Справа № 2-9

                                                           2010 р.                  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 квітня 2010 року Галицький районний суд міста Львова у складі :

головуючої – судді  -  ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.    

при секретарях      -  СИДОР Н.Т., БЕСПАЛЬОК О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в місті Львові цивільну справу за позовами

ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_2, ЛКП "Снопківське", ВГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України Львівської області про продовження строку для збереження житлового приміщення, про визнання ордеру на житлове приміщення та свідоцтва про право власності на квартиру недійсним, про визнання права користування житловим приміщенням, про визнання наймачем квартири, про зобов’язання укладення договору житлового найму, реєстрації та зняття з реєстрації,

виконавчого комітету Львівської міської ради до ОСОБА_2 про визнання ордеру на жиле приміщення недійсним,

Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним,

Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_3 з участю органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про виселення разом з неповнолітніми дітьми з квартири без надання іншого житла,

ОСОБА_2 до виконавчого комітету Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування рішення виконкому Львівської міської ради від 19 листопада 2004 року № 1178 та розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 509 від 10 травня 2005 року про виселення сім»ї з квартири,

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання права власності на квартиру. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є дочкою ОСОБА_4, котрий з 24 грудня 1973 року жив в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1. У 2002 році батько зібрав документи, необхідні для приватизації зазначеної квартири та замовив виготовлення технічної документації, однак приватизація не була завершена, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 року він помер. Вважає, що має право на визнання за нею права власності на згадане житло як спадкоємець ОСОБА_4 У даний час з чоловіком і малолітнім сином мешкають у спірній квартирі і не мають іншого житла.

У подальшому ОСОБА_1 неодноразово уточнювала позов, а саме: залучивши до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_2, просить визнати недійсними ордер на житлове приміщення № 002940 від 11 червня 2004 року, виданий на ім»я останньої та свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради 25 червня 2004 року, мотивуючи тим, що згідно рішення виконкому Львівської міської ради від 04 червня 2004 року зазначену квартиру було надано ОСОБА_2, котра її приватизувала. Вважає, що з огляду на те, що ОСОБА_2 перебувала у списку для першочергового надання житла за № 6435, що унеможливлювало надання їй у даний час повноцінної квартири, ЛКП "Снопківське" спеціально подав виконкому Львівської міськради неправдиву інформацію про площу спірної квартири та її розміщення, яка у подальшому фігурувала в оспорюваному рішенні. Оскільки у випадку подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу у поліпшенні житлових умов у відповідності з вимогами ст. 59 ЖК України, ордер на житлове приміщення може бути визнаний недійсним, позивачка просить задовольнити уточнений позов; залучивши до участі у справі в якості співвідповідача Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, просила, крім основних вимог, визнати незаконним та скасувати розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 670 від 25 червня 2004 року у зв’язку з недійсністю ордера, який є єдиною підставою для вселення, та порушенням при приватизації спірної квартири вимог чинного житлового законодавства; залучивши до участі у справі в якості третіх осіб ЛКП «Снопківське» та відділ у справах громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, остаточно просить визнати недійсним ордер № 002940, виданий Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради 11 червня 2004 року на ім"я ОСОБА_2 на житлове приміщення – квартиру АДРЕСА_2, визнати недійсним свідоцтво про право власності № Г-26345, видане відділом приватизації державного житлового фонду Галицької районної адміністрації 25 червня 2004 року на квартиру АДРЕСА_9 на ім»я ОСОБА_2 з часу його видачі, визнати за нею, ОСОБА_1, право на користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_9, визнати її наймачем квартири АДРЕСА_3 та зобов’язати Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради та ЛКП "Снопківське" укласти з ОСОБА_1 договір житлового найму зазначеного житлового приміщення, зобов’язати відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області зареєструвати ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2 та зняти з реєстраційного обліку за даною адресою ОСОБА_2

ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради та ОСОБА_2 про визнання недійсними ордеру на житлове приміщення № 002940 від 11 червня 2004 року на ім"я ОСОБА_2 та свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2, виданого Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради 25 червня 2004 року. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що надання ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2 порушує її інтереси, оскільки вона належить до категорії осіб, котрі потребують поліпшення житлових умов та перебуває у списку для першочергового надання житла у зв’язку з народженням двійні за № 4575. Оскільки вона стала на облік швидше, ніж ОСОБА_2, то й квартира їй мала бути надана раніше. Крім того, з огляду на те, що у її сім»ї є п’ятеро  дітей, і вона очікує шосту, громадська комісія з житлових питань при виконкомі 13 жовтня 2004 року рекомендувала надати її сім»ї неповноцінне житло з метою тимчасового, до підходу основної черги, поліпшення житлових умов. Вважає, що виконавчий комітет Львівської міської ради, надавши спірне житло ОСОБА_2, порушив передбачений законом принцип черговості надання жилих приміщень.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 02 лютого 2007 року позов ОСОБА_5 до виконавчого комітету Львівської міської ради, ОСОБА_2 та Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення, розпорядження районної адміністрації № 670 від 25 червня 2004 року та свідоцтва про право власності на квартиру залишено без розгляду, згідно поданої позивачкою заяви.

    Виконком Львівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним ордера на жиле приміщення. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з огляду на подання виконавчому комітету Львівської міської ради неправдивих відомостей про площу та розміщення квартири АДРЕСА_2, які слугували підставою для винесення рішення № 556 від 04 червня 2004 року про надання такої ОСОБА_2, п.1.7 такого був скасований рішенням міськвиконкому від 19 листопада 2004 року № 1178. Враховуючи наведене, просить у відповідності з вимогами ст. 59 ЖК України визнати недійсним ордер № 002940, виданий 11 червня 2004 року на ім"я ОСОБА_2 на згадане житлове приміщення з огляду на подання ЛКП "Снопківське" не відповідаючих дійсності відомостей про потребу у поліпшенні житлових умов.

    Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, мотивуючи тим, що рішення виконкому Львівської міської ради № 556 від 04 червня 2004 року про закріплення за відповідачкою квартири АДРЕСА_2 та розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 670 від 25 червня 2004 року про передачу їй такої у власність були у подальшому скасовані, відповідно, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1178 від 19 листопада 2004 року та розпорядженням Галицької районної адміністрації львівської міської ради № 509 від 10 травня 2005 року.

    Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення з квартири АДРЕСА_2 у зв’язку з її самовільним заселенням, про що ЛКП "Снопківське" склало 11 лютого 2005 року та 16 лютого 2005 року відповідні акти, на які відповідачка не реагує. У подальшому зазначений позов було уточнено шляхом залучення до участі у справі ОСОБА_3 в якості відповідача та органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради в якості третьої особи. Адміністрація просить виселити ОСОБА_1 разом з чоловіком – ОСОБА_3 та неповнолітніми дітьми - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з незаконно займаного ними житлового приміщення – квартири АДРЕСА_2 без надання іншого житла.

    ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 та виконкому Львівської міської ради про визнання права власності на квартиру та усунення перешкод у користуванні нею. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 17 листопада 2000 року перебуває у пільговому списку на першочергове отримання житла за № 6435 як політреабілітована. Згідно з рішенням виконкому Львівської міської ради № 556 від 04 червня 2004 року їй було видано ордер на право зайняття житлового приміщення квартири АДРЕСА_4, яку вона у подальшому приватизувала, про що Галицька районна адміністрація Львівської міської ради видала 25 червня 2004 року відповідне свідоцтво про право власності на зазначену квартиру. У липні 2004 року, скориставшись її відсутністю, зазначену квартиру самовільно захопила ОСОБА_1 разом із сім"єю, поміняла замки та не пускає її у належне їй житло. Зазначений факт підтверджується відповідними актами ЛКП "Снопківське", однак відповідачка на такі не реагує, надалі створюючи власниці квартири перешкоди у користуванні належним їй майном. У подальшому ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги, просить виселити ОСОБА_1 зі спірної квартири, оскільки така проживає там без жодних законних підстав та порушує її права власника житла, на прохання про добровільне виселення не реагує.

    ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до виконкому Львівської міської ради та Галицької районної адміністрації Львівської міської ради з участю третьої особи – ОСОБА_1, просить визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради     № 1178 від 19 листопада 2004 року, яким відмінено п.1.7 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 04 червня 2004 року  № 556 у частині закріплення за нею квартири АДРЕСА_2; визнати недійсним та скасувати розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 509 від 10 травня 2005 року, яким відмінено п.1 додатку до розпорядження № 670 від 25 червня 2004 року про передачу їй у власність зазначеної квартири; визнати за нею право власності на зазначену квартиру та зняти її з обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов.

    У подальшому ОСОБА_2 уточнила свій останній позов, об»єднавши  з вимогами, викладеними у позовній заяві до ОСОБА_1, зазначивши її та її чоловіка - ОСОБА_3 відповідачами по справі та доповнивши вимогою про виселення їх разом з малолітніми дітьми – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, зі спірної квартири.        

    Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 15 вересня 2009 року всі вищезазначені позови були об’єднані в одне провадження.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 – ОСОБА_9 та відповідач ОСОБА_3 підтримали уточнений позов ОСОБА_1, просять, поновивши строк позовної давності, визнати недійсним ордер   № 002940, виданий Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради 11 червня 2004 року на ім"я ОСОБА_2 на житлове приміщення – квартиру АДРЕСА_2, визнати недійсним свідоцтво про право власності № Г-26345, видане відділом приватизації державного житлового фонду Галицької районної адміністрації 25 червня 2004 року на квартиру АДРЕСА_2 на ім"я ОСОБА_2 з часу його видачі, визнати за ОСОБА_1 право на користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_9, визнати ОСОБА_1 наймачем квартири АДРЕСА_3 та зобов’язати Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради та ЛКП "Снопківське" укласти з ОСОБА_1 договір житлового найму зазначеного житлового приміщення, зобов’язати відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Галицького РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області зареєструвати ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2 та зняти з реєстраційного обліку за даною адресою ОСОБА_2 Дали пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в уточненій позовній заяві.

ОСОБА_2 та її представник – ОСОБА_10 підтримали свій уточнений позов, просять, визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1178 від 19 листопада 2004 року, яким відмінено п.1.7 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 04 червня 2004 року № 556 у частині закріплення за нею квартири АДРЕСА_2; визнати недійсним та скасувати розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 509 від 10 травня 2005 року, яким відмінено п.1 додатку до розпорядження № 670 від 25 червня 2004 року про передачу їй у власність зазначеної квартири, про які довідалась в ході розгляду даної справи, визнати за нею право власності на зазначену квартиру та зняти її з обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, а також виселити ОСОБА_1 та її чоловіка - ОСОБА_3 разом з їх малолітніми дітьми – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, зі спірної квартири. При цьому дали пояснення, які повністю відповідають наведеним у їх позовах обставинам.  

Представник виконкому Львівської міської ради ОСОБА_11 підтримала позов виконкому, просить визнати недійсним ордер № 002940, виданий 11 червня 2004 року на квартиру АДРЕСА_2 на ім"я ОСОБА_2, мотивуючи тим, що виконкому було подано неправдиві відомості про площу та розміщення зазначеної квартири, які слугували підставою для винесення рішення № 556 від 04 червня 2004 року про надання такої ОСОБА_2, п.1.7 такого був скасований рішенням міськвиконкому від 19 листопада 2004 року № 1178.        

Представник Галицької районної адміністрації Львівської міської ради Прохоренко О.І. підтримав позови адміністрації, покликаючись на наведені у них мотиви, просить визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру з огляду на скасування рішення виконкому Львівської міської ради № 556 від 04 червня 2004 року про закріплення за ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2 та розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 670 від 25 червня 2004 року про передачу їй такої у власність, а також про виселення із зазначеної квартири ОСОБА_1 разом з її чоловіком – ОСОБА_3 та їх неповнолітніми дітьми - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без надання їм іншого житла.

Представник ЛКП "Снопківське" - Кріль М.М. у судовому засіданні залишив вирішення позовів на розсуд суду, просить постановити справедливе та законне рішення. Пояснив, що вважає позови ОСОБА_2 підставними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані нею рішення та розпорядження, які касували попередньо прийняті, повинні бути постановлені у відповідності з вимогами Закону України "Про місцеве самоврядування" вищестоящим органом. У свою чергу відсутні підстави для скасування свідоцтва про право власності на зазначену квартиру, оскільки таке ґрунтується на вищезгаданому розпорядженні. Оскільки ордер на зайняття спірного житла ОСОБА_2 був виданий не внаслідок умисного подання нею завідомо неправдивих відомостей, будь-які підстави для визнання його недійсним відсутні.      

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, опитавши свідків та вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що до задоволення підлягає позов Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з участю органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про виселення без надання іншого житла, а також позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Львівської міської ради та Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання недійсними та скасування рішення виконкому Львівської міської ради від 19 листопада 2004 року № 1178, яким відмовлено п.1.7 рішення виконкому Львівської міської ради від 04 червня 2004 року № 556 в частині закріплення за нею квартири АДРЕСА_2 та розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 509 від 25 червня 2004 року, яким відмінено п.1 додатку до розпорядження № 670 від 25 червня 2004 року про передачу їй у приватну власність зазначеної квартири. У задоволенні всіх інших позовів слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Спірна квартира АДРЕСА_2 розташована на першому поверсі житлового будинку, має загальну площу 42,45 кв.м, складається з однієї житлової кімнати площею 19,10 кв.м, кухні площею 14,10 кв.м, ванни площею 2,60 кв.м, вбиральні 1,00 кв.м, коридору 4,30 кв.м та комірки площею 1,3 кв.м. Квартира обладнана балконом 0,5 кв.м (а.с.9 т.1).

Як вбачається з акта, складеного 31 січня 2005 року комісією ЛКП "Снопківське", у квартирі АДРЕСА_2 був прописаний одинокий ОСОБА_4, котрий помер і був виписаний 27 квітня 2004 року. Квартира була опечатана представниками ЛКП "Снопківське" і дільничним інспектором Велитом В.Я. Згідно ордера      № 00294 від 11 червня 2004 року ключі були видані ОСОБА_2

Згідно свідоцтва про смерть, виданого міським відділом РАЦС Львівського управління юстиції 30 липня 2004 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року (а.с.206 т.2).

Як вбачається з п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України   № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", якщо квартира (будинок) не була передана у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише у тому разі, якщо наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського (щодо громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено при наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири у власність наймачеві.

Згідно відповіді відділу приватизації Галицької районної адміністрації м.Львова на адвокатський запит № 01/10 від 01 жовтня 2004 року адвокатської компанії "УкрЗахідЮрсервіс", ОСОБА_4 з 01 березня 2002 р. по 08 квітня 2004 року із заявою про приватизацію однокімнатної квартири АДРЕСА_2 не звертався.

За наведених обставин покликання ОСОБА_1 та її представника про те, що її покійний батько зібрав всі необхідні документи для приватизації спірної квартири, однак така не була завершена, що дає підстави їй як його спадкоємцю заявляти вимоги про визнання за нею право власності на неї, є необґрунтованими, оскільки ті обставини, що 27 березня 2002 року ОСОБА_4 замовив виготовлення технічної документації в БТІ (а.с.6-7 т.1), 27 березня 2002 року одержав довідку у ЖЕКу про склад сім"ї та прописку (а.с.5 т.1) та сплатив 12 червня 2002 року приватизаційний збір у розмірі 51 грн. (а.с.8 т.1) свідчать лише про його намір скористатись своїм правом на приватизацію, однак не можуть оцінюватись як безпосереднє звернення з належно оформленою заявою до відповідного органу приватизації.

Крім того, у ході судового розгляду шляхом допиту свідків – дільничного інспектора ОСОБА_3, листоноші ОСОБА_13, паспортиста ОСОБА_14 та контролера ОСОБА_15 було встановлено, що ОСОБА_1 всупереч її твердженням ніколи не проживала у спірній квартирі, покійний ОСОБА_4 здавав таку в оренду квартирантам, одним з яких був ОСОБА_16, котрий встановив за вказаною адресою комерційний телефон. За вказаною адресою на ОСОБА_16 ВАТ "Львівобленерго" 21 червня та 23 жовтня 2002 року двічі складало протоколи про порушення правил користування електричною енергією для населення.

Покликання свідків з боку позивачки ОСОБА_1, які стверджують про ніби то факт проживання останньої у спірній квартирі ще при житті свого батька ОСОБА_4о., не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають дійсним подіям та обставинам справи, спростовуються іншими матеріалами справи та доказами, зібраними в ході судового розгляду даної справи.

За період часу, який минув від дня смерті ОСОБА_4 до завершення приватизації даної квартири минуло достатньо часу, щоб ОСОБА_1 могла вирішити питання щодо укладення договору найму та прописки у спірній квартирі, проте вона не вчинила зазначених дій.

При цьому у ході судового розгляду стало відомо, що сім"я ОСОБА_1 забезпечена житлом, а саме, як вбачається зі свідоцтва про право власності на квартиру № 23896, виданого 22 липня 1994 року Львівською міською адміністрацією (а.с.132 т.2), ОСОБА_17, ОСОБА_3 та ОСОБА_18 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_5. Крім того, ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_10  

За наведених обставин суд вважає, що немає жодних підстав визнавати за ОСОБА_1 та членами її сім"ї право власності чи право користування на спірне житло та вважає, що їх слід виселити з такого.

Суд не входить в обговорення строків звернення до суду, оскільки відмовляє ОСОБА_1 в позові по суті.  

У свою чергу, вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, була 08 квітня 1949 року репресована на 25 років позбавлення волі з конфіскацією належного їй майна.

Згідно довідки про реабілітацію, виданої прокуратурою Львівської області 12 червня 1992 року, ОСОБА_2 на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" реабілітовано з поверненням конфіскованого майна або його вартості.

Оскільки будинок ОСОБА_2 був конфіскований, іншого житла у неї немає, їй необхідно було стати на квартирний облік у Львівській міській раді як потребуючій поліпшення житлових умов. Вона тривалий час змушена була жити у своїх родичів та знайомих.

Таким чином, відповідно до довідки, виданої виконкомом Малехівської сільської ради 17 березня 2010 року за № 259 (а.с.140 т.2), ОСОБА_2 проживає без реєстрації по АДРЕСА_10 у будинку, який належить її сестрі ОСОБА_19

Згідно довідки по житлових питаннях, виданої 05 березня 2003 року відділом зарахування на облік і закріплення житла на запит громадської комісії з житлових питань при міськвиконкомі (а.с.103 т.2), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонерка за віком, реабілітована, з 28 вересня 2000 року проживає і прописана разом з чоловіком ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_4, піднаймачами у квартирі АДРЕСА_6. До 2000 року проживали і були прописані в якості наймачів у с.Малехів Жовківського району Львівської області.

Відповідно до наказу департаменту житлового господарства Львівської міської ради № 5-Ч від 17 листопада 2000 року (а.с.98 т.2), ОСОБА_2 (сім"я з двох осіб: вона, чоловік), котра проживає та прописана з 08 вересня 2000 року з чоловіком як наймачі у квартирі АДРЕСА_7, зараховано на квартирний облік згідно з п.5 п.13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень в Україні та включено у список для першочергового забезпечення житлом згідно зі ст. 6 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні".

Згідно п.1.7 рішення виконкому Львівської міської ради № 556 від 04 червня 2004 року (а.с.90 т.1), ОСОБА_2 – черговику за місцем проживання з 2000 року за № 21721, у списку для першочергового надання житла (політреабілітована) № 6435 надано квартиру АДРЕСА_2 та ордер на неї. При цьому зазначалось, що, згідно довідки ЛКП "Снопківське", квартира АДРЕСА_9 загальною площею 25,2 кв.м складається з однієї кімнати житловою площею 19,1 кв.м, без кухні, з комунальними вигодами та розташована у цоколі (неповноцінне житло).

11 червня 2004 року виконкомом Львівської міської ради ОСОБА_2 було видано ордер № 002940 на квартиру АДРЕСА_2 на підставі рішення міськвиконкому від 04 червня 2004 року (а.с.71 т.1).

Скориставшись своїм правом, наданим Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", ОСОБА_2 зібрала всі необхідні документи та подала у відділ приватизації Галицької районної адміністрації Львівської міської ради заяву про приватизацію квартири.

Відповідно до розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 670 від 25 червня 2004 року (а.с.100 т.1), виданого на виконання вищезгаданого рішення виконкому, ОСОБА_2 передано у власність зазначену квартиру та видано свідоцтво про право власності на таку.

У подальшому з"ясувалось, що дані про спірну квартиру, зазначені у довідці ЛКП "Снопківське", не відповідають дійсності, оскільки така є повноцінним житловим приміщенням, обладнана кухнею, розміщена не в цоколі, а на першому поверсі житлового будинку, та має загальну площу, що становить 42,45 кв.м, а не 25,2 кв.м.

Згідно п.2 рішення виконкому Львівської міської ради № 1178 від 19 листопада 2004 року (а.с.92 т.1), у зв’язку з недостовірною інформацією про звільнену квартиру, поданою ЛКП "Снопківське", відмінено п.1.7 рішення виконкому Львівської міської ради № 556 від 04 червня 2004 року у частині закріплення квартири АДРЕСА_9 за ОСОБА_2

У свою чергу, на виконання зазначеного рішення виконкому Львівської міської ради, розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від № 509 10 травня 2005 року (а.с.83 т.1) відмінено п.1 додатку до розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 670 від 25 червня 2004 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2.

Суд вважає, що відповідно до ст. ст. 26, 52, 54 та 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", скасувати акт виконавчого органу та структурного підрозділу органу місцевого самоврядування може лише вищестоящий орган.

З врахуванням тієї обставини, що питання стосовно надання квартири ОСОБА_2 в частині невідповідності такого вимогам чинного законодавства не виносилось на розгляд сесії Львівської міської ради, оскаржувані нею рішення та розпорядження, якими скасовано попередньо прийняті щодо надання їй житла, є незаконними, повинні бути визнані недійсними та скасовані, оскільки прийняті з перевищенням повноважень органами, які їх прийняли.

Що стосується вимоги виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання недійсним виданого ОСОБА_2 ордеру на зайняття спірного житлового приміщення, то суд також не вбачає підстав для визнання такого недійсним, виходячи з наступного.

Згідно ст. 59 ЖК України, ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку, зокрема, у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері житлове приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Під час розгляду справи встановлено неправомірність дій службових осіб виконкому Львівської міської ради при вирішенні питання про надання жилого приміщення.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", виданий на жиле приміщення ордер у випадках, зазначених у ст. 59 ЖК України, підлягає визнанню недійсним за наслідками, передбаченими ст. 117 ЖК України.  

Згідно ст. 117 ЖК України, у разі визнання недійсним ордера на жиле приміщення внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо громадяни, зазначені в ордері, раніше користувались жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення.

У випадку визнання ордера на жиле приміщення недійсним з інших підстав, крім випадку, передбаченого ч.1 цієї статті, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 жодними своїми діями не порушила законодавства та не вчинила жодних протиправних дій з приводу отримання нею спірної квартири, відтак вона не може бути виселеною з такої без надання їй іншого житла. При цьому слід зазначити, що ОСОБА_2 неодноразово наголошувала, що немає якоїсь особливої зацікавленості саме у спірному житлі, однак вважає, що має право на отримання рівноцінної квартири.  

На думку суду, єдиним можливим та законним виходом із ситуації, яка склалась, є відновлення становища ОСОБА_2, яке існувало до постановлення оскаржуваних нею рішення виконкому та розпорядження Галицької районної адміністрації, які, виходячи з вищедосліджених обставин, підлягають скасуванню з формальних підстав як постановлені неправомочними органами.

При цьому за ОСОБА_2 зберігається право власності на спірну квартиру, а відтак всі правовстановлюючі документи, які таке засвідчують (свідоцтво про право власності, ордер), є законними, тому суд не вбачає жодних підстав для їх скасування.

До такого висновку суд приходить на підставі зібраних та перевірених в ході розгляду справи доказів та матеріалів справи, наданих сторонами.                

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 58, 59, 61, 64, 65, 71, 72, 106, 109, 116, 117 ЖК України, ст. ст. 267, 346 ЦК України, Конституції України, Законів України "Про власність", "Про приватизацію державного житлового фонду", "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", "Про місцеве самоврядування в Україні", суд,

   в  и  р  і  ш  и  в  :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_2, ЛКП "СНОПКІВСЬКЕ", ВГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України Львівської області про продовження строку для збереження житлового приміщення, про визнання недійсним ордеру  № 002940, виданого Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради від 11 червня 2004 року на ім"я ОСОБА_2 на житлове приміщення – квартиру АДРЕСА_2, про визнання недійсним свідоцтва про право власності № Г-26345, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Галицької районної адміністрації Львівської міської ради 25 червня 2004 року на квартиру АДРЕСА_2 на ім"я ОСОБА_2, про визнання за ОСОБА_1 права користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_9, про реєстрацію її у даній квартирі та про зняття з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_4   в і д м о в и т и .

У задоволенні позову виконавчого комітету Львівської міської ради до ГЛУШАК ОСОБА_22 про визнання недійсним ордеру № 002940, виданого Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради від 11 червня 2004 року на ім"я ОСОБА_2 на житлове приміщення – квартиру АДРЕСА_2    в і д м о в и т и .

У задоволенні позову Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності № Г-26345, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Галицької районної адміністрації Львівської міської ради 25 червня 2004 року на квартиру АДРЕСА_4 на ім"я ОСОБА_2   в і д м о в и т и .

Позов Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 з участю органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про виселення без надання іншого житла   з а д о в о л ь н и т и .

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_3 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого житла.

Позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради   з а д о в о л ь н и т и .

Визнати недійсними та скасувати рішення виконкому Львівської міської ради від 19 листопада 2004 року № 1178, яким відмовлено п.1.7 рішення виконкому Львівської міської ради від 04 червня 2004 року     № 556 в частині закріплення квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_2, та розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 509 від 25 червня 2004 року, яким відмінено п.1 додатку до розпорядження № 670 від 25 червня 2004 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2.

Заборони щодо квартири АДРЕСА_2, згідно ухвал від 07 липня, 13 липня 2004 року – скасувати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ    

Оригінал рішення.