Справа № 2-346

2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 листопада 2009 року Галицький районний суд міста Львова у складі :

головуючої – судді  –  ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.

при секретарі       -  БЕСПАЛЬОК О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, ЛМКП "АЙСБЕРГ" з участю третьої особи – ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" про визнання права власності на підвальні приміщення,

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та "БТІ та ЕО" про визнання права власності на комору у підвалі площею 28,98 кв.м, що належить до квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є власником квартири АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу від 28 серпня 1998 року. До зазначеної квартири загальною площею 76,20 кв.м належить комора в підвалі, якою він фактично користується ще з дозволу попередніх власників квартири – сім"ї Горелік, котрі її приватизували у 1996 році, однак у свідоцтві про право власності на нерухоме майно помилково не зазначили спірної комори у підвалі площею 28,98 кв.м. Просить суд визнати за ним право власності на зазначену комору та внести відповідні зміни у правовстановлюючі документи.

У ході судового розгляду позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, востаннє – 17 вересня 2009 року. Зазначає, що попередні власники належної йому квартири АДРЕСА_1 під час її приватизації набули право власності і на допоміжні приміщення до квартири, в тому числі, і на спірну комору у підвалі, яке у подальшому перейшло до нього з моменту набрання чинності договору купівлі-продажу квартири як на річ, приналежну до квартири. Просить визнати за ним право власності на підвальні приміщення площею 14,70 кв.м та площею 14,80 кв.м загальною площею 29,50 кв.м у будинку АДРЕСА_1, позначені у викопіюванні з поверхового плану підвальних приміщень літерами XXYIII та ХХІХ.

    У судовому засіданні позивач та його представник підтримали уточнений позов, дали пояснення, аналогічні його фабулі, просять позов задовольнити.

    Представник відповідача – Львівської міської ради позов заперечила, просить відмовити у його задоволенні, пояснила, що позивач придбав за договором купівлі-продажу квартиру, а не підвальне приміщення. Спірне підвальне приміщення повинно було перейти у власність сім"ї Горелік під час приватизації квартири, оскільки не може бути окремим об’єктом приватизації, однак цього не було зроблено. У даний час позивач користується спірним підвалом, однак немає жодних підстав для визнання за ним права власності на таке.

Представник відповідача – Галицької районної адміністрації Львівської міської ради позов заперечила, підтримала пояснення представника Львівської міськради, просить відмовити у задоволенні позову з аналогічних підстав.

Представник відповідача ЛМКП "Айсберг" позов заперечила, пояснила, що з договору купівлі-продажу від 28 серпня 1998 року, укладеного між позивачем та попередніми власниками квартири АДРЕСА_1, не вбачається перехід до нього права власності на спірне підвальне приміщення. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи - ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» у судове засідання не з»явився, хоча був попереджений про час судового розгляду належно та вчасно, у зв’язку з чим суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності за наявними у справі доказами.

    Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

    Спір між сторонами виник з приводу визнання за позивачем права власності на підвальні приміщення під літерою XXYIII площею 14,70 кв.м, літерою ХХІХ площею 14,80 кв.м загальною площею 29,50 кв.м у будинку    АДРЕСА_1.

    Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 21 липня 2006 року (а.с.6), за ОСОБА_1 закріплені спірні підвальні приміщення у будинку АДРЕСА_1 для використання під господарські потреби.

    У ході судового розгляду встановлено, що спірні підвальні приміщення закріплені за квартирою № 2-б по вул. Дорошенка, 14 у м.Львові, яка була приватизована сім»єю Горелік у 1996 році.

Згідно п.2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", допоміжні приміщення (кладовки, сараї і таке інше) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Як вбачається з довідки № 350, виданої ЛМКП "Айсберг" 14 березня 2007 року (а.с.32), попередні власники квартири АДРЕСА_1 до моменту приватизації зазначеної квартири користувались підвальними приміщеннями, позначеними на поверховому плані літерами XXYIII та ХХІХ, однак такі були помилково не внесені у довідку № 4 під час приватизації житлового приміщення.

Отже, попередні власники квартири АДРЕСА_1 набули право власності на спірні комори у підвалі, які є допоміжними приміщення до квартири, під час її приватизації.

    Відповідно до ст. 132 ЦК України 1963 року, чинного на момент придбання позивачем квартири АДРЕСА_1, приналежністю є річ, призначена служити головній речі і зв’язана з нею спільним господарським призначенням. Приналежність наслідує долю головної речі, якщо в договорі або в законі не встановлено інше.

    Як вбачається з договору купівлі-продажу від 08 серпня 1998 року (а.с.7), укладеного між родиною Горелік та позивачем, останній придбав у них квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат жилою площею 62,90 кв.м та кухні, загальна площа квартири становить 76,20 кв.м. До квартири належить комора у підвалі, площа якої не зазначена.

    Оскільки спірні підвальні приміщення не можуть бути окремим об’єктом приватизації, є приналежністю до квартири, яка є головною річчю, повинні наслідувати її долю, а оскільки у вищезгаданому договорі немає жодних застережень щодо них, то право власності на них перейшло до позивача з моменту укладення ним договору купівлі-продажу квартири з попереднім власником - 08 серпня 1998 року.

    Крім того, як вбачається з акта обстеження підвального приміщення, складеного комісією ЛМКП "Айсберг" 14 березня 2007 року (а.с.31), підвальними приміщеннями під літерою XXYIII площею 14,70 кв.м та літерою ХХІХ площею 14,80 кв.м сім»я позивача користується з 1994 року, ніхто з інших мешканців будинку на них не претендує.

    За наведених обставин суд не вбачає жодних перешкод для визнання за позивачем права власності на підвальні приміщення під літерами XXYIII та ХХІХ загальною площею 29,50 кв.м у будинку АДРЕСА_1 та вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 186, 328, 346, 392 ЦК України, суд

в  и  р  і  ш  и  в  :

Позов ОСОБА_1   з а д о в о л ь н и т и .

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на підвальні приміщення під літерою XXYIII площею 14,70 кв.м, літерою ХХІХ площею 14,80 кв.м загальною площею 29,50 кв.м у будинку АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

    СУДДЯ

Оригінал рішення.