14.04.20

Справа № 314/2874/17

Провадження № 1-кп/336/454/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року                                                м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів:

головуючого судді                Дмитрюк О.В.,

суддів                                Жупанової І.Б., Зарютіна П.В.,

за участю секретаря                Петрова С.В.,

прокурора                        Турченко І.Г.,

захисника                        Гришина О.М.,

       обвинуваченого                 ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває вищевказане кримінальне провадження.

               Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20.02.2020 р. обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20.04.2020 р. включно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, викладених в письмовому клопотанні, посилаючись на те, що ризики, які були підставою для його обрання, не зникли.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість вказаних прокурором ризиків, а обвинуваченому з урахуванням строку його тримання під вартою доцільно змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 є доцільним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може бути арештований або утримуватися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, встановлених законом.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

За змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria, Заява №33977/96, від 26 липня 2001 року).

За змістом обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності ризик втечі обвинуваченого від правосуддя з метою уникнути можливого покарання.

ОСОБА_1 раніше не був засуджений, має постійне місце проживання.

Разом з тим, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що ризик переховування обвинуваченого, або взагалі перестав існувати, або зменшився настільки, що такий запобіжний захід, як домашній арешт здатний йому запобігти, а тому підстав для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу суд не вбачає, у зв`язку з чим клопотання сторони захисту не підлягає задоволенню.

Обраний обвинуваченому запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, потреби у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що є достатньо підстав констатувати наявність ризиків того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, і застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить запобіганню вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 13 червня 2020 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, направити обвинуваченому та начальнику державної установи «Запорізький слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню, її оскарження не зупиняє виконання ухвали.

Головуючий суддя                                                О.В. Дмитрюк

Судді _____________І.Б.Жупанова _______________ П.В.Зарютін