Судове рішення #9307240

    

Справа № 2а-13335/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                               Самойлюк Г.П.

при секретарі                                        Ботвінцеві Г.А.

за участю сторін:            

від позивача представник:                   Малишенко О.В. (за розпорядженням)

від відповідача представник:               не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Виробничого Управління житлово-комунального господарства ст. Усатого Нерубайської сільської ради до управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області  про  визнання не чинними та скасування рішень №  № 1198, 1199, 1200 від 08.09.2008 року,

ВСТАНОВИВ:

             

До суду звернулось Виробниче Управління житлово-комунального господарства ст. Усатого Нерубайської сільської ради (далі ВУЖКГ ст. Усатого) до управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області (далі УПФ) з позовом, в якому зазначило, що рішення управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області № №1198, 1199, 1200  від 08.09.2009 року є не чинними та просив їх скасувати.

             У судовому засіданні представник позивача посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно, надав заперечення, в яких проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі, мотивуючи тим, що позивачем порушено вимоги Закону України  № 1058-IV від 09.07.2003 р. «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»( далі Закон № 1058-IV). 16.04. 2010 року через канцелярію суду (вх. №11746) від УПФУ Біляївському районі Одеської області надійшла заява, в якій відповідач наполягає на пропущенні позивачем строку  звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України, в зв’язку з чим, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.

          14.02.2000 року Біляївською райдержадміністрацією було зареєстровано суб’єкта підприємницької діяльності юридичну особу Виробниче управління житлово-комунального господарства ст. Усатого Нерубайської сільської ради, про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за № 04057095Ю0010185 (а. с. 16). Позивач був взятий на облік в УПФУ в Біляївському районі Одеської області як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.  

          ВУЖКХ ст. Усатого надано звіти до управління, в яких самостійно визначено  страхові внески, що належать до сплати, проте зазначені страхові внески не сплачені у повному обсязі та  у встановлені Законом терміни, про що свідчить обґрунтований розрахунок боргу. У  зв’язку з несплатою страхових внесків відповідачем були винесені спірні рішення про застосування фінансових санкцій з нарахуванням пені. Управлінням неодноразово надсилались на адресу позивача вимоги про сплату недоїмки.   

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши доводи на яких ґрунтується позовна заява, проаналізувавши наявні матеріали справи, чинне законодавство, обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги  не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

         Відповідно до п. 6. ч. 2. ст. 17 Закону України № 1058-IV  страхувальники  зобов`язані надавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду України в терміни, в порядку і за формою, що встановлені Пенсійним фондом, а також нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені терміни і в повному обсягу страхові внески. Такий порядок регламентується ст. ст. 19, 20 Закону України № 1058-IV,  та п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої  Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16.01.2004 (далі –Інструкція №21-1). Платники  щомісячно складають Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків що нараховані за відповідний базовий звітний період та Розрахунки подаються страхувальниками до органів ПФУ за календарний місяць, не пізніше ніж через 20 робочих днів із дня закінчення звітного періоду,що передбачено пп. 11.11. п.11 Інструкції №21-1. Згідно з пп. 5.1.4. п. 5 Інструкції №21-1 нараховані за відповідний базовий період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

        Відповідно до п. п. 8.2. п. 8 Інструкції № 21-1 та ч. 3. ст. 106 Закону України № 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, та протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

         Як вбачається з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області  з метою стягнення коштів надсилались на адресу позивача вимоги про сплату недоїмки, а саме: вимога №Ю-3 від 02.01.2007 р., вимога №Ю-3 від 01.03.2007р., вимога №Ю-3 від 01.05.2007 р.,  вимога №Ю-3 від 01.06.2007 р., вимога №Ю-3 від 02.07.2007 р., вимога №Ю-3 від 01.08.2007 р., вимога №Ю-3 від 03.12.2007 р., вимога №Ю-3 від 02.06.2008 р., вимога № Ю-3 від 01.07.2008 р., вимога №Ю-3 від 01.08.2008 р., вимога №Ю-3 від 03.11.2008 р. (а с.28-38) ,  які були отримані позивачем, а саме вимога №Ю-3 від 02.01.2007 р. була отримана 05.01.2007 року про що свідчить підпис на повідомлені про вручення поштового відправлення ( а.с.28) , вимога від 01.03.2007 року була отримана 09.03.2007 року ( а.с.29) , вимога від 01.06.2007 року була отримана 16.06.2007 року (а.с.31), проте від отримання інших вимог позивачем відмовлено, про що свідчить відмітка  поштового відправлення ( а.с.32-38).

        Згідно з п. 2 ч. 9. ст. 106 Закону №1058  виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

           Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

        Відповідно до абзацу 1 ч.12 . ст. 106 Закону №1058 нарахування пені, передбаченої ч.9 і 10 цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.

       Згідно з абзацами 1, 2 ч.13. ст.106 Закону №1058  про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами 9 і 10 цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

        Суми пені та штрафів, передбачених ч. ч. 9; 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

          Позивач не довів суду ту обставину,  що відповідачем нараховані штрафні санкції на всю суму грошових коштів, що надійшли на рахунок відповідача, в тому числі і поточні платежі, оскільки відповідно до приписів  п. 9 Інструкції № 21-1  штрафні санкції нараховуються у відсотковому відношенні  на всю суму поточних платежів, крім того розмір застосованих фінансових санкцій вказано в самих рішеннях  № 1200, № 1199, № 1198 від 08.09.2008 року.         

         На підставі зазначених норм, управлінням ПФУ в Біляївському районі Одеської області застосовано до відповідача  фінансові санкції та прийнято  рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені  за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахування страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 1199 від    08 вересня 2009 року,  № 1200 від 08 вересня 2008 року,  № 1198 від 08 вересня 2008 року, які, як стверджує позивач, надійшли на його адресу 03.12.2009 року, у зв’язку з чим ним було пропущено строк для оскарження рішення, проте судом не приймаються до уваги твердження позивача,  оскільки зазначені рішення особисто отримані в.о. директора підприємства Малишенко О.В., про що свідчить його підпис зроблений 08.09.2008 р. власноруч на другому екземплярі рішень (а.с.13-15 ). Крім того, обґрунтований розрахунок боргу був складений станом на 20.07.2007 року, на підставі якого, як стверджує позивач він дізнався про рішення винесені 08.09.2008 року.

        Відповідач в заяві № 5429/07 від 15.04.2010 р., яка була отримана судом 16.04.2010 року ( а.с.49), просив суд відмовити в поновленні пропущеного процесуального строку та в задоволенні позовних вимог з посиланням на пропущення позивачем встановленого ст. 99 КАС України річного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскаржувані рішення позивач отримав 08 вересня 2008 р., позов було подано в грудні 2009 р., тобто після спливу строку звернення з відповідним позовом.

       Як вбачається з матеріалів справи, рішення № № 1199, 1198,1200 від 08.09.2008 року отримані в.о. директора ВУЖКГ ст. Усатого 08.09.2008 р., про що свідчить підпис останнього. Таким чином, позивачем пропущено  строк звернення з адміністративним позовом.

       Відповідно до  ч. 2  ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до  адміністративного суду є підставою для відмови в задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, в даному випадку управління ПФУ в Біляївському районі Одеської області. Позивач не довів суду поважність причини  пропуску строку звернення до адміністративного суду.

        Враховуючи викладені обставини, суд визнав відсутність з боку відповідача порушень діючого  законодавства  при  прийнятті  рішень № № 1198,1199 ,1200 від 08.09.2008 р. про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків.

         Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що відповідач, заперечуючи проти позову  довів правомірність прийнятих оскаржуємих рішень.

         Разом з тим, позивачем не було надано до суду обґрунтованих доказів щодо поважності причин пропуску ним процесуального строку, встановленого ст. 99 КАС України для звернення до суду, а відповідач наполягав на застосуванні зазначених положень ст. ст. 99, 100 КАС України.

        З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає необхідним залишити позов без задоволення у зв’язку з пропуском процесуального строку для звернення до суду, встановленого законодавством України.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 71, 94, 122, 99-100, 160-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Виробничого Управління житлово-комунального господарства  ст. Усатого Нерубайської сільської ради до управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області  про  визнання не чинними та скасування рішень № № 1198, 1199, 1200 від 08.09.2008 р.,- відмовити в повному обсязі.

      Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку  ст. 186 КАС України.

         Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

           Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею  11 травня 2010 року.

Суддя:                                                                                                                        Г.П. Самойлюк



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація