Справа № 2а-13336/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Самойлюк Г.П.
судді: Юхтенко Л.Р.
Аракелян М.М.
при секретарі: Ботвінцеві Г.А.
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_2
від відповідача Державного
департаменту інтелектуальної
власності України представник: не з’явився
від відповідача Державного
підприємства «Український інститут
промислової власності»
представник: не з’явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного департаменту інтелектуальної власності; Державного підприємства «Український інститут промислової власності»про скасування Рішення про відмову в видачі патенту на винахід №4760/3 від 25.02.2009 р. по заявці №-а 200700103; визнання недійсними результатів кваліфікаційної експертизи заявки №а 200700103; визнання недійсним Остаточного висновку Державного підприємства «Український інститут промислової власності»№4760/3 від 25 лютого 2008року; визнання недійсним попереднього висновку Державного підприємства «Український інститут промислової власності»№ 47043 від 02.12.2008 року; визнання недійсним висновку Державного підприємства «Український інститут промислової власності»по кваліфікаційній експертизі заявки №-а 200700103 та зобов’язання Державного підприємства «Український інститут промислової власності»провести повторну безоплатну кваліфікаційну експертизу заявки №-а 200700103 про видачу патенту на винахід,-
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Державного департаменту інтелектуальної власності; Державного підприємства «Український інститут промислової власності», в якому позивач зазначив, що Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності про відмову у видачі патенту на винахід №4760/3 від 25.02.09р. прийняте за результатами кваліфікаційної експертизи ДП «Український інститут промислової власності»з порушенням ст. ст. 16 та 18 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»та п.п.п. 6.5.4, 6.7.2., 6.8.2. «Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель». 23.03.2010р. через канцелярію суду (вхід.№8558) надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить: скасувати Рішення Державного департаменту інтелектуальної власності про відмову у видачі патенту на винахід в Україні по заявці №а200700103 «рішення про відмову у видачі патенту на винахід»від 25.02.2009р. №4760/3; визнати недійсними результати проведеної Укрпатентом кваліфікаційної експертизи заявки №а 200700103 на видачу патенту на винахід в Україні; визнати недійсним остаточний висновок Укрпатента про невідповідність заявленого винахіду по заявці №а 200700103 вимогам патентоздатності за результатами кваліфікаційної експертизи від 25.02.2009р. №4760/3; визнати недійсним попередній висновок Укрпатента про невідповідність заявленого винаходу по заявці №а 200700103 вимогам патентоздатності за результатами кваліфікаційної експертизи від 02.12.2008р. №47043; зобов’язати Укрпатент провести повторну безкоштовну кваліфікаційну експертизу заявки №а 200700103 на видачу патента на винахід.
У судовому засіданні позивач, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та завчасно, про що свідчать розписи на корінцях повідомлень про вручення поштових відправлень. 16 лютого 2010 року від Державного департаменту інтелектуальної власності до суду надійшли заперечення на позовну заяву, в яких відповідач позов не визнає в повному обсязі та просить суд відмовити в його задоволенні, мотивуючи тим, що під час проведення експертизи за заявкою № а 2007 00103 на винахід та прийняття Рішення, Держдепартамент не порушив жодної з вимог законодавства України, діяв у відповідності зі ст.19 Конституції України, а саме: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом та відповідними нормативно-правовими актами (Правилами).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.
28.12.2006р. ОСОБА_2 направив до Державного підприємства «Український інститут промислової власності»заявку на винахід «Вертикально-осьове вітроколесо»для отримання патенту України на винахід. Згідно Висновку № 1251/1 від 17 січня 2007р. про встановлення дати подання заявки на винахід (корисну модель), затвердженого Державним Департаментом інтелектуальної власності датою подання заявки № а 200700103 є 03 січня 2007 року ( а.с.62).
03 квітня 2007р. позивачу було надіслано повідомлення про завершення формальної експертизи за заявкою на винахід та прийняте рішення про можливість проведення кваліфікаційної експертизи заявки на видачу патенту на винахід, для проведення якої заявник має подати клопотання та документ про сплату судового збору.
За клопотанням позивача від 24 квітня 2007р. про проведення кваліфікаційної експертизи заявки №а 2007 00103, Держаним департаментом інтелектуальної власності прийнято повідомлення по заявці на винахід (корисну модель) від 24.07.2007 року щодо проведення кваліфікаційної експертизи відповідно до п. 6 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти та науки України № 197 від 15.02.2002р. ( а.с.59).
02.12.2008р. за результатами кваліфікаційної експертизи було зроблено попередній висновок, згідно якого заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності (за п. 1 формули не є новим), а саме, з рівня техніки відома заявка на видачу патенту в Україні №а 200512103 (дата подання заявки - 16.12.2005р., дата публікації -25.06.2007р., Бюл №9), в якій описано «Вертикально-осьове вітроколесо», кожна лопать якого закріплена на встановленій у вітроколесі осі, а поворот лопаті відносно осі обмежують два упори. У вказаному документі рівня техніки № а 2005 12103 міститься сукупність ознак ((1), (1.1.1.), (1.2), (1.3)), наведена в незалежному пункті 1 формули винаходу. Цей висновок разом з листом (інформація для заявника) щодо його права відповідно до ч.3 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»надати мотивовану відповідь на попередній висновок протягом двох місяців від дати одержання, був надісланий позивачу та отриманий ним 08.12.2009 року, про що свідчить підпис на корінці про вручення поштового відправлення ( а.с.56-57).
22 грудня 2008р. до Державного підприємства «Український інститут промислової власності»від позивача надійшла відповідь на попередній висновок по заявці № а 200700103, в якому позивач не погоджуючись з висновком, наполягав на тому, що сукупність ознак п.1. формули заявки №а 200700103 є іншою відносно сукупності ознак по формулі заявки № а 200512103, а також зазначив, що заявка №а 200700103 подана позивачем 03.01.2007р., тобто до публікації відомостей по заявці № а 200512103 25.06.2007р.
25 лютого 2009 року Держаним Департаментом інтелектуальної власності України був затверджений Остаточний висновок про невідповідність винаходу умовам патентоздатності за результатами кваліфікаційної експертизи, який набув статусу Рішення про відмову у видачі патенту на винахід по заявці № а 200700103 у зв’язку з тим, що він не відповідає умовам патентоздатності, є відомим з документу по заявці № а 200512103, який є документом рівня техніки та в ньому міститься вся сукупність ознак, наведена в незалежному пункті формули 1 винаходу. Зазначене рішення разом з інформацією для заявника стосовно порядку оскарження було надіслано позивачу.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 Положення про Державний департамент інтелектуальної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 року № 997, Держдепартамент є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства освіти і науки і йому підпорядковується.
Основними завданнями Держдепартаменту є: участь у межах своєї компетенції у забезпеченні реалізації державної політики в сфері інтелектуальної власності; прогнозування і визначення перспектив і пріоритетних напрямків розвитку у сфері інтелектуальної власності; організаційне забезпечення охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності.
П.1. ст. 3 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»встановлено, що Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері
охорони прав на винаходи і корисні моделі, для чого: організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них; видає патенти на винаходи і корисні моделі, забезпечує їх державну реєстрацію; забезпечує опублікування офіційних відомостей про винаходи, корисні моделі.
Порядок одержання патенту встановлений Розділом 4 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», відповідно до п.1. ст. 12 якого, особа, яка бажає одержати патент (деклараційний патент) і має на це право, подає до Установи заявку. Датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів.
Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід), кваліфікаційної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти та науки України від 22.01.2001 року № 22 та Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених Наказом Міністерства освіти та науки України від 15.03.2002 року № 197.
Відповідно до п. 9 ст. 16 Закону під час проведення формальної експертизи встановлюється дата подання заявки; визначається, чи належить об'єкт, що заявляється до об’єктів технології, та чи не відноситься він до об'єктів технології, зазначених у ч 3. ст. 6 Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам ст. 12 Закону та Правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.
Під час кваліфікаційної експертизи згідно п.17 ст. 16 Закону перевіряється відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності, визначеним ст. 7 Закону, а саме : новизні, винахідницькому рівню та промисловій придатності.
Кваліфікаційна експертиза проводиться після одержання закладом експертизи відповідної заяви будь-якої особи та документа про сплату збору за її проведення. Якщо є підстави вважати, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі необхідності, зазначених у висновку недоліків.
Відповідь заявника надається у строк, встановлений частиною шостою цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою.
Як вбачається з матеріалів справи, за заявкою ОСОБА_2 №а 200700103 було проведено формальну експертизу, про що свідчить повідомлення про завершення формальної експертизи за заявкою на винахід (а.с.61). За клопотанням позивача було проведено кваліфікаційну експертизу, за результатами якої позивачу направлено попередній висновок кваліфікаційної експертизи від 02.12.2008р., згідно з яким заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності, а саме: з рівня техніки відома заявка на видачу патенту в Україні № а 200512103 (дата подання заявки - 16.12.2005 року, дата публікації –25.06.2007 року, Бюл №9), в якій описано «Вертикально-осьове вітроколесо», кожна лопать якого закріплена на встановленій у вітроколесі осі, а поворот лопаті відносно осі обмежують два упори. У вказаному документі рівня техніки № а200512103 міститься сукупність ознак ((1), (1.1.1.), (1.2), (1.3)), наведена в незалежному п.1 формули винаходу.
Оскільки в документі рівня техніки UA а 200512103 містилась вся сукупність ознак, наведена в незалежному пункті 1 формули винаходу, відповідачем було зроблено висновок, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі». Заявлений винахід є відомим із документу UA а 200512103, тобто є частиною рівня техніки.
В судовому засіданні позивач зазначив, що у відповідь на попередній висновок ним було надіслано 16.12.2008р. мотивовану відповідь стосовно того, що на дату подання заявки № а 200700103 (03.01.2007 року) не було відомо про заявку № а 200512103, оскільки вона була опублікована 25.06.2007 року та не була загальнодоступною до цього часу. Сукупність ознак по формулі заявки № а 200700103 складає з осі, лопаті на цій осі, зміщення осі на край лопаті, двох упорів, кута повороту лопаті 90 градусів та расчетного кута повороту лопаті. Сукупність ознак по формулі заявки № а 2005 12103 інша та ознаки в іншому співвідношенні. Проте, як стверджує позивач, відповіді на зазначений лист не отримував, а натомість отримав Остаточний висновок про невідповідність винаходу умовам патентоздатності. Позивач вважає, що не надання окремої відповіді на його лист та відмова в праві за два місяці відреагувати на заявку перед тим, як зробити Остаточний висновок є порушенням ч.6 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»та п. п. 6.5.4., 6.7.2.та 6.8.2 Правил розгляду заявки на винахід та корисну модель.
Суд вважає ці твердження помилковими з огляду на наступне.
П.п. 6.5.2.2 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених Наказом Міністерства освіти та науки України № 197 від 15.03.2002 р. встановлено, що при перевірці новизни до рівня техніки включають також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, у якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує даті подання заявки до Держдепартаменту або, якщо заявлено пріоритет, даті її пріоритету і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати.
Частиною 3 ст. 16 Закону передбачено, що кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. Рішення Установи надсилається заявнику. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним рішення Установи затребувати копії матеріалів, що протиставлені заявці. Ці копії надсилаються заявнику протягом місяця.
Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України Заклад експертизи може вимагати від заявника надання додаткових матеріалів, якщо без них проведення експертизи неможливе, або у разі виникнення обґрунтованих сумнівів у достовірності будь-яких відомостей чи елементів, що містяться в матеріалах заявки. Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи із вимогою про надання додаткових матеріалів затребувати від нього копії матеріалів, що протиставлені заявці. Додаткові матеріали мають бути подані заявником протягом двох місяців від дати одержання ним повідомлення чи висновку закладу експертизи або копій матеріалів, що протиставлені заявці. Строк подання додаткових матеріалів продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання. Якщо заявник не подасть додаткові матеріали у встановлений строк, то заявка вважається відкликаною, про що йому надсилається повідомлення.
Частиною 18 ст. 16 Закону встановлено, якщо є підстави вважати, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності, то заклад експертизи надсилає заявнику про це обґрунтований попередній висновок з пропозицією надати мотивовану відповідь з усуненням, у разі нобхідності, зазначених у висновку недоліків. Відповідь заявника надається у строк, встановлений частиною шостою цієї статті для додаткових матеріалів, та береться до уваги під час підготовки висновку експертизи за заявкою. При цьому питання щодо дотримання вимоги єдиності винаходу вирішуються відповідно до частини п'ятнадцятої цієї статті.
Твердження позивача стосовно того, що йому не було запропоновано усунути недоліки та не надано два місяці для відреагування на заявку не приймається судом до уваги, оскільки в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення (08.12.2008 р.) з підписом заявника про отримання попереднього висновку разом з інформацією для заявника. В зазначеній інформації Позивача було проінформовано, що заявник має право у встановлений строк надати мотивовану відповідь з усуненням зазначених у висновку недоліків (а.с.56-57). 16.12.2008р. Позивачем була надана відповідь на попередній висновок (а.с. 22).
Згідно з п.3 ст. 7 Закону винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об’єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватись лише окремо.
Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до установи, або, якщо заявлено пріоритет до дати її пріоритету (ч.4 ст. 7 Закону).
Рівень техніки, відповідно до п. 5 ст. 7 Закону включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (в тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, у якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує даті подання заявки до Держдепартаменту або, якщо заявлено пріоритет, даті її пріоритету і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати.
В судовому засіданні позивач зазначив, що заявка № а 200512103 та заявка № а 200712103 за сукупністю ознак практично не відрізняється одна від одної та є однаковими.
Заявка № а 200512103 від 16.12.2005 року є документом рівня техніки, отже документ заявка № а 200712103 не є новим та не відповідає умовам патентоздатності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що подана позивачем заявка на винахід не відповідає умові патентоздатності, не є новою.
Згідно ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки заявлений позивачем винахід за заявкою № а 200700103 не відповідає вимогам ч. 3 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»умові патентоздатності «новизна»з тих підстав, що за пунктом 1 формули не є новим, вся сукупність ознак наведена в незалежному пункті 1 формули винаходу міститься в документі рівня техніки а 200512103, суд доходить висновку, що прийняті за відповідною заявкою відповідачами рішення є законними та обґрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.7-9,158,160,163КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державного департаменту інтелектуальної власності; Державного підприємства «Український інститут промислової власності» про скасування Рішення по заявці №-а 200700103 «Рішення про відмову в видачі патенту на винахід» №4760/3 від 25.02.2009 року; визнання недійсними результатів кваліфікаційної експертизи заявки №а 200700103; визнання недійсним Остаточного висновку Державного підприємства «Український інститут промислової власності» №4760/3 від 25 лютого 2008року; визнання недійсним попереднього висновку Державного підприємства «Український інститут промислової власності» № 47043 від 02.12.2008 року; визнання недійсним висновку Державного підприємства «Український інститут промислової власності» по кваліфікаційній експертизі заявки №-а 200700103 та зобов’язання Державного підприємства «Український інститут промислової власності» провести повторну безоплатну кваліфікаційну експертизу заявки №-а 200700103 про видачу патенту на винахід,- відмовити в повному обсязі.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 30 квітня 2010 року.
Головуючий суддя/підпис/:
Судді/підписи/:
З оригіналом згідно:
Головуючий суддя: