Справа №  22-5591    2006р.                    Головуючий у 1 інстанії  Любченко С.Д.

Категорія    21                                            Доповідач:   Лоленко А.В.

РІШЕННЯ Іменем  України.

26 червня  2006р.   Судова палата  в цивільних справах  апеляційного суду Донецької області   у складі:

головуючого:   Денисенко Л.Л.

суддів:      Лоленко А.В., Солодовник О.Ф.

при секретарі  Скосар Т.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м.Макіївки на рішення Совєтськбґо районного суду м.Макіївки Донецької області від 17 квітня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Совєтському районі м.Макіївки   про відшкодування моральної шкоди,-

Встановила:

У квітні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Совєтському районі районі м.Макіївки про відшкодування моральної шкоди, в зв"язку з ушкодженням здоров"я.

Посилався на те, що тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості і внаслідок несприятливих умов праці отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 13.05.2003р. йому вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково в зв"язку з професійним захворюванням, тому вважав, що ушкодженням здоров"я йому спричинена моральна шкода, просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17 квітня 2006р. позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 20000грн.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду ставить питання про скасування рішення суду і відмові в позові, оскільки не надано доказів про наявність у позивача моральних страждань, зупиненя дії закону про виплату моральної шкодина 2006р.

Вислухавши пояснення представника відділення виконавчої дирекції Фонду, який просив рішення суду скасувати, заперечення ОСОБА_1, який просив рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні за таких підстав.

Фонд виплачує потерпілому суми відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві" від 23.09.1999 року.

Суд встановив, що позивачу висновком МСЕК 13.05. 2003р. була визначена втрата працездатності 40% безстроково в зв"язку з професійним захворюванням. При таких обставинах суд дійшов правильного висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, визначаючи розмір моральної шкоди, суд не врахував, що відповідно до вимог п.З ст.34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві" моральна /немайнова/ шкода, заподіяна умовами виробництва, відшкодовується Фондом соціального страхування.

Відповідно до вимог ст.6 Міжнародної Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен при вирішені спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому слід застосовувати практику Європейського суду з прав людини в національному судочинстві.

Відповідно до матеріалів справи "ОСОБА_2 проти Росі'ї" /Розгляд по суті і справедлива сатисфакція/ Страсбург , 7 травня 2002 року, Європейський суд прийшов до висновку, що внаслідок виявлених порушень, які не можна вважати виправленими лише завдяки визнанню судом'наявності порушення, заявник зазнав певної моральної шкоди. Однак зазначена у вимозі конкретна сума є надмірною. Керуючись при визначені суми компенсації принципом справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції, суд зменшив суму моральної шкоди.

При вирішенні даного спору суд встановив наявність спричинення позивачу моральної шкоди і визначив суму відшкодування в розмірі 20000 грн.

Проте визначена судом сума є надмірною, оскільки вказана моральна шкода компенсована чітким виконанням держави, щодо сплати тих виплат, які передбачені ст.34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві", і при визначені суми компенсації відшкодування моральної шкоди слід керуватися принципом справедливості.

При визначені суми моральної шкоди слід враховувати те, що позивачу встановлено професійне захворювання, 40% втрати працездатності, також враховувати ступень порушень життєвих стосунків позивача з характеру додаткових зусиль для організації життя, принцип справедливості, тому слід визначити суму моральної шкоди в розмірі 10000грн., яку стягнути на користь ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 307,309,314,316, 319 ЦПК України,-

Вирішила:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Совєтському районі м. Макіївки    задовольнити частково.

Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17 квітня 2006 року змінити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м.Макіївки на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000  (десяти тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання законної сили.