___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

01 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 821/3738/13-а

Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

          П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів – Кравченко К.В., Джабурія О.В.

за участю секретаря – Пономарьової Н.С.

розглянув у порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний меридіан» до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, автономної Республіки Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12 вересня 2013 №0006102200 та №0006112200.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до суду касаційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2020 касаційну скаргу касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області задоволено частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 скасовано, справу направлено на повторній розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.

Приймаючи означене рішення, суд касаційної інстанції, серед іншого, зазначив: «Законодавчі положення свідчать на користь висновку про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Судами попередніх інстанцій не з`ясовано, чи мали операції між позивачем та контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій, віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів/послуг.

Керуючись правилами оподаткування при оцінці податкових наслідків операцій позивача з названими контрагентами суди послалися на подані платником первинні документи, які складені за наслідками розглядуваних операції, а саме - податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення. Крім того, зазначили, що не є підставою для збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам податкового органу, якими він мотивує правомірність оспорюваних нарахувань за цими операціями.

При цьому, суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та взаємозв`язку за правилами статті 90 КАС України та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам. Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам податкового органу, якими він мотивує правомірність оспорюваних нарахувань за цими операціями.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що у даній справі дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті; взаємозв`язок між отриманими товарами (послугами) та використанням їх у господарській діяльності. Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; визначити об`єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв`язку з тим, що його контрагент має дефекти правового статусу, оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції. Зокрема, суди не з`ясували, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, не допитано осіб, задіяних в такому процесі, як свідків з метою з`ясування характеру та змісту здійснених операцій, а також достовірності їхніх пояснень, наданих у рамках розслідування кримінальної справи.

Суд касаційної інстанції наголошує, що платник, який претендує на підтвердження обґрунтованості заявленої ним податкової вигоди первинними документами, повинен пересвідчитися у правильності оформлення таких документів та у достовірності наведених у цих документах відомостей. В інакшому випадку такий платник несе ризик у сфері податкових правовідносин, оскільки втрачає можливість підтвердити податковий кредит в силу відсутності належним чином оформлених первинних документів. Надання належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Судами попередніх інстанцій в порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи залишено поза увагою, обставини, що входять до предмета доказування в даній справі та мають істотне значення для вирішення питання щодо права позивача на формування даних податкового обліку за розглядуваними операціями з придбання товарів. Таким чином, судами не досліджено комплекс доказів, необхідний для доведення реальності та правомірності укладення й виконання угод, з якими пов`язане нарахування податкового зобов`язання, обставини справи встановлено неповно, вимоги процесуального законодавства щодо безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів виконано не було, що і потягло за собою прийняття рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до частин першої-другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Разом з тим, вимоги частин четвертої та п`ятої статті 11 КАС України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 КАС України (чинного з 15.12.2017), зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з`ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Суд касаційної інстанції зазначає, що під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення».

За наслідками повторного розгляду адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний меридіан» (надалі – Товариство, позивач) Херсонським окружним адміністративним судом 09 жовтня 2020 ухвалено рішення про його задоволення.

Суд першої інстанції: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 12 вересня 2013 №0006102200 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 315917 грн. 22 коп. та за штрафними санкціями у сумі 78979 грн. 31 коп.; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 12 вересня 2013 №0006112200 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 331713 грн. 08 коп. та за штрафними санкціями у сумі 82928 грн. 27 коп.

Стягнув з Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73003, м. Херсон, пр-т Ушакова, 75, ЄДРПОУ 43143201) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний меридиан" (73011, м. Херсон, вул. Котляревського, б. 78, код ЄДРПОУ 19231469) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев`яносто чотири гривні).

Приймаючи означене рішення суд попередньої інстанції виходив з того, що документальна виїзна перевірка Товариства, результати якої оформлені актом №563/21-03-22-05/19231469 від 27 серпня 2013, була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, а також зважаючи на те, що станом на дату прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, рішень за наслідками досудового розслідування №32013230000000120 від 07 червня 2013 не приймалось, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення податкових повідомлень-рішень за наслідками такої перевірки.

Окрім зазначеного суд вказав на те, що результатом досудового розслідування №32013230000000120 від 07 червня 2013 є закриття кримінально провадження з підстав відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, право на прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень не з`явилось у відповідача й після дати їх прийняття.

На переконання суду першої інстанції, вказане є достатнім для висновку про відсутність у відповідача законних підстав для визначення в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, а тому не має підстав і для застосування до позивача відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Окрім цього, досліджуючи наведене вище податкове повідомлення-рішення Херсонський окружний адміністративний суд встановив, що виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами щодо отримання товару, його оплату з урахуванням суми податку на додану вартість, а також документами, що підтверджують його оприбуткування та використання у власній господарській діяльності. Наявність ділової мети в досліджених господарських операціях підтверджена та вбачається в доході від цієї діяльності в розмірі 1 130 499 грн. (з ПДВ) до оподаткування.

Таким чином, суд в мотивувальній частині рішення зазначив, що вжив вичерпних заходів для виконання настанов Верховного Суду, зокрема, щодо встановлення, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, допиту осіб, задіяних в такому процесі, як свідків з метою з`ясування характеру та змісту здійснених операцій.

Підсумовуючи інформацію, отриману за результатом допиту свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суд зазначив, що обидва свідки підтвердили взаємовідносини підприємства - позивача з ТОВ «Карбон-Юг», проте безпосередньо при прийманні товарів від зазначеного контрагента присутні не були або в силу давності взаємовідносин, великої кількості інших контрагентів, не пам`ятають конкретних обставин, за яких такі зустрічі відбулись. З цих же підстав не можуть згадати й спосіб, в який налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованим постачальником.

Інші свідки, викликані судом в судове засідання, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Тому в повному об`ємі настанови Верховного Суду виконати не вдалося. Проте, чинними залишаються приписи ч.2 ст. 77 КАС України, за якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача та презумпція правомірності правочину (ч. 1 ст. 204 ЦК України), за якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним.

За таких обставин, Херсонський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що брак певних відомостей, зокрема, з підстав спливу часу та неможливості свідків пригадати певні обставини, не може бути використаний як доказ правомірності рішень ГУ ДПС.

Також аргументуючи своє рішення суд першої інстанції зазначив, що чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

В акті перевірки відсутні посилання на прямі порушення законів, згідно яких можна встановити недійсність правочинів Товариства з його контрагентами, а тому недійсність цих правочинів має бути визнана судом.

Далі суд зауважив на тому, що ні на момент проведення податкової перевірки та фіксації її наслідків, ні станом на час розгляду даної справи в судах, відповідачем не надано відомостей щодо результатів досудових розслідувань за №№32012230000000054, 32013230000000120. Також, як вже зазначено вище за текстом рішення, обов`язок (додатково забезпечений ухвалами суду в даній справі) надати відповідну інформацію проігнорований відповідачем й при новому розгляді справи.

Натомість, з листа прокуратури Херсонської області №04/5-1043-20 від 23.07.2020 року вбачається, що кримінальне провадження №32012230000000054 від 27 листопада 2012 СВ ДПС у Херсонській області закрито 30 квітня 2013, а №32013230000000120 від 07 червня 2013 СВ Дніпровського ВП ХМВ ГУНП в Херсонській області закрито 25 серпня 2014 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, тобто за встановленої відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Відтак, матеріали досудового розслідування відносно контрагента позивача не можуть бути враховані як доказ фіктивності правочину між позивачем та контрагентом.

З урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. Документальна виїзна перевірка ТОВ «Южный меридіан», результати якої оформлені актом №563/21-03-22-05/19231469 від 27 серпня 2013 року, була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону. Станом на дату прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень рішень, за наслідками досудового розслідування №32013230000000120 від 07 червня 2013, не приймалось. При цьому, результатом досудового розслідування №32013230000000120 від 07 червня 2013 є закриття кримінально провадження з підстав відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Окрім цього відповідачем не підтверджено наведених ним в акті перевірки висновків про нереальність відображених господарських операцій.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (надалі – ГУ ДПС, відповідач) посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що полягає у неправильному тлумаченні закону та його застосуванні і порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, повністю відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказав, що Херсонським окружним адміністративним судом: не надано належної оцінки обставинам справи, які є суттєвими для правильного її вирішення, а саме не з`ясовано належним чином умови спірного договору позивача з контрагентом ТОВ «Карбон ЮГ» та специфіки кожної господарської операції окремо; не досліджено фактичне виконання умов договору та послуг з перевезення товарів (у т.ч. місце та час виконання); не з`ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладенні спірних договорів; наявності у контрагентів позивача необхідних умов та ресурсів для надання такого роду послуг. У справі суд залишив недослідженими обставини та докази про те чи контрагент позивача був спроможний виконати умови спірних договорів з урахуванням специфіки операцій; чи мав контрагент позивача кадровий потенціал для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності з урахуванням того, що  на підприємстві працювала лише одна особа засновник і одночасно директор Товариства – інвалід дитинства з вадами слуху, який заперечував будь-яке відношення до господарської діяльності товариства та підписання первинних документів; яким чином належало оформляти виконання умов договорів. Також не з`ясовано за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його контрагентами, хто персонально брав участь у здійсненні господарської операції. Вказані обставини входять до предмета доказування в даній справі та мають істотне значення для вирішення питання щодо права позивача на формування даних податкового обліку за цими правочинами. Не надано належної оцінки і матеріалам кримінального провадження №320415000000085 (кримінальна справа №666/6653/14-к) стосовно керівництва ТОВ «Карбон Юг».

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з`ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з`ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

З матеріалів справи убачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Южный меридіан» зареєстроване як юридична особа 28 березня 1995 Виконавчим комітетом Херсонської міської ради, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні з 21 січня 1993 за №894 та, згідно до свідоцтва №30477085 від 15 липня 1997, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до ЄДРПОУ АА №751478 основними видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: виробництво іншого електричного устаткування; виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.11, п. 78.1, п. 78.2 ст. 78 ПК України (в редакції в редакції Закону № 5503-VI від 20 листопада 2012), та на виконання постанови слідчого від 12 липня 2013 по матеріалам досудового розслідування щодо ТОВ «Карбон-Юг», внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013230000000120 від 07 червня 2013, ДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Южный меридіан» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Карбон Юг» за період з 03 вересня 2012 по 15 серпня 2013, за результатами якої складено акт від 27 серпня 2013 №563/21-03-22-05/19231469.

У висновках наведеного вище акту перевірки зазначено про порушення: 1) п. 44.1, п. 44.6, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201, ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в Державний бюджет України на загальну суму 315917 грн. 22 коп., а саме по податковим періодам: листопад 2012 року у сумі 7723 грн., грудень 2012 року у сумі 308194 грн. 22 коп.

2) пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого донараховано податку на прибуток на загальну суму 331713 грн. 08 коп., у тому числі по податковим періодам за 2012 рік у сумі 331713 грн. 08 коп.

Зокрема, в акті перевірки податковим органом, на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентами вказано на: відсутність основних засобів та нарахування амортизації; відсутності за місцезнаходженням; неможливість проведення зустрічної звірки суб`єктів господарювання щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями; не надання під час перевірки документів, які б підтверджували походження товару; відсутність трудових ресурсів, транспортних засобів, складських приміщень, виробничих потужностей; відсутність інформації щодо виплати заробітної плати. Також податковий орган послався на матеріали кримінального провадження щодо підприємства TOB «Карбон Юг». За наслідками перевірки податкової адреси встановлено, що за адресою реєстрації контрагента знаходиться Херсонська обласна організація українського товариства глухих. Згідно витягу з ЄДРПОУ засновником та керівником ТОВ «Карбон-Юг» значиться ОСОБА_3 , який під час допиту повідомив, що за винагороду підписав документи щодо реєстрації підприємства, керівником ТОВ «Карбон-Юг» ніколи не був та веденням фінансового-господарської діяльності не займався.

На підставі вказаних висновків податковим органом були прийняті податкові повідомлення - рішення від 12 вересня 2013 №0006102200 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість всього у загальній сумі 394896 грн. 53 коп., в тому числі за основним платежем у сумі 315917грн. 22 коп. та за штрафними санкціями у сумі 78979 грн. 31 коп.; №0006112200 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 414641 грн. 35 коп., в тому числі за основним платежем у сумі 331713 грн. 08 коп. та за штрафними санкціями у сумі 82928 грн. 27 коп.

Наявні в матеріалах справи письмові докази вказують на те, що 25 жовтня 2012 Товариством (покупець) було укладено з TOB «Карбон Юг» (продавець) договір №25/ОК, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар згідно Специфікації (Додаток №1), а позивач зобов`язується прийняти та сплатити такий товар, загальна ціна договору складає 480000грн., у тому числі ПДВ 80000 грн.. У розділі 4 договору зазначено, що поставка товару здійснюється за рахунок покупця шляхом самовивезення. Специфікацією №1 до договору поставки передбачено, що TOB «Карбон Юг» зобов`язується поставити на адресу ТОВ "Южный меридиан" блок-систему управління БСУ-100/150 А2 у кількості 2 шт.

Також, позивачем (покупець) 09 листопада 2012 було укладено з TOB «Карбон Юг» (продавець) договір №09/НБ, згідно умов якого TOB «Карбон Юг» зобов`язується передати у власність Товариства товар згідно Специфікації (Додаток №1), а позивач (покупець) зобов`язується прийняти та сплатити його вартість на умовах даного договору, загальна ціна договору склала 1415503 грн. 32 коп., у тому числі ПДВ 235917 грн. 22 коп., відповідно до розділу 4 договору, поставка товару здійснюється за рахунок покупця шляхом самовивезення. Специфікацією № 1 до договору передбачено, що TOB «Карбон Юг» зобов`язується поставити на адресу Товариства товар - парогенератор, платформу, зворотні клапани, труби, фітинги у кількості 2 шт., паровий шланг об`ємом 1 дюйм довжиною 40 м. з металевою обмоткою, змійовик парогенератора у кількості 2 шт., додатковий живильний насос у кількості 2 шт., запасний насос у кількості 2 шт.

Допитаний судом апеляційної інстанції, у якості свідка, ОСОБА_1 , який на час укладення угоди між суб`єктами господарювання виконував обов`язки директора ТОВ «Южний Меридіан», у судовому засіданні підтвердив факт укладення вищезазначених договорів. При цьому, стверджував, що ці угоди були підписані у його присутності особисто ОСОБА_3 . Також під час підписання договору були присутні заступник ОСОБА_3 , прізвища імені та по батькові цієї жінки він не пам`ятає та за участі перекладача з жестової мови.

З наданих позивачем видаткових та податкових накладних слідує, що на виконання умов договорів TOB «Карбон Юг» у листопаді та грудні 2012 року були поставлені вищевказані товари у відповідності до специфікацій всього на загальну суму 1895503 грн. 32 коп., в тому числі ПДВ 315917 грн. 22 коп.

Підтверджуючи здійснення у безготівковій формі розрахунків за отриманий товар, позивач надав до матеріалів справи банківські виписки.

На підтвердження факту транспортування товару надано договір від 10 січня 2011 № 10/ЯН про надання послуг по перевезення вантажів. Також додано копії товарно-транспортних накладних.

Крім цього, на підтвердження постачання TOB «Карбон Юг» на адресу Товариства запчастин та матеріалів позивачем до матеріалів справи надано: картки рахунків та оборотно-сальдові відомості, в яких зазначено про оприбуткування позивачем товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Карбон Юг»; виписку з журналу довіреностей Товариства; довідки-рахунки з калькуляцією собівартості продукції (бухгалтерський облік) з посиланням на картки складського обліку матеріалів на складі.

Позивач зазначив, що з метою здійснення власної господарської діяльності, Товариство орендує нежитлові приміщення (офіси) та у його власності є частина цілісного майнового комплексу (виробнича база, складські та інші приміщення).

Фактичне використання товару отриманого від TOB «Карбон Юг» у власній виробничій діяльності, Товариство підтверджує укладеним з TOB «Універсалоптторг-Х» договором поставки готової продукції№08/АВ від 08 серпня 2012, відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити на адресу TOB «Універсалоптторг-Х» пересувний дизельний компресор з додатковою системою очищення повітря у кількості 2шт. та парогенераторну блок-систему паропродуктивністю 1000 кг/ч ИРК-1000/КИ 0,4 на автомобільному причепі з двоосьовим шасі у кількості 2 комплектів.

Товариство стверджує, що на виконання умов наведеного вище договору поставки, ним самостійно виготовлено пересувні дизельні компресори та парогенераторні блок-системи. Про це свідчать паспорти обладнання із зазначенням технічного опису та інструкції з експлуатації.

Також позивач надав документи, що на його погляд, підтверджують поставку на адресу TOB «Універсалоптторг-Х» товару, а саме: договір поставки №08/АВ від 08 серпня 2012; специфікацією №1, яка є додатком №1 до договору поставки №08/АВ від 08 серпня 2012; паспортом на пересувний дизельний компресор; паспортом парогенераторної блок системи ИРК – 1000/КИ 0,4; акт проведення випробувань пересувного дизельного компресору з додатковою системою очищення повітря від 15 листопада 2012; актом проведення випробувань парогенераторної блок системи ИРК – 1000/КИ 0,4 від 04 грудня 2012; випискою банку по особовому рахунку за 11 березня 2013, 11 березня 2013 та 28 вересня 2012. Факт виконання умов договору підтвердили і допитані в судовому засіданні Херсонського окружного адміністративного суду свідки: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

На противагу наведеному позивачем, в акті перевірки податковий орган зазначив, і це стало підставою для прийняття ним податкових повідомлень-рішень, про відсутність у ТОВ «Карбон-Юг»: основних засобів та нарахування амортизації, за місцезнаходженням, неможливість проведення зустрічної звірки суб`єктів господарювання щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями, документів, які б підтверджували походження товару, трудових ресурсів, транспортних засобів, складських приміщень, виробничих потужностей, інформації щодо виплати заробітної плати. Тобто на відсутність у контрагента Товариства реальної можливості виконати господарську операцію обумовлену договором.

На підтвердження вказаного відповідач також посилався на матеріали кримінального провадження щодо розшуку підприємства TOB «Карбон Юг» де за наслідками перевірки податкової адреси встановлено, що за адресою реєстрації контрагента знаходиться Херсонська обласна організація українського товариства глухих. Згідно витягу з ЄДРПОУ засновником та керівником ТОВ «Карбон-Юг» значиться ОСОБА_3 , який під час допиту повідомив, що за винагороду підписав документи щодо реєстрації підприємства, керівником ТОВ «Карбон-Юг» ніколи не був та веденням фінансового-господарської діяльності не займався.

В акті перевірки №563/21-03-22-05/19231469 також зазначено, що у перевіреному періоді чисельність працюючих у ТОВ «Карбон-ЮГ» складала 1 особу. Як убачається з довідки форми 1-ДФ, за вказаним суб`єктом господарювання не зареєстровано будь-яких об`єктів нерухомості. Згідно до податкової звітності ТОВ «Карбон-ЮГ» отримувало дохід тільки протягом двох місяців (саме, і виключно, за результатами правовідносин з ТОВ «Южний Меридиан») в подальшому дохід від здійснення господарської діяльності не отримувався, а звітність не подавалася.

Також з фінансового звіту убачається, що задля досягнення результатів у контрагента позивача був відсутній управлінський та технічний персонал, основні кошти, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Крім того, цивільно-правові угоди, доповнення до них, рахунки на оплату, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, підписані можливо від імені ОСОБА_3 , який є особою з обмеженими можливостями та заперечує свою участь в управлінні підприємством.

Отже податковий орган навів як прямі так і не прямі докази, що підтверджують його висновки про неможливість здійснення платником податку (ТОВ «Карбон-ЮГ») господарських операцій з поставки такої складної техніки як: парогенератор, платформа, зворотні клапани, труби, фітинги у кількості 2 шт., паровий шланг об`ємом 1 дюйм довжиною 40 м. з металевою обмоткою, змійовик парогенератора у кількості 2 шт., додатковий живильний насос у кількості 2 шт., запасний насос у кількості 2 шт., блок-система управління БСУ-100/150 А2 у кількості 2 шт.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу (у редакції чинній на час спірних правовідносин). Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно із пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 ПК України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування з податку на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як визначено пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга цієї статті).

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Наведені положення податкового законодавства дають підстави для висновку про те, що формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Більш того, відповідно до вимог ст. 75 КАС України обов`язковою умовою для визнання документів доказом у адміністративній справі є їх достовірність. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства не сумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинений під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди (Верховний Суд справи: №826/1308/18 від 26 лютого 2020, №280/5058/18 від 29 жовтня 2019, №640/4687/19 від 06 травня 2020).

Також Верховний Суд України в постанові від 22 листопада 2016 (справа №826/11397/14) вказав на те, що така обставина, як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства-контрагента покупця, не може бути не врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним. Подібних висновків Верховний Суд дійшов в справах: №2а-7075/12/2670 від 16 січня 2018; №826/6986/14 від 06 лютого 2018).

Суд апеляційної інстанції дослідив покази допитаних у судовому засіданні суду першої інстанції свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та додатково допитав ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Так допитаний в судовому засіданні суду апеляційної інстанції у якості свідка ОСОБА_1 пояснив, що ним особисто та його заступником ретельно вивчались пропозиції постачальників, а особливо перевірялась можливість реального виконання ними своїх зобов`язань. Свідок 25 жовтня 2012 і 09 листопада 2012 особисто сам, в приміщенні кафе, підписував договір постачання підписав договір №25/ок і №09/НБ за яким ООО «Карбон-ЮГ» зобов`язалось поставити: блок-систему управління БСУ-100/150 А2 за ціною 480000 грн.; дві обв`язки парогенератора, платформу, зворотні клапана, труби, фітинги; паровий шланг 1” довжиною 40 м. з металевою обмоткою; два змійовика парогенератора; два додаткових живильних насоса; два запасних насоса на суму – 1415503 грн. 32 коп. Свідок стверджує, що від компанії постачальника – ООО «Карбон-ЮГ» договір підписував особисто ОСОБА_3 . При цьому, наявність обладнання, комплектність була перевірена ОСОБА_2 безпосередньо на складі продавця. Запевнив суд, що запам`ятав ОСОБА_3 - директора ТОВ «Карбон-ЮГ», який в його присутності теж підписав договір.

У свою чергу ОСОБА_3 , допитаний судом за участі перекладача з мови жестів, пояснив, що з ОСОБА_1 ніколи не зустрічався, ніяких договорів не підписував. Під час реєстрації ТОВ «Карбон-ЮГ» малознайома особа йому пообіцяла щомісячну винагороду у розмірі 400 грн. за надання його особистих паспортних даних та підписання декількох документів. Що це були за документи він не знає. Ніяких дій пов`язаних з керівництвом підприємства або ж укладенням договорів, він не здійснював.

З матеріалів справи убачається, що 18 вересня 2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 ч.1 КК України відносно ОСОБА_3 кримінальне провадження внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №32014150000000085.

Суд апеляційної інстанції дослідив Ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 03 жовтня 2014 про закриття провадження, звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 205 ч. 1 КК України ОСОБА_3 за кримінальним провадженням №666/6653/14-к внесеним до Реєстру досудових розслідуванням №32014150000000085. у зв`язку яз закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, згідно до ст. 49 КК України.

Таким чином, судом визнано, що ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 205 КК України - фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона,- але за нереабілітуючих підстав - у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності підлягає звільненню.

Тобто правдивість його показів у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Поряд з цим, у судовому засіданні суду першої інстанцій були допитані у якості свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 в суді першої інстанції пояснив, що в період з 1996 року по 2018 рік займав посаду заступника керівника ТОВ «Южный меридиан» по різним напрямкам. До його посадових обов`язків входило, зокрема, пошук комплектуючих та матеріалів, які використовувались при виготовленні продукції підприємством.

Зазначив, що здійснював поставку товарів за номенклатурою, відображеною за правовідносинами з ТОВ "Карбон-Юг". Безпосередньо з постачальниками не спілкувався. Посилався на те, що з часу виникнення спірних правовідносин минуло 8 років, що заважає згадати конкретні обставини, про які питає суд, вказує на значний обсяг робіт та продукції за час виконання обов`язків за посадою. Розпорядження про поставку товарів отримував від директора, спілкування з керівництвом контрагентів здійснював виключно керівник Товариства. Підтвердив, що закупівля товару за номенклатурою, відображеною за правовідносинами з ТОВ "Карбон-Юг", здійснювалась саме в зазначеного контрагента. Умови поставки товарів з ТОВ "Карбон-Юг" не пам`ятає, вказує про те, що за час роботи у позивача підприємство при закупівлі товарів здійснювало доставку придбаних товарів як самостійно, так і з використанням послуг посередника або постачальника. Пояснив, що продукція за переліком може бути використана для виробництва компресорів, холодильних установок, парогенераторів, тощо. Обставини, за яких відбувався пошук постачальників, не пам`ятає. На питання представника відповідача чи колись спілкувався свідок з особою, яка мала вади слуху, відповів, що з особами, які мали відповідні вади він спілкувався, проте, не пам`ятає чи були такі серед постачальників Товариства.

ОСОБА_2 не підтвердив покази попереднього свідка щодо огляду товару безпосередньо на складі ООО «Карбон-ЮГ», як не зміг пояснити як здійснювалось навантаження та перевезення обладнання.

Допитана в якості свідка ОСОБА_1 пояснила, що в період з 1993 року по квітень 2020 року займала посаду головного бухгалтера ТОВ «Южный меридиан». Вказала, що безпосередньо з представниками ТОВ «Карбон-Юг» не спілкувалась, займалась документальним оформленням, веденням бухгалтерського обліку. Документи для оформлення угоди її передавали керівники Товариства. Отримані від ТОВ «Карбон-Юг» товари бачила лише при проведенні інвентаризації в готовому вигляді у формі виробів.

Оцінюючи покази свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суд враховує ту обставину, що названі особи в період спірних правовідносин займали відповідальні посади в ТОВ «Южный меридиан», тобто були пов`язані між собою як трудовими правовідносинами так і особистими зв`язками. Крім цього, на той час їх об`єднував спільний інтерес - отримання товариством якомога більшого прибутку.

Оцінюючи покази зазначених вище свідків суд апеляційної інстанції не може не брати до уваги того, що придбані позивачем товарно-матеріальні цінності, а це обладнання для бурових установок, не тільки мають високу ціну але є доволі рідко застосованими в Україні, а звідси і поодинокі випадки їх продажу, обмежене коло підприємств, які займаються виготовленням та продажем такого обладнання.

Тому, на переконання суду апеляційної інстанції, посадові особи позивача не могли не знати суб`єктів підприємницької діяльності, які тривалий час, а не одноразово як ТОВ «Карбон-Юг», займалися постачанням, виготовленням доволі технічно складного та коштовного товару. Тобто керівництво Товариства не було позбавлено можливості надати оцінку наявним пропозиціям ринку відносно необхідного їм обладнання щодо реального здійснення господарських операцій.

За таких обставин твердження позивача про реальний характер здійснення господарської операції з ТОВ «Карбон-Юг», яке, як встановлено податковим органом та судом, не мало ні матеріальної бази ні виробничих потужностей як і робітничих ресурсів, як до так і після укладеної угоди не здійснювало господарської діяльності, а його директор ОСОБА_3 – особа, яка ніяким чином не пов`язана з господарською діяльністю та керівництвом підприємством – для суду апеляційної інстанції не є переконливими. Такі твердження не відповідають дослідженим в судовому засіданні доказам по справі.

Згідно до п.1, 3 ч.1 ст. 317 КАС України: «Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи».

Зважаючи на те, що: при прийнятті рішення від 09 жовтня 2020 Херсонським окружним адміністративним судом неповно з`ясовано обставини справи відносно реального здійснення позивачем та ООО «Карбон-ЮГ» господарської операції, які судом визнано встановленими; висновки щодо спроможності контрагента Товариства виконати умови господарського договору не відповідають дослідженим доказам і обставинам справи - суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати це рішення повністю та ухвалити нову постанову суду про відмову у задоволенні адміністративного позову повністю.

Керуючись: ст. ст. 293, 308, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі – задовольнити повністю.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 (справа №821/3738/13-а) – скасувати та постановити нове судове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний меридиан» до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, автономної Республіки Крим та м. Севастополі (справа №821/3738/13-а) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач:

Судді: