справа № 2а-6362/09/0670
категорія 3.5
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ракаловича В.М.,
суддів - Кузьменко Л.В., Євпак В.В.,
при секретарі - Шиндарівській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов"язання перерахувати вислугу років,-
встановив:
У вересні 2007 року колишній начальник інфекційного відділення 412 військового госпіталю підполковник медичної служби в запасі ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, Департаменту охорони здоров"я та Департаменту з питань бюджету та фінансового моніторингу цього ж міністерства. Просив зобов"язати відповідачів перерахувати йому вислугу років, зарахувавши час служби на посаді начальника інфекційного відділення військового госпіталю до вислуги років у подвійному розмірі.
При цьому посилався на те, що проходив службу в шкідливих умовах, лікував інфекційних хворих, в тому числі хворих з ВІЛ інфекцією, тому має право на пільгове обчислення вислуги років, але відповідачами вона обчислена неправильно.
Справа розглядалась неодноразово. Апеляційним судом належним відповідачем було визнано Міністерство оборони України, у зв"язку з чим в ході подальшого розгляду справи позивач відмовився від позову до Департаменту охорони здоров"я та Департаменту з питань бюджету та фінансового моніторингу Міністерства оборони України, відмова прийнята судом.
В судовому засіданні позивач свої вимоги до Міністерства оборони України підтримав і уточнив. Пояснив, що має право на пільгове обчислення вислуги років для призначення пенсії відповідно до пп "б" пункту 3 постанови КМ України N 393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей".
Представник відповідача позов не визнав. Пояснив спочатку, що позивач не надав докази перебування на лікуванні у очолюваному ним відділенні госпіталю хворих на СНІД осіб, а в подальшому заявив, що це відділення не спеціалізувалось на лікуванні осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, тому позивач не мав права приймати таких хворих.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що підполковник медичної служби ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А-1063 (військовий госпіталь) на посаді начальника інфекційного відділення з 28.02.2001 року по 02.09.2007 рік. Наказом заступника Міністра оборони України №145 від 30.07.2007 року підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за п. 63 п/п "в" (за станом здоров"я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" визначено, що час служби у відділеннях військових госпіталів по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, зараховується до вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах - один місяць служби за два місяці.
З матеріалів справи вбачається, що при розрахунку ОСОБА_1 вислуги років для призначення пенсії час його служби на посаді начальника інфекційного відділення військового госпіталю в подвійному розмірі не зарахований, незважаючи на те, що в цьому госпіталі лікувались особи, заражені вірусом імунодефіциту людини. Про це свідчить архівна довідка з галузевого державного архіву Міністерства оборони України, відповідно до якої, на лікуванні перебував хворий з діагнозом "безсимптомне носійство вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ)", лікування тривало 54 дні.
Доводи представника відповідача про те, що хворий з таким діагнозом був поміщений у інфекційне відділення 412-го військового госпіталю протиправно, не заслуговують на увагу.
Відповідно до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення", синдром набутого імунодефіциту (СНІД) - одна з інфекційних хвороб.
Докази існування у військових госпіталях спеціалізованих відділень для лікування цієї хвороби представник відповідача не надав.
На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", Постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року, ст. ст. 158-163 КАС України, суд,-
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов"язати Міністерство оборони України перерахувати ОСОБА_1 вислугу років, зарахувавши йому час служби на посаді начальника інфекційного відділення 412-го військового госпіталю з розрахунку один місяць служби за два місяці.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: В.М. Ракалович
Судді: Л.В.Кузьменко
В.В. Євпак
Повний текст постанови виготовлено: 06 травня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.