Справа №22-4490 Головуючий 1 інстанції Бескровна О.Л.
Категорія-19 Доповідач Алексєєв А.В.
РІШЕННЯ Іменем України
21 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - Круглікової К.С.
Суддів - Алексєєва А.В., Червінської М.Є.
При секретарі - МартіросовоїА.Б.
З участю позивача ОСОБА_1,
Представника відповідача Головного управління праці та соціального захисту населення
Донецької обласної державної адміністрації - Гончарова А.В.,
Представника відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві у Ленінському районі м. Донецька - Гришиної О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1до Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, інтереси якого представляє прокурор Ленінського району м. Донецька, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ленінському районі м. Донецька про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ;
Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2005 року частково задоволенні позовних вимоги ОСОБА_1. Стягнуто з головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5111, 14 грн., компенсація 2786 грн. 40 коп., одноразова допомога 9645 грн., моральна шкода 8000 грн., а всього 25542 грн. 54 коп. В решті частини позовні вимоги залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі відповідач - Головне управління ПСЗН Донецької обласної державної адміністрації просить скасувати рішення суду у зв'язку із порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Відповідач посилається на те, що акт по формі Н-1 був фальсифікований і судом не було надано цьому належної оцінки. Судово-медична експертиза була проведена з порушеннями, на підставі не легітимного акту. Відповідач також стверджує про відсутність його вини у нещасному випадку, який трапився в наслідок порушення вимог правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2, який не був у трудових відносинах з відповідачем. Відповідач також наполягає на тому, що не є належним відповідачем по справі, оскільки позивач працював водієм ЛТЕК, яка була структурною одиницею обласного відділу соціального забезпечення виконкому Донецької обласної ради. В 1991 року ЛТЕК було реорганізовано у МСЕК при обласному відділу охорони здоров'я, якому передано штатну численність, матеріальні цінності та автотранспорт. У.подальшому МСЕК стала самостійною юридичною особою. Таким чином вважають, що МСЕК є правонаступником у зв'язку із реорганізацією. Відшкодування моральної шкоди також вважають незаконним, оскільки на час заподіяння шкоди така норма в законі була відсутня.
Суд першої інстанції встановив, що позивач знаходився у трудових відносинах з обласним відділом соціального забезпечення, де працював водієм з 1983 по 1987 рік. Надалі обласний відділ соціального забезпечення був перейменований у головне управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації. Також судом встановлено, що 12 вересня 1986 року відбулася ДТП в результаті якої позивач був травмований в області голови, правої ноги і лівої лопатки. Даний нещасний випадок трапився під час виконання позивачем своїх трудових обов'язків. По даному нещасному випадку був складений акт за формою Н-1. 26 серпня 1993 року позивачу була встановлена третя група інвалідності по трудовому каліцтву з 60% втрати професійної працездатності в наслідок результатів поєднаної травми 12 вересня 1986 року. В 1993 році позивач вперш звернувся до відповідача із заявою про відшкодування шкоди.
Заслухавши доповідача, представника відповідача - Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, який підтримав доводи апеляційної скарги, позивача та представника відповідача - відділення виконавчої дирекції ФСС у Ленінському районі м. Донецька, які заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити рішення суду без змін, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача Головного УПСЗН Донецької обласної державної адміністрації, підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає частковому скасуванню, з таких підстав.
Судом 1 інстанції правильно встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з обласним відділом соціального забезпечення, який був перейменований у Головне управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації. Також судом правильно встановлено, що 12 вересня 1986 року відбулася ДТП в результаті якої позивач був травмований. Даний нещасний випадок трапився під час виконання позивачем своїх трудових обов'язків, про свідчить складений акт за формою Н-1. У подальшому 26 серпня 1993 року позивачу була встановлена третя група інвалідності по трудовому каліцтву з 60% втрати професійної працездатності в наслідок результатів поєднаної травми 12 вересня 1986 року.
Доводи апеляційної скарги Головного управління ПСЗН Донецької облдержадміністрації в частині необґрунтованості стягнення матеріальної шкоди, компенсації та одноразової допомоги з Головного управління ПСЗН Донецької обласної державної адміністрації є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 3-4), відділом соціального забезпечення виконкому Донецької обласної ради було складено акт по формі Н-1 про нещасний випадок на виробництві, який стався з позивачем 12 вересня 1986 року. Відповідно до п. 1.4. Положення про порядок розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затверджених постановою Президії ВЦСПС від 13 серпня 1982 року, нещасний випадок на виробництві оформлюється актом по формі Н-1. У разі, якщо нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, про це робиться відповідний запис. Таким чином, даний акт підтверджує наявність факту трудового каліцтва, в наслідок якого позивачу було встановлено втрату працездатності.
Доводи апеляційної скарги відповідача про не легітимність даного акту та його підробку не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки прокуратурою Ленінського району м. Донецька було проведено перевірку даного акту та не встановлено факту його підробки. Факт належного складання акту також підтверджується показаннями свідків, допитаних судом першої інстанції.
Також є безпідставними й доводи апеляційної скарги про те, що Головне управління ПСЗН. не є належним відповідачем по справі, оскільки правонаступником повинна виступати обласна МСЕК, якої у подальшому було передано штати та автотранспорт ліквідованої ЛТЕК. Дані доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що на час травмування позивач працював водієм ЛТЕК яка була структурною одиницею відповідача без права юридичної особи. У подальшому, як вбачається з рішення виконкому Донецької обласної ради від 3 вересня 1991 року (а.с. 43-44), ЛТЕК, які були структурними підрозділами обласного відділу соціального забезпечення, були ліквідовані, а МСЕК при відділу охорони здоров'я не були правонаступниками ліквідованих підрозділів ЛТЕК.
Зважаючи на наведене, апеляційний суд вважає, що суд 1 інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача Головного управління ПСЗН Донецької обласної державної адміністрації відшкодування матеріальної шкоди, компенсації та одноразової допомоги.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про безпідставність: стягнення, відшкодування- моральної шкоди на користь позивача... Як_ встановлено судом, нещасний випадок з позивачем трапився ще 1986 році. На той час відповідна норма, яка б передбачала відшкодування моральної шкоди, в законодавстві була відсутня. Діюча норма закону, на яку послався суд першої інстанції, зворотної сили не має. За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди. Рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди, у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
За таких підстав апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу відповідача - Головного управління ПСЗН Донецької обласної державної адміністрації та вважає за необхідне скасувати рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди і відмовити позивачеві у стягненні відшкодування моральної шкоди. З урахуванням наведеного, решта резолютивної частини рішення підлягає викладенню у такій редакції:
„Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5111 грн. 14 коп., компенсацію 2786 грн. 40 коп., одноразову допомогу 9645 грн., а всього 17542 грн. 54 коп.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ленінському районі м. Донецька про відшкодування матеріальної та моральної шкоди."
Керуючись ст.ст.307, 309,314, 316 ЦПК України, апеляційний суд -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2005 року скасувати в частині стягнення відшкодування моральної шкоди.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про стягнення відшкодування моральної шкоди.
Решту резолютивної частини рішення викласти у такій редакції:
„Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5111 грн. 14 коп., компенсацію 2786 грн. 40 коп., одноразову допомогу 9645 грн., а всього 17542 грн. 54 коп.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ленінському районі м. Донецька про відшкодування матеріальної та моральної шкоди."
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців після набрання ним законної сили.