Справа № 2-399-10

Рішення

іменем України

26 травня  2010 року Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі  Лебідь  О.В., розглянувши  у відкритому     судовому засіданні  в залі суду м. Сватове, матеріали цивільної справи за позовом  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа  служба у справах дітей Сватівської райдержадміністрації ,про визначення   способу участі  у вихованні дитини,  

встановив:

           Позивачі звернулись з даним позовом до суду, в якому зазначили, що  позивач ОСОБА_1  та відлповідачка  від шлюбу мають   малолітнього сина   ОСОБА_5  , ІНФОРМАЦІЯ_1.   Позивачі  ОСОБА_6 та  ОСОБА_3  є   дідом  та бабою  цієї дитини,  бо є в свою чергу батьками  позивача  ОСОБА_1 . Відповідачка   перешкоджає   їм (позивачам)  бачитися  з малолітнім ОСОБА_5 та  спілкуватись  з ним, що є порушенням   положень  ст.ст.157, 158, 159, 257  СК України.  Просять суд  винести рішення про визначення  способу участі їх у вихованні  малолітнього  ОСОБА_5  шляхом встановлення часу зустрічей з дитиною у вихідні дні (щосуботи  та щонеділі) з 12 год. суботи до 18.00 неділі з перебуванням дитини за місцем проживання  позивачів.

            В судовому засіданні позивачі  ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3  позов підтримали  з підстав , зазначених в ньому, суду добавили , що  вони  проживають  разом ,  мають всі  необхідні умови для перебування в них дитини , бажають  спілкуватись з ОСОБА_5 , приймати участь  у його вихованні, утриманні,  однак цьому  перешкоджає відповідачка . До дитини  вони   добре ставляться , ніяких  протиправних дій не    вчиняли,  всі доводи відповідачки є надуманими,  своє  негативне ставлення до них(позивачів)  вона переносить на дитину ,  тому  в останній час домовитись  добровільно  з нею  про час спілкування з дитиною   вони не  змогли,   просять суд позов задовольнити.  

    Відповідачка в судовому засіданні позов  не визнала ,  вказавши суду , що малолітній син  без неї  перебувати  в позивачів не може , бо вони раніше намагались  вкрасти дитину , крім того, вона не  має можливості  щоразу забирати дитину від позивачів, які проживають в  іншому населенному пункті, за межами  Сватівського району.  В даний час стосунки між нею та позивачами  розладились  через  спір  із-за  часу  зустрічей з дитиною,  а до цього  між ними це питання   було вирішено добровільно і позивачі спілкувались з ОСОБА_5.  

            Свідок   ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що є братом відповідачки.  Позивачі   в останній час  перестали цікавитись  дитиною,    намірів  бачитись з нею не     проявляють ,    був випадок, коли вони намагались  забрати дитину  з собою  проти  волі матері.

          Свідок  ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що є матір”ю відповідачки,  бабою  малолітнього ОСОБА_5.  Дитина в такому  віці   повинна   знаходитись  з матір”ю, тому позивачі  при бажанні мають  приїздити до дитини  і  спілкуватись з нею, а не забирати  її з собою.    Раніше в її присутності позивачі намагались  на автомобілі забрати  ОСОБА_5 з собою ,   однак вона завадила  цьому ,  її донька   плакала , коли  про це побачила.   Стосунки з позивачами  постійно   змінюються через   вирішення питання  про зустрічі з дитиною.

           Представник Служби у справах дітей Сватівської райдержадміністрації ОСОБА_9 в судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що дійсно згідно законодавства України батько, бабуся та дідусь мають право на спілкування з дитиною. Ця родина порядна, позитивно характеризується, є всі належні умови для спілкування з дитиною, обраний  позивачами час для спілкування є  доречним та зручним   як для  них, так і для дитини.  Відповідач повинна  змінити своє ставлення до  позивачів , які бажають  спілкуватись з ОСОБА_5 ,і не завадити цьому.  

              Суд, заслухавши сторони, представника третьої особи, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає за необхідне задовольнити  вимоги позивачів з наступних підстав:

           -позивач ОСОБА_1  є батьком  малолітнього  ОСОБА_5  ІНФОРМАЦІЯ_2,  а позивачі  ОСОБА_2  та ОСОБА_10  є  дідом  та бабою  цієї дитни ( а.с.4, 6).Дитина проживає з матір”ю, відповідачкою ОСОБА_4 , що в  судовому  засіданні  визнано сторонами .

            Згідно ст.157 СК України  -питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той  із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов”язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той  із батьків, з ким проживає дитина , не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися  з дитиною та брати участь у її  вихованні , якщо  таке спілкування не  перешкоджає нормальному розвиткові дитини.          

Згідно до ст. 257 СК України, баба та дід мають право спілкуватись зі своїми внуками, брати участь у їх вихованні. Батьки, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом своїх прав щодо виховання внуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до ст.19 СК  України,  при розгляді  судом спорів щодо  участі одного з  батьків у вихованні  дитини,   обов”язковою  є участь  органу опіки  та піклування, який подає  суду письмовий  висновок  щодо  розв”язання  спору  на  підставі відомостей , одержаних  у результаті обстеження умов  проживання  дитини, батьків, інших осіб, які бажають  проживати з дитиною, брати участь  у її вихованні , а також на підставі інших документів, які стосуються справи.  

Згідно наданого суду висновку  служби у справах дітей Сватівської райдержадміністрації-  зустрічі позивачів  з  дитиною є можливими  та доцільними , що цілком відповідає інтересам малолітньої дитини. Тобто, у вихідні дні  (щосуботи та щонеділі)  з 12.00 суботи до 18.00 неділі дитина,  ОСОБА_5 ,   перебуває за місцем проживання позивачів, які особисто забирають дитину та повертають дитину  за місцем проживання відповідача. ( а.с.24) .

                Суд  критично  відноситься до    пояснень  відповідача   щодо намагання  позивачів вкрасти  дитину ,      вважає   ці пояснення  лише як  припущення , оскільки    відповідачем не   доведено суду  наявності  такого факту ,  сам відповідач в судовому засіданні пояснила, що до  відповідних  органів  вона  не зверталась .   Згідно до вимог ч.4 ст. 60 ЦПК України   доказування не може  грунтуватися  на припущеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19,  157, 257 Сімейного кодексу України,  ст. 10, 11, 58, 60, 213-215,  256, 294 ЦПК України,

вирішив:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 ,   ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3     задовольнити.

 Встановити    ОСОБА_1 ,   ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3  порядок спілкування  з малолітнім  ОСОБА_5  , ІНФОРМАЦІЯ_2.   щотижня  з 12 .00 години суботи до 18.00 години неділі з перебуванням дитини за місцем проживання  позивачів.  

 Рішення суду набирає законної сили  після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо  заяву про апеляційне оскарження не було подано.  Якщо було подано заяву  про апеляційне оскарження , але  апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений  статтею 294 ЦПК  України,  рішення суду  набирає  законної сили після  закінчення цього строку. У разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не   скасовано, набирає законної сили після закінчення цього строку.

  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                           О.А. Гашинська