на ст.ст.172, 132, 16, 131, 170, 98, 174 КПК України, практику Європейського суду з прав людини, просить скасувати арешт, вилучені речі повернути скаржнику, у випадку обгрунтування прокурором Великоберезнянського районного суду Закарпатської області про необхідність статусу автомобілю марки «АУДІ» на іноземній реєстрації, на праві користування належить ОСОБА_1 , як речового доказу, передати його, як законному користувачу на відповідальне зберігання з можливістю попередження за ст. 388 КК України.

       У судовому засіданні адвокат Корпош І.В. клопотання про скасування арешту майна підтримав, просив клопотання задовольнити. Додав, що потреби арешту майна в даному кримінальному провадженні нема.

       У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав клопотання про скасування арешту майна і заявив вимогу щодо повернення йому автомобіля, наголосивши, що арештований транспортний засіб належить йому, документи у підтвердження факту володіння автомобілем не може надати, оскільки такі знаходяться у салоні автомобіля, який арештований і перебуває на спецмайданчику поліції. Зазначив, що автомобіль потрібен йому для того, щоб мати змогу транспортувати дитину до школи, відсутність автомобіля у його розпорядження є надмірним тягарем для нього. Ствердив, що автомобіль належить йому, він ним користується, за порушення порядку розмитнення транспортного засобу сплачував штраф.

       У судовому засіданні прокурор Свистак В.І. заперечив щодо задоволення клопотання про скасування арешту. Пояснив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не закінчено, потреба в арешті автомобіля, як речового доказу, який є засобом вчинення кримінального правопорушення, не відпала. Ствердив, що слідчі дії у кримінальному провадженні тривають і необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження існує. Пояснив, що на даний час слідством не встановлено особу, яка зберігала наркотичний засіб в автомобілі, для цього слід провести відповідні експертні дослідження.

       У судовому засіданні начальник сектору дізнання Семйон Ю.Р. проти клопотання про скасування арешту майна заперечив. Повідомив, що існує потреба в проведенні слідчих дій в кримінальному провадженні, в тому числі щодо автомобіля, на даний час слідством проводиться перевірка законності перебування транспортного засобу на території України, встановлюється особа, якій належить цей транспорний засіб, оскільки державний кордон на вказаному автомобілі перетинав не ОСОБА_1 .

       Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

       Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

       Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

       У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

       Нормами абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

       Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

        ОСОБА_1 та адвокат Корпош І.В. посилається на те, що арешт належить скасувати через те, що у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження на цей час відпала потреба. Зі змісту наданих в ході судового розгляду пояснень ОСОБА_3 та його представника Корпош І.В. останні не ставлять під сумнів обгрунтованість застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження при накладенні арешту.

       У ході судового розгляду встановлено, що ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 9 березня 2021 року в кримінальному провадженні №12021078070000004 від 1 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, накладено арешт на вилучений в ході огляду місця події від 31 січня 2021 року транспортний засіб марки «АУДІ» іноземної реєстрації Швейцарської Конфедерації з номерним знаком НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 .

       Накладаючи арешт на зазначене в ухвалі майно, слідчий суддя прийшов до висновку, що таке майно, відповідно до положень ст.170 КПК України відповідало критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а тому для забезпечення завдання кримінального провадження, а саме збереження речових доказів, були наявні підстави для накладення арешту. Підставою для арешту вказаного майна стало забезпечення збереження його як речового доказу та позбавлення права на відчуження та передання транспортного засобу.

       Як вбачається з наданих начальником сектору дізнання Семйон Ю.Р. у судовому засіданні матеріалів, на стадії досудового розслідування перебуває кримінальне провадження №12021078070000004 від 1 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, в рамках даного кримінального провадження начальником Великоберезнянського відділу Ужгородської місцевої прокуратури Свистаком В.І. 9 березня 2021 року винесена постанова про відібрання від ОСОБА_1 біологічних зразків для проведення експертизи.

Згідно позиції сторони обвинувачення, вилучений автомобіль марки «АУДІ» на іноземній реєстрації Швейцарської Конфедерації з номерним знаком НОМЕР_1 , в якому були виявлені та вилучені наркотичні речовини, є засобом скоєння кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, міг зберегти на собі сліди, що можуть бути використані для з`ясування ряду обставин та встановлення фактів, що мають доказове значення в даному кримінальному провадженні.

       З огляду на викладене, зважаючи, що органом досудового розслідування здійснюється кримінальне провадження за ч.1 ст. 309 КК України, а також те, що вказане майно є речовим доказом у кримінальному проваджені та може бути використане як доказ, потреба в арешті майна, на переконання слідчого судді, не відпала.

       Твердження ОСОБА_1 та представника ОСОБА_4 про те, що арешт вилученого у нього майна створює для нього незручності і даний захід забезпечення кримінального провадження не є співмірним спричиненим наслідкам арешту, слідчий суддя оцінює критично, оскільки жодних доказів у підтвердження вказаних доводів суду не надано.

        ОСОБА_1 та його представник - адвокат Корпош І.В. під час судового розгляду не надали жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала. В той же час прокурор та начальник сектору дізнання ствердили в судовому засіданні про те, що відповідні слідчі дії у кримінальному провадження проводяться.

       Доводи заявника стосовно того, що відпала потреба у подальшому арешті майна у зв`язку із тим, що з моменту накладення арешту минув значний час, спростовуються долученими стороною обвинувачення матеріалами та не усувають потребу у подальшому застосуванні арешту майна.

       Відтак на момент розгляду клопотання слідчі дії в даному провадженні тривають, що однозначно ствердила в судовому засіданні сторона обвинувачення, що виправдовує обраний захід забезпечення. Скасування арешту майна може призвести до знищення, пошкодження або приховування майна, що на момент незавершених слідчих дій може вплинути на повноту досудового слідства, зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні, відтак на даному етапі досудового розслідування не сприятиме досягненню дієвості цього провадження.

       За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що на момент розгляду клопотання не відпала потреба у накладеному арешті, на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечує мету і завдання кримінального провадження.

       Отже, ОСОБА_1 та адвокатом Корпош І.В. не доведено, що арешт на майно був накладений необґрунтовано, а також не доведено, що в подальшому арешті відпала потреба.

       Враховуючи відсутність підстав, визначених ст.174 КПК України для скасування арешту, мету накладеного арешту та виходячи з тієї обставини, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за ч.1 ст.309 КК України на даний час триває, а також беручи до уваги, що в кримінальному провадженні належить провести відповідні слідчі дії, в тому числі з вилученим у ОСОБА_1 автомобілем, слідчий суддя вважає, що потреба у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна наразі не відпала, відтак клопотання про скасування арешту не підлягає до задоволення.

       Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Корпоша І.В. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 9 березня 2021 року в рамках кримінального провадження №12021078070000004 від 1 лютого 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,- відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя                                                                          Зизич В.В.