- обвинувачений: Романенко Максим Сергійович
- обвинувачений: Шовкун Віктор Миколайович
- обвинувачений: Шерегеда Сергій Олександрович
- обвинувачений: Ткаченко Денис Костянтинович
- адвокат: Старенький С.Є.
- обвинувачений: Салогуб Олексій Павлович
- обвинувачений: Проскурніков Іван Євгенович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЄУНС 753/7256/18 Головуючий у першій інстанції Домарєв О.В.
Провадження № 11-кп/824/573/2021
Категорія: 331 КПК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Павленко О.П.
суддів Гладія С.В., Тютюн Т.М.
за участю секретаря Педенко К.Л.
прокурора Льовочкіна А.О.
захисників Антонова Є.Г., Бойко Ю.Ю.
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які приймають участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги захисника Антонова Євгена Геннадійовича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Бойко Юлії Юріївни в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні №12016100060004462 стосовно обвинувачених
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 27 п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК України
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бахмач Чернігівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15 п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ст. 257; ч. 1 ст. 263; ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 296 КК України
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2020 року обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 19 грудня 2020 року включно. Обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 21 грудня 2020 року та покладено на нього обов`язки: не залишати місце проживання з 22 год до 07 год, прибувати до суду за першою вимогою.
Вирішуючи в порядку ст. 331 КПК України питання про доцільність продовження запобіжного заходу, зокрема обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд врахував стадію кримінального провадження; характер, тяжкість і наслідки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вони обвинувачуються; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, в тому числі у виді довічного позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину; вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, їх репутацію та інші дані щодо особи кожного обвинуваченого та дійшов висновку про наявність ризиків, які зумовлюють можливість переховування обвинувачених від суду, продовження злочинної діяльності, незаконного впливу на свідків та потерпілих, ступінь яких не зменшився, отже менш суворий запобіжний захід, ніж позбавлення волі, об`єктивно неспроможний їм запобігти.
В апеляційній скарзі захисник Антонов Є.Г. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2020 року скасувати та прийняти нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
За позицією захисника судове рішення ухвалено незаконним складом суду та без участі обвинуваченого ОСОБА_6 , що відповідно до ст. 412 КПК України є істотнимипорушеннями кримінального процесуального закону та підставою для його скасування.
На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що всім обвинуваченим інкриміновано вчинення ряду злочинів, у тому числі передбаченого п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, який відноситься до особливо тяжкого та передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі, тому відповідно до ч. 3 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох судів. Проте, суддя Домарєв О.В., в порушення вимог кримінального процесуального закону та вимог п. 20-5 Перехідних положень КПК України, одноособово, за відсутності будь-яких клопотань зі сторони обвинувачення розглянув питання щодо доцільності продовження терміну тримання обвинуваченого ОСОБА_1 та інших під вартою, отже судове рішення ухвалено незаконним складом суду.
Крім того, захисник зазначає про те, що судове засідання 21 жовтня 2020 року було проведено за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 , відносно якого діяв запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що також є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В апеляційній скарзі захисник Бойко Ю.Ю. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2020 року в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19 грудня 2020 року включно та ухвалити нову, якою застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3 .
На обґрунтування доводів щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону захисник зазначає про те, що станом на 21 жовтня 2020 року клопотання про продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу до суду від сторони обвинувачення не надходило, тому суддя Домарєв О.В., одноособово розглянувши питання щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу, порушив вимоги ч. 3 ст. 31, ч. 3 ст. 331 та п. 20-5 Перехідних положень КПК України, що є підставою для скасування судового рішення, як такого, що ухвалено незаконним складом суду.
Крім того, як вважає захисник, судове рішення в частині висновку щодо існування ризиків, а саме: впливати на свідків або потерпілих, переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, яким не може запобігти менш суворий, ніж позбавлення волі, запобіжний захід, є необґрунтованим. Прокурором в суді не було доведено існування жодного ризику, водночас сторона захисту їх існування спростувала, оскільки, починаючи з березня 2017 року ОСОБА_2 жодного разу не впливав і не намагався впливати на потерпілих або свідків. У кримінальному правопорушенні він обвинувачується вперше, тому ризик вчинення іншого кримінального правопорушення ґрунтується виключно на припущеннях прокурора. При цьому посилання суду в ухвалі на тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_2 та застосування суворої міри покарання, без наявності достатніх доказів існування ризиків перешкоджання здійсненню правосуддя, не являється підставою відмови суду для розгляду можливості застосування альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.
Захисник також звертає увагу на особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем навчання та проживання, має тісні соціальні зв`язки, родину та постійне місце проживання, що безпідставно залишилося поза увагою суду.
За таких обставин, як вважає захисник, обраний щодо ОСОБА_2 найсуворіший вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідає меті його застосування, є безпідставним, невиправданим та недоцільним, а з огляду на обставини кримінального провадження та характеристики особистості ОСОБА_2 найбільш доцільним було б застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та обвинувачених, які підтримали апеляційні скарги лише в частині вимоги про скасування судового рішення, оскільки на даний час обвинувачені утримуються під вартою за іншим судовим рішення, заперечення прокурора щодо апеляційних вимог, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги захисників не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з абзацом другим цієї ж частини ст. 331 КПК України на суд покладено такий самий обов`язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Таким чином, розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Як убачається з матеріалів справи, Дарницьким районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні низки тяжких та особливо тяжких злочинів.
Головуючий у цьому провадженні Домарєв О.В., вирішуючи питання доцільності продовження тримання, зокрема обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , під вартою, визнав обґрунтованими доводи прокурора щодо продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та дійшов висновку, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може завадити спробам обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, отже прийняв рішення про продовження кожному із них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
З таким висновком суду погоджується і колегія суддів, оскільки вважає, що судом першої інстанції були дотримані вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження тримання під вартою обвинувачених, об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення в справі «Панченко проти Росії»). Разом з цим, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
В контексті п. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у п.60 рішення у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
На питання про те, чи є розумним строк тримання під вартою, не можна відповісти абстрактно. Визначати, чи розумно й надалі залишати обвинуваченого під вартою, необхідно на підставі особливостей кожної конкретної справи. Подовження строку тримання під вартою в певній справі може бути виправданим лише тоді, коли наявні конкретні ознаки того, що вимога громадських інтересів важить більше - попри презумпцію невинуватості, - ніж правило поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. проти Швейцарії»). Передусім національні судові органи мають забезпечити, щоб у будь-якому конкретному випадку досудове тримання обвинуваченої особи під вартою не перевищувало розумного строку. З цією метою вони повинні вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, попри належну повагу до принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення (п.152 рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії»).
Колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися, що виправдовує тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою та є підставою для продовження строку дії такого запобіжного заходу.
Так, із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується в організації озброєної банди з метою нападу на окремих осіб; організації та підготовки вчинення умисного вбивства з корисливих мотивів на замовлення, за попередньою змовою групою осіб; організації та підготовки до вчинення закінченого замаху на умисне вбивство, вчиненого з корисливих мотивів на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_2 обвинувачується в участі у банді та вчинюваних нею нападах; умисному вбивстві, вчиненому на замовлення за попередньою змовою групою осіб; закінченому замаху на умисне вбивство двох і більше осіб, вчиненому у спосіб небезпечний для життя багатьох осіб; пособництві у хуліганстві, вчиненому із застосуванням предмета, заздалегідь застосованого для нанесення тілесних ушкоджень; незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні низки злочинів, які відносяться до тяжких та особливо тяжких та мають підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише прав обвинувачених, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів.
Такі обставини, на думку колегії суддів, можуть спонукати обвинувачених переховуватися від суду, водночас усі дані про особу як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 не спростовують правильність висновків про існування ризику переховуватися від суду.
Потерпілі та свідки у кримінальному провадженні, показання яких суд має сприймати безпосередньо, ще не допитувалися. З огляду на положення ч. 4 ст. 95 КПК України ризик впливу на свідків, потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Отже продовжує існувати ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, що в свою чергу доводить обґрунтованість висновку суду про те, що ймовірність реалізації обвинуваченими цього ризику, а також ризику втечі не зменшилася на даний час.
За наведених підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, принаймні на цій стадії судового розгляду, зможе забезпечити виконання обвинуваченими покладених на нихпроцесуальних обов`язків.
Що стосується доводів захисників про ухвалення судового рішення незаконним складом суду, то колегія суддів визнає їх безпідставними.
Так, відповідно до абз. 5 ч. 1 п. 20-5 розділу XI "Перехідні положення" КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Вказані особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження встановлені тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Положеннями ст. 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а також, незалежно від наявності клопотань, зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на те, що станом на 21 жовтня 2020 року у суду виник обов`язок, передбачений ч. 3 ст. 331 КПК України, у кримінальному провадженні №12016100060004462 за обвинуваченням ОСОБА_1 та інших осіб розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, а суддя Щасна Т.В., яка входить до сформованого відповідно до ч. 3 ст. 31 КПК України у цьому кримінальному провадженні складу колегії суддів, перебувала на лікарняному у зв`язку із захворюванням на коронавірусну хворобу, головуючий суддя Домарєв О.В., розглянувши одноособово процесуальні питання, пов`язані виключно із запобіжними заходами, на переконання колегії суддів, діяв із дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.
До того ж, головуючий суддя Домарєв О.В. не здійснював розгляд кримінального провадження по суті та не вирішував питання, які б стосувалися запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_6 , а тому не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону вирішення суддею питань, пов`язаних із запобіжними заходами щодо інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг захисників.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги захисника Антонова Євгена Геннадійовича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Бойко Юлії Юріївни в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2020 року, якою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 19 грудня 2020 року включно - без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_________________ __________________ __________________
Павленко О.П. Гладій С.В. Тютюн Т.М.
- Номер: 1-кп/753/306/20
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 753/7256/18
- Суд: Дарницький районний суд міста Києва
- Суддя: Павленко Оксана Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.04.2018
- Дата етапу: 25.08.2020
- Номер: 1-кп/753/184/23
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 753/7256/18
- Суд: Дарницький районний суд міста Києва
- Суддя: Павленко Оксана Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.04.2018
- Дата етапу: 14.07.2023
- Номер: 1-кп/753/184/23
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 753/7256/18
- Суд: Дарницький районний суд міста Києва
- Суддя: Павленко Оксана Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.04.2018
- Дата етапу: 14.07.2023
- Номер: 1-кп/753/184/23
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 753/7256/18
- Суд: Дарницький районний суд міста Києва
- Суддя: Павленко Оксана Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.04.2018
- Дата етапу: 12.09.2023
- Номер: 1-кп/753/184/23
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 753/7256/18
- Суд: Дарницький районний суд міста Києва
- Суддя: Павленко Оксана Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.04.2018
- Дата етапу: 26.09.2023
- Номер: 1-кп/753/184/23
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 753/7256/18
- Суд: Дарницький районний суд міста Києва
- Суддя: Павленко Оксана Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.04.2018
- Дата етапу: 05.10.2023
- Номер: 1-кп/753/184/23
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 753/7256/18
- Суд: Дарницький районний суд міста Києва
- Суддя: Павленко Оксана Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.04.2018
- Дата етапу: 17.10.2023
- Номер: 1-кп/753/184/23
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 753/7256/18
- Суд: Дарницький районний суд міста Києва
- Суддя: Павленко Оксана Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.04.2018
- Дата етапу: 17.10.2023
- Номер: 1-кп/753/187/24
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 753/7256/18
- Суд: Дарницький районний суд міста Києва
- Суддя: Павленко Оксана Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.04.2018
- Дата етапу: 04.12.2023
- Номер: 1-кп/753/158/25
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 753/7256/18
- Суд: Дарницький районний суд міста Києва
- Суддя: Павленко Оксана Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.04.2018
- Дата етапу: 23.12.2024