ПОСТАНОВА
Іменем України
"05" травня 2010 р.Справа № 2а-3514/10/1570
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Цховребової М.Г.
при секретарі судового засідання - Міхно Н.В.
за участю:
представника позивача - Іванова В.Ф.
представника відповідача - Глиняної Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом військової частини А0800 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про скасування рішень державного виконавця та зобов’язання відповідача вчинити певні дії, -
встановив:
30 березня 2010 року військова частина А0800 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, з урахуванням усних уточнень, внесених до позовних вимог у судовому засіданні, про: скасування постанови про накладення штрафу головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 28.01.2010 року № 1646/2044/04; зобов’язання відповідача порушити клопотання про відстрочку виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 2а-205/07 про зобов’язання військової частини А0800 провести ОСОБА_3 виплату грошового забезпечення за період з травня 2003 року 30%, з 01.08.2003 року по день постановлення рішення 50% надбавки за безперервну військову службу згідно Указу Президента України № 389/2003 від 05.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби та Управління державної охорони України за безперервну службу»; зобов’язання відповідача зупинити виконавче провадження № В-4/685.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив задовольнити його в повному обсязі, обґрунтовуючи вимоги тим, у ВЧ А0800 відсутні відомості щодо виплати грошового забезпечення ОСОБА_3 за період, вказаний у рішенні Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 2а-205/07. Для отримання зазначених відомостей на адресу архіву Південного оперативного командування був направлений запит про надання довідки з відповідною інформацією, у зв’язку із чим на адресу відповідача у цій справі була подана заява про відкладення виконавчих дій по виконавчому провадженню № В-4/685. Але відповідачем відмовлено у задоволенні цієї заяви. На даний час ВЧ А0800 також не може виконати зазначене рішення суду з тих самих підстав, так як відповідь на запит ВЧ А0800 з архіву Південного оперативного командування не надходила, в самому судовому рішенні відсутня інформація про грошове забезпечення ОСОБА_3, у зв’язку з чим неможливо зробити розрахунок та скласти заявку на витребування коштів.
В судовому засіданні представник відповідача не визнала позовні вимоги, просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях проти позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази у справі, суд дійшов висновку, що даний позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження»(із змінами (далі –Закон № 606-ХІV)).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 6 Закону № 606-ХІV вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у ст. 3 цього Закону рішень є обов’язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Так, згідно із ч. 1 ст. 87 Закону № 606-ХІV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу, зокрема, на боржника –юридичну особу –від двадцяти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
В судовому засіданні встановлено, що постановою головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 23.11.2009 року відкрито виконавче провадження № В-4/685 по виконанню виконавчого листа № 2а-205, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 15 жовтня 2009 року, про зобов’язання ВЧ А0800 Міністерства оборони України провести ОСОБА_3 виплату грошового забезпечення за період з травня 2003 року –до 30%, з 01.08.2003 року по день постановлення рішення –50% надбавки за безперервну військову службу згідно Указу Президента України № 389/2003 від 05.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби та Управління державної охорони України за безперервну службу».
Відповідно до зазначеної постанови боржнику наданий 7-денний строк для добровільного виконання вимоги виконавчого документу, боржника попереджено, що у випадку невиконання рішення в наданий строк, його виконання буде здійснено у примусовому порядку, та роз’яснено порядок оскарження постанови.
Копію зазначеної постанови позивач отримав 10.12.2009 р. (а.с.6)
30.12.2009 року ВЧ А0800 звернулась до начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції з заявою про відкладення виконавчих дій по виконавчому провадженню № В-4/685 у зв’язку із неможливістю на той час виконати рішення суду до отримання інформації ВЧ А0800 на її запит від 30.12.2009 року до архіву Південного оперативного командування про надання довідки по нарахованому грошовому забезпеченню ОСОБА_3.
Вказану заяву відповідач отримав 12.01.2010 р. (а.с.9)
19.01.2010 року відповідачем відмовлено у задоволенні заяви ВЧ А0800 за відсутністю будь-яких правових підстав для відкладення провадження виконавчих дій по виконанню виконавчих документів, виданих, зокрема, Малиновським районним судом м. Одеси 15.10.2009 р. на користь ОСОБА_3 (а.с.10, 11)
28.01.2010 року державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції складений акт, відповідно до якого встановлено, що на момент проведення виконавчих дій по перевірці виконання боржником рішення суду, боржником вимоги виконавчого документу не виконано. В акті також зазначено, що згідно даного пояснення начальником юридичної служби, ВЧ А0800 не може виконати рішення суду, так як відсутня інформація про грошове забезпечення ОСОБА_3, з метою отримання інформації ВЧ А0800 зроблено запит до архіву Південного оперативного командування.
З зазначеним актом позивач ознайомлений 28.01.2010 р. (а.с.13)
Постановою головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 28.01.2010 року за невиконання без поважних причин вимог виконавчого листа на ВЧ А0800 накладено штраф у розмірі 510 грн.; боржнику надано повторний строк для виконання вимог виконавчого документа до 04.02.2010 року; попереджено про наслідки повторного невиконання рішення суду; роз’яснено порядок оскарження постанови. (а.с.14)
19.02.2010 року державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції складений акт, відповідно до якого встановлено, що на момент проведення виконавчих дій по перевірці виконання боржником рішення суду, у наданий боржнику повторний строк вимог виконавчого документу не виконано.
Копію зазначеного акту позивач отримав 19.02.2010 р. (а.с.12)
Намір позивача, як боржника у зазначеному виконавчому провадженні, добросовісно та своєчасно виконати вимоги державного виконавця щодо виконання рішення суду спростовується тим, що запит щодо отримання ним інформації, без якої, відповідно до позиції позивача, він не може виконати вимоги державного виконавця, зроблений лише 30.12.2009 р. –через 20 днів після отримання копії постанови головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 23.11.2009 року про відкриття виконавчого провадження.
Крім того, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що на практиці відповіді на запити з архіву Південного оперативного командування надходять не менш ніж через місяць. На момент судового розгляду справи, тобто впродовж чотирьох місяців від дати вищевказаного запиту ВЧ А0800, відповідь з зазначеного архіву щодо грошового забезпечення ОСОБА_3 не надійшла.
Виходячи з зазначеного, та враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону № 606-ХІV за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк лише до 10 днів, суд вважає обґрунтованою позицію відповідача щодо безпідставності та недоцільності задоволення заяви позивача про відкладення виконавчих дій з зазначених позивачем підстав та посилання відповідача на цю обставину у мотивувальній частині оскаржуваної постанови.
З аналізу наведеного законодавства та обставин, встановлених в судовому засіданні, вбачається, що постанова про накладення штрафу головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 28.01.2010 року №1646/2044/04 прийнята з дотриманням наведеного законодавства та вимог, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України.
На підставі зазначеного, суд вважає вимогу позивача про скасування зазначеної постанови безпідставною.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 606-ХІV за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Ця правова норма має своє логічне продовження у розділі V Кодексу адміністративного судочинства України –Процесуальні питання, повязані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження –із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
З аналізу наведених законодавчих норм вбачається:
- по-перше, звернення до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, за наявності вищенаведених обставин, –є правом, а не обов’язком державного виконавця;
- по-друге, стороні надано право самостійно звертатися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, за наявності певних обставин.
На підставі та з урахуанням наведеного, суд дійшов висновку про безпідставність та необгрунтованість вимоги позивача про зобов’язання відповідача порушити клопотання про відстрочку виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 2а-205/07 про зобов’язання військової частини А0800 провести ОСОБА_3 виплату грошового забезпечення за період з травня 2003 року 30%, з 01.08.2003 року по день постановлення рішення 50% надбавки за безперервну військову службу згідно Указу Президента України № 389/2003 від 05.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби та Управління державної охорони України за безперервну службу».
Статтями 34 і 35 Закону № 606-ХІV передбачений вичерпний перелік обставин, що зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження та право державного виконавця зупинити виконавче провадження. Порядок і строки зупинення виконавчого провадження встановлено ст. 36 цього Закону.
Вищенаведені представником позивача обставини щодо обгрунтування позовних вимог, –не передбачені зазначеними правовими нормами як підстави для зупинення виконавчого провадження.
Враховуючи наведене, суд вважає вимогу позивача про зобов’язання відповідача зупинити виконавче провадження № В-4/685 безпідставною.
На підставі наведеного суд вважає, що в задоволенні даного позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 71, 86, 158-162, 167, 181, 184-186, 254 КАС України, -
постановив:
В задоволені позову військової частини А0800 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про скасування рішень державного виконавця та зобов’язання відповідача вчинити певні дії, –відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений для її подання і якщо строк апеляційного оскарження не буде поновлено, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі, та послідуючим поданням апеляційної скарги протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
В повному обсязі постанову складено 7 травня 2010 року.
Суддя М.Г. Цховребова