УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/9755/19

Номер провадження 1-кс/495/540/2021

25 лютого 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

слідчого судді: Мишко В.В.,

при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровському Одеської області клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції Носуленко Н.А. про дозвіл на затримання з метою приводу,

В С Т А Н О В И В:

25.02.2021 року слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітан поліції Носуленко Н.А. звернулася до слідчого судді Білгород-дністровського міськрайонного суду Одеської області з погодженим прокурором Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу.

В клопотанні зазначено, що точну дату і час встановити в ході слідства не представилось можливим ОСОБА_1 при не встановлених в ході слідства обставинах, незаконно з метою подальшого збуту, придбала особливо небезпечний наркотичний засіб – марихуану, точну вагу в ході слідства встановити не вдалось,  який стала зберігати при собі.

Далі, 21 травня 2003 року, приблизно о 18 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 , незаконно прийняла від покупця наркотичного засобу ОСОБА_2 ( анкетні данні змінено), гроші в якості плати й незаконно збула за 10 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб – марихуану.

Далі, в той же день, тобто 21 травня 2003 приблизно о 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 перебуваючи у дворі Будинку побуту "Веселка", в районі центрального міського ринку по вул. Ізмаїльська ум. Білгород-Дністровський, Одеської області, добровільно видав співробітникам міліції паперовий згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом – марихуана, яке придбав у ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 .

Згідно висновку експерта №949 від 25.06.2003 добровільно видана ОСОБА_2 речовина рослинного походження в паперовому згортку в висушеному та подрібненому вигляді, є особливо небезпечним наркотичним засобом  – каннабіс (марихуана). Вага марихуани в висушеному стані склала 1,01 грам. 

       Своїми діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а так само незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів.

За данним фактом 29 січня 2013 року було почато досудове розслідування кримінального провадження №12013160240000262 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Також, при досудовому розслідуванні стало відомо те, що ОСОБА_1 в невстановлений слідством час та місці, а також при невстановлених слідством обставинах, незаконно, без мети збуту для особистого споживання, придбала особливо небезпечний наркотичний засіб – марихуану, точну вагу якого в ході слідства встановити не вдалось і стала зберігати його за місцем свого проживання тобто в будинку АДРЕСА_1 .

21 травня 2003 року, приблизно о 19.00 годині, під час проведення обшуку житлового та підсобних приміщень, розташованого по АДРЕСА_1 , в будинку співробітниками міліції в присутності понятих було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб – марихуана у висушеному та подрібненому стані, який остання зберігала без мети збуту, для особистого споживання.

Згідно висновку експерта №949 від 25.06.2003 вилучена в ході проведення обшуку в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , речовина рослинного походження в висушеному та подрібненому вигляді, є особливо небезпечним наркотичним засобом – каннабіс (марихуана). Вага марихуани в висушеному стані склала 601,63 грама. 

       Своїми діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.

За данним фактом 29 січня 2013 року було почато досудове розслідування кримінального провадження №12013160240000262 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

05 лютого 2013 року прокурором Білгород-Дністровської місцевої прокуратури була винесена постанова про обєднання матеріалів досудового розслідування якою постановлено матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженню №12013160240000262 від 29 січня 2013 року за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та матеріали досудового розслідування №12013160240000262 від 29 січня 2013 року за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України об*єднати в одне провадження №12013160240000262, відомомсті про що були внесені до ЄРДР.

11 березня 2013 року ОСОБА_1 , на підставі п.1 ч.1 ст.276, ч.1 ст.278 КПК України, вручено (відправлено поштою) повідомлення про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч.2 ст.309 КК України.

Вина ОСОБА_1 ., у скоєння кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

На теперішній час відсутні відомості про місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_1 яка приховує своє місцеперебування з метою уникнення кримінальної відповідальності,

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо  ОСОБА_1 , є ризик того, що він:

-  особа яка переховується від органів досудового розслідування або суду, та  може бажати уникнути кримінальної відповідальності та подальшого відбуття покарання;

- знищити, сховати або спотворити будь яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- незаконно впливати на свідків;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. 

Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 ,  обґрунтовано підозрюється у скоєні тяжкого злочину.

У відповідності до ст.ст. 177-178 КПК України вважаю, що обрання більш м`якої міри запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки  враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Застосування міри запобіжного заходу у вигляді застави вважаю також не є доцільним, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 , офіційно не працює, та не зможе внести заставу, яка буде визначена судом.

Міра запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вважаю не є доцільною, оскільки  враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших більш тяжких кримінальних правопорушень, а також те, що ОСОБА_1 в разі обрання вказаного запобіжного заходу, у вигляді домашнього арешту може скоїти нове кримінальне правопорушення, а також може незаконно впливати на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні що, та може призвести до не повного, не об`єктивного, та не всебічного досудового розслідування.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі до десяти років, а також той факт, що жоден з більш м`яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам, слідчий просить клопотання задовольнити.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, надали суду заяву, у якій просять дане клопотання розглядати за їх відсутності, зазначили також, що клопотання підтримують та просять суд його задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

Згідно із ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.

Згідно із ч. 4 ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування, або одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у заходу статті 177 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що 29.01.2013 року відомості про кримінальні правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013160240000262 за правовою кваліфікацією – ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України.

11.03.2013 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних злочинів передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України.

Однак підозрювана ОСОБА_1 , переховується від органів досудового розслідування і суду, за місцем реєстрації не проживає, що підтверджується зібраними матеріалами.

На теперішній час відсутні відомості про місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_1 яка приховує своє місцеперебування з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що є достатні підстави вважати, що підозрювана  ОСОБА_1  переховується від органів досудового розслідування з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а також може вчиняти інші злочини, у зв`язку з чим клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 184, 187-191 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції Носуленко Н.А. про дозвіл на затримання з метою приводу – задовольнити.

Надати дозвіл на затримання підозрюваної  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для приводу до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов`язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Мишко