ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" квітня 2010 р. Справа № 2a-3445/09/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі Пікович Л.Р.
за участю: представника позивача - Бойчук Л.П., представників відповідача - Горобієвської М.О., Василик С.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ВАТ "Городенкаавто", вул. Станіславська, 51, м. Городенка, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78100
до відповідача: Державної податкової інспекції в Городенківському районі, вул. Ринкова, 2, м. Городенка, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78100
< Текст >
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21.08.2009 року №0000252310/0,-
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Городенкаавто» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Городенківському районі Івано-Франківської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21.08.2009 року №0000252310/0.
Позовні вимоги мотивовані тим, що актом планової виїзної перевірки ВАТ «Городенкаавто» №376/2310/3117010 від 29.07.2009р. з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р., валютного законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р., яку було проведено ДПІ в Городенківському районі Івано-Франківської області, встановлено порушення п.п.7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено до сплати податок на додану вартість в періоді, що перевірялись, на загальну суму 98908,00 грн., у зв’язку з чим податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0000252310/0 від 21.08.2009р., яким визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 148362,00 грн., в тому числі: сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість становить 98908,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій – 49454,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення №0000252310/0 від 21.08.2009р. вважає безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки податковим органом неправомірно було зменшено податковий кредит на загальну суму 98908,00 грн., в зв’язку зі встановленням часткового використання в оподаткованих операціях податкового кредиту по придбаних автобусах на умовах фінансового лізингу від ТОВ «ВіЕйБі Лізинг».
23.12.2009 р. на адресу суду надійшло клопотання про забезпечення позову по даній справі, відповідно до якого ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду подане клопотання було судом частково задоволено, а саме: зупинено дію повідомлення-рішення №0000252310/0 від 21.08.2009 р. до вирішення справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених у позовні заяві та письмових доповненнях до неї та пояснив суду, що актом податкової перевірки підприємства встановлено заниження до сплати податку на додану вартість на суму 98908,00 грн. на підставі того, що підприємство припустилось порушення п.п.7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями шляхом завищення податкового кредиту, в тому числі за червень 2006 р. на суму 46509,00 грн. та липень 2007 р. на суму 52399,00 грн. На підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000252310/0 від 21.08.2009р. про донарахування ВАТ «Городенкаавто» податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 98908,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 49454,00 грн. Зазначене податкове рішення позивачем було оскаржено в порядку апеляційного узгодження податкового зобов’язання, однак рішення про розгляд скарги в терміни, передбачені пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем отримано не було. Вважає такі дії відповідача неправомірними. Підстави для донарахування податку на додану вартість вважає безпідставними, оскільки підприємством було придбано на умовах фінансового лізингу чотири автобуси вартістю 798666,00 грн. без податку на додану вартість, сума ПДВ - 159732,00 грн., виписана податкова накладна 03.07.2007 р., як підстава для включення даного податкового зобов’язання до податкового кредиту у відповідному періоді. У зв’язку з тим, що 07.11.2008 р. на підставі акту вилучення Державної виконавчої служби Городенкіського районі Івано-Франківської області дані автобуси були вилучені у підприємства, то вказані автобуси було покладено на консервацію та не проведено амортизаційних нарахувань з моменту їх вилучення. Також, листом Державної податкової адміністрації від 06.02.2009 р. №2288/7/16-1517-26 надано роз’яснення, в якому зазначено: «оскільки нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість за об’єктом фінансового лізингу відбувається при його передачі, то сума, яка у вигляді частини вартості предмету лізингу відшкодовується орендарем орендодавцю, не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість». Просить позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечили з мотивів, наведених у письмових запереченнях на позовну заяву та додаткових заперечень, наявних в матеріалах справи та пояснили суду, що в ході проведеної податкової перевірки, за результатами якої складено акт №376/2310/3117010 від 29.07.2009р., встановлено відсутність автобусів, які було позивачем придбано на умовах лізингу по податковій накладній №191 від 03.07.2007 р., відповідно до якої вартість автобусів без ПДВ склала 798666,00 грн., сума ПДВ – 159732,00 грн. Підтвердженням факту відсутності зазначеного майна у підприємства є незазначення позивачем у розрахунку податку з власників транспортних засобів на 2009 рік спірних автобусів, а також відсутність сплати транспортного податку за них. Оскільки встановлено факт часткового використання товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду, то відповідно до п.п.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2009 р. підлягає зменшенню на 98908,00 грн., виходячи з залишкової вартості автобусів станом на 01.04.2009 р., яка становить 494540,00 грн. Щодо відправки рішення про розгляд скарги на адресу позивача, вважає доводи позивача безпідставними, оскільки на адресу позивача було направлено рішення про результати розгляду скаргу в терміни, передбачені вимогами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», про що свідчить копія листа Центрального зв’язку № 3 Івано-Франківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» та повідомлення про вручення поштової кореспонденції про відмову адресата в одержані кореспонденції (а.с. 77). Просить в задоволенні позову відмовити в повністю.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, Державною податковою інспекцією в Городенківському районі Івано-Франківської області проводилась виїзна планова перевірка відкритого акціонерного товариства «Городенкаавто» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2009 р.
В ході перевірки встановлені порушення позивача п.п. 7.5.3 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, а саме – занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 98908,00 грн., в тому числі: за червень 2007р. – 21958,00 грн., за листопад 2007 р. – 3517,00 грн., за грудень 2007 р. – 12785,00 грн., за січень 2008 р. – 10628,00 грн., лютий 2008 р. – 7059,00 грн., березень 2008 р. – 15422,00 грн., квітень 2008 р. – 13596,00 грн., травень 2008 р. – 12411,00 грн., червень 2008 р. – 1532,00 грн., а також встановлені інші порушення.
Перевіркою встановлено часткове використання в оподатковуваних операціях податкового кредиту по придбаних автобусах на умовах фінансового лізингу, в яких податок на додану вартість в сумі 98908,00 грн. не використано в оподаткованих операціях.
За результатами перевірки складено акт №376/2310/3117010 від 29.07.2009р., який є підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення №0000252310/0 від 21.08.2009 р., відповідно до якого позивачу визначена сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 148362,00 грн., в тому числі за основним платежем – 98908,00 грн., штрафна санкція – 49454,00 грн.
В порядку апеляційного узгодження податкового зобов’язання відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем було оскаржено податкового повідомлення-рішення №0000252310/0 від 21.08.2009 р. на загальну суму 148362,00 грн. Зазначена скарга позивача 01.09.2009 р. була отримано посадовими особами відповідача (а.с. 35-40).
28.08.2009 р. за вих. № 48 на адресу позивача податковим органом було направлено рішення про продовжено терміну розгляду скарги, яким розгляд останньої було продовжено до 16.11.2009 р. (а.с.41).
27.10.2009 р. за вих. №12776/6/25-018 податковим органом було направлено на адресу позивача рішення про результати розгляду його скарги, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення №0000252310/0 від 21.08.2009 р. залишено без змін, а скарга – без задоволення (а.с. 47-48).
В ході судового засідання встановлено, що ВАТ «Городенкаавто» по податковій накладній №191 від 03.07.2007 р. отримано чотири автобуси марки Еталон типу «Турис-Люкс» модель БАЗ, на умовах фінансового лізингу від ТзОВ «ВіЕйБі Лізинг», сума поставлених автобусів без податку на додану вартість складає 798666 грн., сума ПДВ – 159732, 00 грн. (договір від 21.05.2007 року).
Відповідно до пп. 7.5.3 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об’єкту фінансового лізингу таким орендарем.
Як вбачається з акту податкової перевірки позивачем було віднесено до податкового кредиту наступні суми ПДВ: у червні 2007 р. – 46509,00 грн. та в липні 2007 р. – 52399,00 грн. (а.с.18).
Судом встановлено, що за порушення термінів сплати лізингових платежів та на підставі виконавчих написів №2972, №2971, №2974, №2973 від 15.08.2008 р. виданих приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, 07.11.2008 року ВДВС в Городенківського районі складено акти вилучення №037832, № 037831, №037835, №037834, на підставі яких було вилучено вказані автобуси у позивача. Актом перевірки встановлено, що з моменту вилучення автобусів, отриманих позивачем на умовах фінансового лізингу, на дані автобуси амортизаційні відрахування не нараховувалося.
Відповідно до положень пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли товари (роботи, послуги) виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Оскільки, перевіркою встановлено відсутність об’єктів лізингу, що свідчить про часткове використання в оподаткованих операціях податкового кредиту по придбаних автобусах, а залишкова вартість автобусів станом на 01.04.2009 р. становила 494540,00 грн., то ПДВ в сумі 98908,00 грн. не було використано в оподаткованих операціях.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що податковим органом було правомірно встановлено неправомірне використання податку на додану вартість в сумі 98908,00 грн. в оподаткованих операціях, що призвело до збільшення податкового кредиту за червень та липень 2008 р.
Суд не погоджується з доводами позивача щодо порушення податковим органом порядку розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення № №0000252310/0 від 21.08.2009р. та надіслання рішення про результати її розгляду, з наступних підстав.
Приписами пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього
підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.
В матеріалах справи міститься рішення про продовження термінів розгляду скарги, яка була відповідачем отримана 01.09.2009 р. Підтвердженням направлення на адресу позивача в терміни, передбачені пп. 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», рішення про продовження термінів розгляду скарги в межах 20-денного строку та рішення про результати розгляду скарги, яке було прийнято податковим органом в межах термінів, встановлених у попередньому рішенні є лист Центрального поштового зв’язку №3 УДППЗ «Укрпошта» Івано-Франківської дирекції та повідомлення про вручення поштової кореспонденції, які спростовують доводи позивача про неправомірність дії податкового органу при розгляді скарги. Таким чином, суд вважає дії податкового органу щодо розгляду скарги правомірними.
Оскільки суд дійшов висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що відповідає чинному законодавству та не підлягає скасуванню, то позовні вимоги є необґрунтованими та в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 < Текст > Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову встановлені ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2009 року по справі №2а-3445/09/0970.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 23.04.2010 року.