Справа № 2-45/10

Р І Ш Е Н Н Я

      ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

16 квітня  2010 року                               Ямпільський райсуд

                                    Сумської області

в складі: головуючого - судді     - Воловик Г.М.

     при секретарі         - Алфьоровій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ямпіль справу за  позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Ямпільський механічний завод» про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення коштів, суд, -

                                          ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся  до суду з позовом до ТОВ «Ямпільський механічний завод»  про розірвання договору купівлі-продажу та повернення коштів в сумі 112 000 грив. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 20.11.2006 року було укладено договір купівлі-продажу між ТОВ «ЯМЗ» і ПВП «Сіріус», згідно якого ТОВ «ЯМЗ» зобов’язувалося передати покупцю транспортні засоби, а покупець  провести оплату в сумі 112 000 грив. Кошти покупцем були перераховані на рахунок продавця, але транспортні засоби останній  не передав покупцю до теперішнього часу. 08.09.2009 року угодою про поступку права на вимогу ПВП «Сіріус», передано право вимоги боргу ОСОБА_1 Тому він вважає, що ТОВ «ЯМЗ» допустило істотне порушення зобов’язання,  а значить договір підлягає розірванню та стягненню з відповідача 112 000 грив.

Представник позивача, діючий за довіреністю від 04.08.2009 року дав аналогічні пояснення, крім того доповнив, що дійсно ТОВ «ЯМЗ» істотно порушило умови договору купівлі-продажу, оскільки до теперішнього часу не передало транспортні засоби покупцю. До пред’явлення позову до суду право вимоги про надання транспортних засобів до ТОВ «ЯМЗ»  ОСОБА_1 не пред’являв. Він вважає, що право вимоги, це і є пред’явлення позову до суду. Транспортні засоби, згідно ст.620 ЦК України, позивач не витребував. Огляд транспортних засобів про наявність їх в ТОВ «ЯМЗ», позивач не проводив.

Представник відповідача, діючий за довіреністю 05.01.2010 року  позов не визнав, при цьому пояснив, що ТОВ «ЯМЗ» не порушувало умови договору купівлі-продажу транспортних засобів, оскільки позивач не забирав з товариства куплені ним транспортні засоби і права вимоги до продавця з цього приводу не пред’являв. Тому підстав для розірвання договору він не вбачає. Транспортні засоби зазначені в договорі купівлі-продажу знаходяться в товаристві, але на балансі вони не числяться, оскільки їх власником з моменту сплати грошей є ПВП «Сіріус».Він вважає, що позивач навмисно не забирає транспортні засоби, бо хоче стягнути з ТОВ «ЯМЗ»  кошти. Також їх представник не з’являється на огляд  транспортних засобів, хоча про це вони писали лист позивачу, а також суд відкладав попереднє судове засідання  з метою проведення огляду транспортних засобів представниками обох сторін, але огляд  транспортних засобів на пропозицію суду зроблений не був, бо позивач не з’явився на огляд.  

В судовому засіданні було встановлено, що 20.11.2006 року в м. Київ було укладено договір  купівлі-продажу між ТОВ «ЯМЗ» та ПВП «Сіріус», згідно якого ТОВ «ЯМЗ» зобов’язувалося передати покупцю у власність транспортні засоби: Камаз -5511, вартістю 43 300 грив., КРАЗ, вартістю 56 500 грив., ДТ-75, вартістю 12200 грив., всього на загальну суму 112 000 грив., а покупець прийняти та оплатити зазначений товар.

20.11.2006 року ПВП «Сіріус» перерахувало платіжним дорученням № 934 ТОВ «ЯМЗ» 100 000 грив., проплату за автомобілі за договором  від 20.11.2006 року.

04.01.2007 року ПВП «Сіріус» було доплачено ТОВ «ЯМЗ» 12 000 грив., згідно договору від 20.11.2006 року (платіжне доручення № 1167).

08.09.2009 року ПВП «Сіріус» угодою про поступку права на вимогу передало громадянину ОСОБА_1 право вимоги першого і ОСОБА_1 став кредитором за  договором купівлі-продажу  № 1 від 20.11.2006 року, про що ТОВ «ЯМЗ» особисто директора ОСОБА_2 було повідомлено 07.10.2009 року (л.с. 86).

05.10.2009 року була укладена додаткова угода до угоди від 08.09.2009 року, згідно якої були внесені зміни до п. 2 угоди про поступку права на вимогу від 08.09.2009 року а саме:

до громадянина ОСОБА_1 переходять всі права, які мало ПВП «Сіріус» за договором купівлі-продажу від 20.11.2006 року № 1, тобто: вимагати належного виконання зобов’язань, змісту та розірвання договору, звертатися до суду з позовом про виконання договору, розірвання договору, визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів та будь-які інші права, які випливають з факту укладення договору. З даними змінами був також ознайомлений ОСОБА_2 (л.с.85).

Хоча кошти згідно договору купівлі-продажу від 20.11.2006 року були перераховані продавцю, але покупець до теперішнього часу транспортні засоби зазначені в договорі не отримав.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - то відповідно до положень ст. 530 ЦК України.

Згідно зазначеного вище договору купівлі-продажу, строк виконання договору не був обумовлений .

Згідно ст. 530 ч. 2 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було встановлено в судовому засіданні, що покупець транспортних засобів з моменту укладення договору купівлі-продажу до теперішнього часу, право вимоги до продавця не пред’являв, що підтвердив в судовому засіданні представник позивача і представник відповідача. З слів представника відповідача ні ПВП «Сіріус», ні ОСОБА_1 жодного разу не цікавився купленим  товаром, а саме: транспортними засобами. На пропозицію та письмовий запит суду до ОСОБА_1 (л.с.116), про надання до суду доказів, що позивач звертався до продавця про передачу транспортних засобів, але останній відмовив їх передати, - позивач до суду не надав.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Також судом на попередньому судовому засіданні від 30 березня 2010 року було запропоновано сторонам по справі вирішити питання щодо огляду в присутності обох сторін, транспортних засобів та надати до суду акт огляду транспортних засобів про їх наявність в ТОВ «ЯМЗ», на що сторони проігнорували і ніяких документів про наявність та огляд транспортних засобів, які були предметом договору, до суду не надали.

Крім того, представником ТОВ «ЯМЗ» 02.04. та 09.04.2010 року на ім’я ПВП «Сіріус»  та ОСОБА_1 були направлені листи про направлення їх представника на ТОВ «ЯМЗ» для огляду транспортних засобів, які також були залишені без реагування (л.с. 118-120).

Згідно ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред’явити продавцеві вимоги відповідно до ст. 620 ЦК України.

Згідно ст. 620 ЦК України у разі невиконання боржником обов’язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов’язання.

Право витребування  у відповідача транспортних засобів, позивач не пред’являв.  

Виходячи із зазначеного, суд вважає, що доказів про відмову продавця передати транспортні засоби покупцю, позивачем  до суду надано не було, не було їх добуто і в судових засіданнях.

Також суд вважає, що вимоги закону, який регулює договірні зобов’язання, а саме: договір купівлі-продажу, позивачем по справі виконані не були, тобто не було позивачем пред’явлено право вимоги та право витребування транспортних засобів у відповідача.

Крім того, згідно п.п. 2.2, 2.3 договору купівлі-продажу  транспортних засобів від 20.11.2006 року зазначено, що право власності на придбаний товар по цьому договору переходить покупцю з моменту сплати продавцю суми 112 000 грив. Продавець зобов’язується передати товар покупцю по акту прийому-передачі після сплати йому 112 000 грив.

Суд вважає, що згідно умов договору, з моменту перерахування покупцем коштів за транспортні засоби, покупець є їх власником, а тому повинен розпоряджатися ними на свій розсуд, а позивач навіть не цікавився чи зберігаються транспортні засоби в ТОВ «ЯМЗ» . Також покупцем не був складений акт прийому-передачі транспортних засобів.

З огляду на викладене, суд вважає що підстав для задоволення даного позову не має, оскільки позивачем не були надані докази в підтвердження своїх позовних вимог, а саме: позивач не довів в суді, що саме з вини відповідача транспортні засоби не були передані позивачу і позивач   будучи їх власником з моменту перерахування коштів товариству, міг  розпоряджатися ними на свій розсуд.

Посилання позивача та його представника на ст. 651 ЦК України, згідно якої зазначені підстави для зміни або розірвання договору, суд не може прийняти до уваги, оскільки позивачем не надані докази, щодо істотного порушення відповідачем по справі умов договору і що з вини відповідача не передані транспортні засоби покупцю. Не були добуті такі докази і в неодноразових судових засіданнях.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 530, 655, 662, 663, 665, 620, 651 ЦК України, договором № 1 від 20.11.2006 року  ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Ямпільський механічний завод» про розірвання договору купівлі-продажу транспортних засобів № 1 від 20.11.2006 року та стягнення коштів в сумі 112 000грив., відмовити за необґрунтованістю вимог.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Ямпільський райсуд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна  скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя:підпис

    Копія вірна

    Суддя

    Ямпільського райсуду                                                 Г. М. Воловик