ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24» березня  2010 року                                                         Справа № 2-а-5103/09/1570

   о 12 год. 20 хв.                                                                                      

У залі судових засідань №8

Одеський окружний адміністративний суд  у складі:

Судді                                              Харченко Ю.В.

При секретарі                                 Гречаному В.С.

За участю представників сторін:

Від  позивача: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 16.02.2000р.).

Від відповідача: Коваль І.Ю. - за довіреністю №13 від 11.03.2009р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.02.2009р. №0004631701/3 щодо визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 10576,16грн. та від 18.02.2009р. №0003861701/3 щодо визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість у загальній сумі 529,5грн., -

                                            ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець  ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень (вхід.№9770 від 24.02.2009р.) просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі  Одеської області від 18.02.2009р. №0004631701/3 щодо визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 10576,16грн. та від 18.02.2009р. №0003861701/3 щодо визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість у загальній сумі 529,5грн., з яких 353,00грн.- основний платіж, 176,50 грн.- штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що прибутковий податок у сумі 10612,61грн. був донарахований з урахуванням розрахунків за патенти в сумі 2300грн., але не були вирахувані документально підтверджені видатки за спожиту електроенергію за весь перевіряємий період та видатки по розрахункам за ліцензії на лікеро-горілчані та тютюнові вироби в сумі 1530 грн., а також обов»язкові відрахування в Пенсійний фонд в розмірі 31% від задекларованого чистого прибутку, які нараховуються Пенсійним фондом на підставі даних податкової інспекції, які взагалі не брались до уваги під час перевірки. Також не був врахований обов»язковий збір на розвиток виноградарства та хмільництва в сумі 585грн., документально підтверджені видатки на придбання торгового обладнання, донараховані згідно акта №167/2065503482/7-01 від 05.05.2006 року ПДВ та податку з доходів фізичних осіб на суму 2391,39 грн. Отже, сума чистого прибутку в розмірі 90000,00грн., вказана в акті перевірки, не відповідає дійсності, а прибутковий податок донарахований з цього прибутку в сумі 10621,61 грн. відповідно нарахований неправомірно. Також, позивач зазначив, що з 13.01.2006 року по теперішній час він не є платником ПДВ, у зв»язку з чим  наведені в акті перевірки порушення та податкові зобов»язання повинні були бути враховані податковим органом до дати анулювання свідоцтва платника ПДВ та закриття рахунку ПДВ.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Біляївському районі Одеської області з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, наведених у письмових  запереченнях на адміністративний позов (вихід.№4333/9/10-0010 від 16.03.2009р.), наголошуючи, зокрема, на правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень – рішень від 18.02.2009р. №0004631701/3 щодо визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 10576,16грн. та від 18.02.2009р. №0003861701/3, оскільки позивачем були порушені вимоги пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), та ст.13 Декрета Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. № 13-92 (зі змінами та доповненнями).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2009р. було відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу у строк до 16.03.2009р. подати до суду письмові заперечення на позов та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 17.03.2009р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 08.05.2009р.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства,  суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2008р. на підставі направлення від 14.07.2008р. №384/17-01 старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Захаренко В.С., головним державним податковим інспектором відділу погашення прострочених податкових зобов’язань Дмитрієнко Ю.В., завідувачем сектором контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб Іванчуком С.М., старшим контролю юридичних осіб Новицьким О.О., на підставі п. 1 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 №509-ХП "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб"єктів господарювання, була проведена планова виїзна документальна  перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПП ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.03.2008року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками вказаної перевірки СДПІ був складений акт від 06.08.2008 року №642/17-01/2542720613 «Про результати виїзної планової документальної перевірки ПП ОСОБА_1 з питань   дотримання  вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.03.2008р.».

На підставі означеного акта перевірки від 06.08.2008року №642/17-01/2542720613 ДПІ у Біляївському районі Одеської області були винесені податкові повідомлення-рішення №0003851701/0 від 02.09.2008р. щодо визначення суми податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 10612,61грн. та №0003861701/0 від 02.09.2008р. щодо визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 529,5грн., з яких 353,00грн.- основний платіж, 176,50грн.- штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями – рішеннями, позивач звернувся із первинною скаргою від 12.09.2008р. до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області (вхід. ДПІ у Біляївському  районі Одеської області №16986/К/Ж від 16.09.2008р.) з проханням скасувати податкові повідомлення – рішення №0004631701/0 від 02.09.2008р., №0003861701/0 від 02.09.2008р. За результатами розгляду первинної скарги, ДПІ у Біляївському районі Одеської області  прийняла рішення від 03.11.2008р. №23432/10/10-0020, яким оскаржувані податкові повідомлення – рішення залишено без змін, а скаргу позивача  без задоволення.

Враховуючи вимоги Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за N567/5758 (із змінами та доповненнями), а також прийняте ДПІ у Біляївському  районі Одеської області від 03.11.2008р. №23432/10/10-0020 «Про результати розгляду первинної скарги», з метою доведення нових граничних термінів сплати податкових зобов’язань, ДПІ у Біляївському районі Одеської області  було сформовано та направлено скаржнику податкові повідомлення – рішення №0003861701/1 від 03.11.2008р. щодо визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у загальній сумі 529,5грн. та  №0003851701/1  від 03.11.2008р. щодо визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 10612,61грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся з повторною  скаргою від 13.11.2008р. до Державної податкової адміністрації в Одеській області (вхід. ДПА в Одеській області №525/К/С від 17.11.2008р.) з проханням скасувати вищевказані податкові повідомлення – рішення. За результатами розгляду скарги, ДПА в Одеській області прийняла рішення від 04.12.2008р. №39474/К/25-0008 про результати розгляду повторної скарги, згідно якого податкове повідомлення – рішення ДПІ у Біляївському районі Одеської області №0003861701/0 від 02.09.2008р. залишено без змін, а податкове повідомлення – рішення ДПІ у Біляївському районі Одеської області №0003851701/0 від 02.09.2008р. скасовано частково у сумі 36,45грн. нарахованого податку х доходів фізичних осіб, в решті - залишено без змін,  а скарга в цій частині залишена без задоволення.

Враховуючи вимоги Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за N567/5758 (із змінами та доповненнями), а також прийняте ДПА в Одеській області рішення  від 04.12.2008р. №39474/К/25-0008 «Про результати розгляду повторної скарги», з метою доведення нових граничних термінів сплати податкових зобов’язань ДПІ у Біляївському районі Одеської області  були надіслані позивачу нові податкові  повідомлення - рішення №0003861701/2 від 08.12.2008р. щодо визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість у загальній сумі 529,5грн. та №0004631701/2 від 08.12.2008р. щодо визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 10576,16грн.

Не погоджуючись із означеними рішеннями, позивач звернувся із повторною скаргою до Державної податкової адміністрації України (вхід. ДПА України №5881/К від 22.12.2008р.) з проханням скасувати податкові повідомлення – рішення ДПІ у Біляївському районі Одеської області   №0004631701/0 від 02.09.2008р., №0003861701/0 від 02.09.2008р.. За результатами розгляду повторної скарги, ДПА України прийнято рішення від 30.01.2009р. №375/К/25-035 «Про результати розгляду повторної скарги», яким  оскаржувані податкові повідомлення – рішення залишено без змін, скаргу позивача без задоволення.

З урахуванням вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, а також прийняте ДПА України рішення «Про результати розгляду повторної скарги» від 30.01.2009р. №375/К/25-035  з метою доведення нових граничних термінів сплати податкових зобов’язань, ДПІ у Біляївському районі Одеської області були надіслані СПД ОСОБА_1 податкові  повідомлення - рішення від 18.02.2009р. №0004631701/3 щодо визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 10576,16грн. та від 18.02.2009р. №0003861701/3 щодо визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість у загальній сумі 529,5грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 18.02.2009р. №0004631701/3 щодо визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 10576,16грн. та від 18.02.2009р. №0003861701/3 щодо визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість у загальній сумі 529,5грн. , Фізична особа-підприємець ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Так, на думку суду, оскаржувані позивачем  податкові повідомлення - рішення від 18.02.2009р. №0004631701/3 та від 18.02.2009р. №0003861701/3 винесені ДПІ у Біляївському районі Одеської області правомірно, ґрунтовно та з урахуванням приписів чинного податкового законодавства України з урахуванням наступного.

Як встановлено судом та вбачається з акта перевірки ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 06.08.2008 року №642/17-01/2542720613 «Про результати виїзної планової документальної перевірки ПП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог  податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.03.2008р.», протягом  періоду з 01.01.2006р. по 13.01.2006р. ФОП ОСОБА_1 був платником ПДВ згідно свідоцтва платника податку від 21.04.2004р. №74694704, та відповідно до заяви  від 13.01.2006р.  №452/К  про  виключення  з  реєстру  платників  ПДВ,  ФОП ОСОБА_1 виключено з реєстру платників ПДВ.

Так, у 1 кварталі 2006року позивачем  в реєстрі отриманих податкових накладних було відображено придбання товару на суму 2400 грн.. у т.ч. ПДВ 400грн. (за даними декларації ПДВ за 1 кв. 2006 р. 9 "усього податкових зобов'язань" склав 353 грн. р. 17 "усього податкового кредиту'" - 400 грн.), проте відповідна податкова накладна для огляду перевіряючим в ході перевірки надана не була, що призвело до донарахування податку на додану вартість за 1 кв. 2006 року на суму 353грн.

Згідно з п.1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями)   податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п 7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-     або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).  

Також, в акті перевірки ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 06.08.2008року №642/17-01/2542720613 «Про результати виїзної планової документальної перевірки ПП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог  податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.03.2008р.» зазначено, що перевіркою правильності визначення суми податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у період з 01.01.2006р. по 31.03.2008р. встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб, зокрема, встановлено, що чистий доход СПД ОСОБА_1  за 2006 рік склав 33108,05 грн., нараховано податку з доходів - 4304,05 грн., який зменшено на вартість торгового патенту у сумі 960 грн., відповідно до сплати належить 3344,05 грн., чистий доход за 2007 рік склав 42543,33 грн.. нараховано податку з доходів - 6381,05 грн., який зменшено на вартість торгового патенту у сумі 960 грн., відповідно до сплати належите 5421.5 грн.; чистий доход за 1 кв. 2008 рік склав 14980.39 грн., нараховано податку з доходів - 2247,06 грн., який зменшено на вартість торгового патенту у сумі 400грн., відповідно до сплати належить 1847.06 грн., тобто встановлено заниження податку з доходів у перевіряємому періоді на 10576,16грн. (з урахуванням рішення ДПА в Одеській області рішення  від 04.12.2008р. №39474/К/25-0008 «Про результати розгляду повторної скарги»).

Згідно затверджених Норм витрат, які застосовуються при оподаткуванні доходів громадян, здійснюючих підприємницьку діяльність, затверджених ГДПІ України 18.01.1993року №36-32, Нормативні витрати, затверджені цим документом у сфері торгівлі, дорівнюють 25 відсоткам від отриманого валового доходу.

Так, як з»ясовано судом та вбачається з акта перевірки, валовий дохід СПД «ОСОБА_1 у 2006 року склав - 44143,55 грн., у 2007 році склав - 56706,72 грн.; валовий дохід 2006 року склав - 19973,85 грн., при цьому розрахунок податку з доходів фізичних осіб склав: 2006р.- 44143,55- ПДВ 353=43790,55 х 25% -10947,64 = 32842,91 грн.; 2007р. -   56707- х 25% - 14176,75 = 42 530,25 грн.; 2008р.-   19974 - =4993,50x25%-= 14980,50грн. Отже, сума непідтверджених витрат склала  90 353,66 грн.

Згідно зі ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» оподатковуваним доходом вважається сукупний доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України та погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Відповідно до розділу 13 Інструкції "Про прибутковий податок з громадян", затвердженою Наказом ГДІ України №12 від 21.04.1993р. (зі змінами та доповненнями)  загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку № 6 до цієї Інструкції.

До   складу   витрат,   безпосередньо   пов'язаних   з   одержанням   доходів,   належать документально    підтверджені    витрати,    які    включаються   до   складу   валових   витрат виробництва   (обігу)    або    підлягають    амортизації   згідно    з   приписами  Закону  України   "Про оподаткування прибутку підприємств".

Додатком №7 до Інструкції "Про прибутковий податок з громадян" встановлено, що положення статті 5 ("Валові витрати") застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.

Відповідно до статті 8 ("Амортизація") можливо додатково зменшити валовий дохід включно   на   суми    витрат,   які   підлягають   амортизації   і    не   перевищують   розмір амортизаційних   відрахувань,   нарахованих   шляхом   застосування   норм   амортизації   до балансової вартості груп основних фондів, лише у випадку ведення бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів відповідно з Порядком, який встановлюється Міністерством фінансів України.

До податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

До складу витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, також включаються суми ПДВ, внесені до бюджету. Не включаються до валових витрат і валового доходу суми ПДВ, які входять до ціни придбаних та проданих товарів (робіт, послуг) відповідно.

Додатком №6 Інструкції  "Про прибутковий податок з громадян" встановлено, що норми витрат для здійснення торгівельної діяльності складають 25% від валового доходу.

Згідно з п.16.3 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" податок з прибутку, отриманого від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", підлягає сплаті до бюджету у сумі, визначеній відповідно до цього Закону, зменшений на вартість придбаних торгових патентів для здійснення цього виду діяльності.

Пунктом 7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів громадян" від 22.05.2003р. № 889 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.

Відповідно до п.22.3 ст.22 вказаного Закону  починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку щодо правомірності та ґрунтовності донарахування  ДПІ у Біляївському районі Одеської області позивачу податку з доходів фізичних осіб у сумі 10 576,16грн.

Вищевикладене спростовує твердження позивача – Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, викладені в адміністративному позові та письмових уточненнях до позовних вимог.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві  є  будь-які фактичні дані,  на підставі  яких  суд  встановлює  наявність  або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,  та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх  представників, показань свідків, письмових  і речових  доказів,  висновків експертів. Належними  є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 не обґрунтовані, документально не підтверджені, не відповідають чинному законодавству, отже задоволенню не підлягають.

        Керуючись  ст.ст.158-163 Кодексу Адміністративного судочинства  України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.02.2009р. №0004631701/3 щодо визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 10576,16грн. та від 18.02.2009р. №0003861701/3 щодо визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість у загальній сумі 529,5грн. відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України  - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова  суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

        Повний текст постанови складено   та підписано  суддею «29» березня 2010р.

            Суддя                                        Харченко Ю.В.