ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.07.2007р. | м.Київ | № 11/274-А |
За позовом Українська державна акціонерна холдингова компанія "Укрпапірпром"
До Державна податкова інспекція в Дніпровському районі м. Києва
Предмет адміністративного позову | визнання недійсним рішення |
Суддя
Секретар судового засідання Пунейко Л.М.
Представники
від позивача | Літвак Е.Л. (предст. за дов.); Родіонова В.М. (предст. за дов.); |
від відповідача | Подзігун К.В. (предст. за дов.). |
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.07.2007 о 10 год. 10 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 27.07.2006 на 16 год. 00 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.07.2007 звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі м. Києва:
- від 02.04.2007 № 000598151/0, яким до позивача за затримку на 435 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 73.964,56 грн. відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні санкції у розмірі 50%, тобто у сумі 36.982,28 грн.;
- від 02.04.2007 № 0006001510/0, яким до позивача за затримку на 435 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з частини прибутку у розмірі 32.978,79 грн. відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні санкції у розмірі 50%, тобто у сумі 16.489,40 грн.;
- від 17.04.07 № 0006571510/0, яким до позивача за затримку на 469 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з частини прибутку у розмірі 344.461,82 грн. відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні санкції у розмірі 50%, тобто у сумі 172.230,91 грн.;
- від 17.04.07 № 006561510/0, яким до позивача за затримку на 469 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 616.373,72 грн. відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні санкції у розмірі 50%, тобто у сумі 308.186,87 грн.
Позивач зазначає, що суми податкових зобов'язань з податку на прибуток та частини прибутку, зазначені у спірних податкових повідомленнях-рішеннях, були самостійно визначенні ним у поданих до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкових деклараціях з податку на прибуток та відповідно до рішень про розстрочення податкових зобов’язань. Позивач не заперечує факту несвоєчасної сплати вказаних податкових зобов'язань.
Разом з тим позивач вказує на те, що несвоєчасна сплата самостійно задекларованих ним податкових зобов'язань сталася внаслідок направлення коштів, отриманих від продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, згідно постанови Кабінету міністрів України від 17.08.2002 № 1144 (зі змінами до неї від 31.07.2003 № 1190 та від 03.04.2004 № 434), на проведення модернізації та реконструкції ВАТ „Понінківський картонно-паперовий комбінат”.
З урахуванням наведеного позивач зазначає, що зазначена обставина унеможливила своєчасну сплату задекларованих ним та розстрочених податкових зобов'язань з податку на прибуток та частини прибутку не з вини позивача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представники в судовому засіданні позовних вимог не визнали, мотивуючи свої заперечення тим, що згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-Ш «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Оскільки податкове законодавство не передбачає вину як передумову відповідальності за порушення порядку обчислення та сплати податків, а також у зв'язку з тим, що правомірність нарахування позивачеві штрафних санкцій підтверджується матеріалами справи, зокрема актами перевірок ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 19.03.2007р. № 894-15/16464888 та №895-15/16464888; від 12.04.20074р. №1374-15/16464888 та №1375-15/16464888 і не заперечується позивачем, відповідач просить у позові відмовити повністю.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Українська державна акціонерна холдингова компанія «Укрпапірпром»(далі –позивач) є юридичною особою, яка зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності в Дніпровській районній адміністрації міста Києва 20.03.1997, внесена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 20.07.1999, обліковується як платник податків у Державній податковій інспекції у Дніпровському районі міста Києва, далі Відповідач.
Відповідачем - Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 02.04.2007 № 000598151/0, яким до позивача за затримку на 435 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 73.964,56 грн. відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні санкції у розмірі 50%, тобто у сумі 36.982,28 грн.;
- від 02.04.2007 № 0006001510/0, яким до позивача за затримку на 435 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з частини прибутку у розмірі 32.978,79 грн. у відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні санкції у розмірі 50%, тобто у сумі 16.489,40 грн.;
- від 17.04.07 № 0006571510/0, яким до позивача за затримку на 469 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з частини прибутку у розмірі 344.461,82 грн. відповідності до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні санкції у розмірі 50%, тобто у сумі 172.230,91 грн.;
- від 17.04.07 № 006561510/0, яким до позивача за затримку на 469 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 616.373,72 грн. відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні санкції у розмірі 50%, тобто у сумі 308.186,87 грн.
Матеріалами справи підтверджено та позивачем не заперечується, що суми податкових зобов'язань з податку на прибуток та частини прибутку, зазначені у спірних податкових повідомленнях-рішеннях, були самостійно визначенні ним у поданих до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкових деклараціях з податку на прибуток за 1 квартал 2006 р. за 9 місяців 2006 р. та відповідно до рішень № 7, 8, 26 про розстрочення податкових зобов’язань.
Відповідно до абзацу 1 та 2 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
До матеріалів справи долучено належним чином засвідченні копії поданих позивачем до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкових декларацій з податку на прибуток 1 квартал 2006 р., за 9 місяців 2006 р. та уточнюючий розрахунок від 05.05.2006, копії актів ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 19.03.2007 № 894-15/16464888 та №895-15/16464888; від 12.04.20074 №1374-15/16464888 та №1375-15/16464888 невиїзних документальних перевірок своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету.
Актом від 19.03.2007 № 894-15/16464888 встановлено, що у січні 2005 року Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва з проханням надати розстрочення щодо сплати податкового зобов'язання та зобов'язання щодо сплати частини чистого прибутку до загальнодержавного фонду, за підсумками роботи у 2004 році у межах до кінця поточного року.
Відповідно до Договору про розстрочення податкових зобов’язань від 21 лютого 2005 р. № 7 Державній акціонерній холдинговій компанії “Укрпапірпром” надано розстрочення сплати податкових зобов’язань на загальну суму 3.004.600,00 грн. під проценти терміном з 17.02.2005 до 15.12.2005 (податок на прибуток –2.056.000,00 грн.; частина прибутку, що вилучається до бюджету –948.600,00 грн.).
Рішенням ДПІ у Дніпровському районі м. Києві від 15.12.2005 № 26 на підставі заяви ДАХК “Укрпапірпром” та на підставі пп. 4.11. п. 4 “Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань платників податків”, затвердженого наказом ДПА України від 18.09.2001 № 378, і дозволу ДПА у м. Києві на перенесення строку сплати частки розстроченої суми податкових зобов’язань від 15.12.2005 № 8593/7/24-006 було вирішено перенести раніше визначений термін сплати частки розстроченої суми податкових зобов’язань у сумі 1.201.840,00 грн. з 15.12.2005 до 27.12.2005.
Але відповідачем в порушення Договору № 7 від 21.02.2005 та змін до Договору було порушено терміни сплати розстроченої суми податкових зобов’язань. Узгоджена сума податкового зобов’язання по податку на прибуток була сплачена платником податків 01.02.2007 на суму 9888,88 грн., 22.02.2007 на суму 9872,50 грн., 07.03.2007 на суму 54203,18 грн.
Актом від 19.03.2007 №895-15/16464888 встановлено порушення позивачем терміну сплати розстроченої суми податкових зобов’язань по строку сплати 27.12.2005, відповідно Рішень № 7, 8, 26 про розстрочення. Узгоджена сума податкового зобов’язання по частині прибутку була сплачена платником податків 07.03.2007 на суму 32978,79 грн.
Актом від 12.04.2007 №1374-15/16464888 встановлено порушення позивачем терміну сплати розстроченої суми податкових зобов’язань по строку сплати 27.12.2005, відповідно Рішень № 7, 8, 26 про розстрочення. Узгоджена сума податкового зобов’язання по частині прибутку була сплачена платником податків 10.04.2007 на суму 367395,47 грн.
Також даним актом встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання по частині прибутку, визначеного платником податків у податковій декларації за 1 квартал 2006 р. по строку сплати 22.05.2006 - фактично сплачено 10.04.2007 та у податковій декларації за 9 місяців 2006 р. по строку сплати 20.11.2006 фактично сплачено 10.04.2007.
Актом від 12.04.20074 №1375-15/16464888 встановлено порушення позивачем терміну сплати розстроченої суми податкових зобов’язань по строку сплати 27.12.2005, відповідно Рішень № 7, 8, 26 про розстрочення. Узгоджена сума податкового зобов’язання по податку на прибуток була сплачена платником податків 16.03.2007 на суму 9750,17 грн., 10.04.2007 на суму 605.928,55 грн.
Також даним актом встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку на прибуток, визначеного платником податків в уточнюючому розрахунку, по строку сплати 05.05.2006, у податковій декларації за 1 квартал 2006 р. по строку сплати 22.05.2006 та у податковій декларації за 9 місяців 2006 р. по строку сплати 20.11.2006 фактично сплачено 10.04.2007.
Як зазначає позивач, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1144 та змінами до неї від 31.07.2003 № 1190 та від 03.04.2004 № 434 Українська державна акціонерна холдингова компанія "Укрпапірпром" здійснила реформування власних активів шляхом продажу пакетів акцій ВАТ, які було передано до її статутного фонду. Кошти, отримані від продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств Позивачем, згідно зазначеної постанови, були направлені на проведення модернізації та реконструкції ВАТ "Понінківський картонно-паперовий комбінат" з метою виконання Програми розвитку виробництва друкарських видів паперу та картону, затвердженої Фондом державного майна України. Від продажу пакетів акцій підприємств було отримано і спрямовано на модернізацію виробництва 23,8 млн. грн., включаючи суму податкової заборгованості (1,2 млн. грн.), яка була розстрочена відповідно до рішень ДПА м. Києва від 17.02.2005 № 7, 8 по Договору з ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про розстрочення податкових зобов'язань від 21.02.2005 № 7.
Позивач вказує, що через складність фінансово-економічної ситуації, в якій опинився Позивач, в другому півріччі 2005 року було призупинено виробничу діяльність ВАТ "Понінківський КПК". Додаткові труднощі викликало збільшення ціни на природний газ, який є єдиним видом палива, що використовується в ТЕЦ комбінату на виробничі потреби, та ціни на целюлозу, яка імпортується з Росії.
Також позивач зазначає, що нараховані штрафні санкції призведуть до збільшення і несвоєчасного виконання запуску встановлених виробничих потужностей ВАТ «Понінківський КПК», який не зможе забезпечити випуск паперу, так потрібного нашому споживачу.
Розглядаючи спір по суті, судом встановлено, що вищевказаними актами встановлено факт несвоєчасності сплати позивачем зазначених податкових зобов'язань у сумах та з кількістю днів прострочення, відображених у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.
Згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІII «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем
граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі
п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
З долучених до матеріалів справи копій поданих позивачем у Дніпровському
районі м. Києва податкових декларацій з податку на прибуток, Рішень про розстрочення та копій актів ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 19.03.2007 № 894-15/16464888 та №895-15/16464888; від 12.04.2007 №1374-15/16464888 та №1375-15/16464888 невиїзних документальних перевірок своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету вбачається, що розрахунки штрафних санкції, застосованих до позивача згідно зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідають положенням законодавства та відповідачем не спростовано.
Крім того позивач не заперечує факту несвоєчасної сплати вказаних податкових зобов'язань.
Разом з тим позивач вказує на те, що несвоєчасна сплата самостійно задекларованих ним податкових зобов'язань з податку на прибуток сталася внаслідок направлення коштів отриманих від продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, згідно постанови КМУ від 17.08.2002№1144 та змінами до неї від 31.07.2003 №1190 та від 03.04.2004 №434, на проведення модернізації та реконструкції ВАТ „Понінківський картонно-паперовий комбінат”.
З урахуванням наведеного позивач зазначає, що зазначена обставина унеможливила своєчасну сплату задекларованих ним та розстрочених податкових зобов'язань з податку на прибуток та частини прибутку.
Беручи до уваги вище встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення», стверджує, що ним було вжито всіх залежних від нього заходів щодо сплати вищевказаних податкових зобов’язань, а тому у відповідача не було правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій згідно із спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Разом з тим, суд відзначає. що відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів.
Відповідно до преамбули Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 № 1251-XII цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Згідно з преамбулою Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п. 17.3 ст. 17 цього Закону сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
З наведених норм вбачається, що застосовані до позивача штрафні санкції, передбачені ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прирівняні до податків та підлягають сплаті до бюджету відповідного рівня у відповідності до встановленого законом порядку.
З урахуванням наведеного судом встановлено, що правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем носять фінансових характер та виникли у процесі формування та контролю за виконанням бюджету.
За таких обставин положення Господарського кодексу України у відповідності до ч. 1 ст. 4 цього Кодексу не поширюються на спірні правовідносини, а тому посилання позивача на ст. 218 Господарського кодексу України визнається судом безпідставним та таким, що не ґрунтується на законодавстві.
При цьому суд також відзначає наступне.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 Господарського кодексу України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 241 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.
Також частиною 1 ст. 242 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).
При цьому відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Як зазначалось вище, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пп. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Договір про розстрочення податкових зобов'язань укладається відповідно до пп. 14.1.2 п. 14.1 ст. 14 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яким передбачено, що розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону.
Згідно з пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання.
Суд враховує, що згідно з п. «б»пп. 14.5.1 ст. 14 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” договір про розстрочення може бути достроково розірваний за ініціативою податкового органу, у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого податкового боргу.
Згідно з п. 4.7 Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків, затвердженого Наказом ДПА України від 18.09.2001 № 378, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.2001 за № 912/6103 (далі – Порядок № 378) нарахування штрафних санкцій у розмірах, передбачених чинним законодавством, на розстрочені суми податкових зобов'язань органами ДПС можливе тільки за умови дострокового розірвання договору про розстрочення із платником податків. Така позиція передбачена і в умовах укладеного між позивачем та відповідачем договору про розстрочення податкових зобов'язань (п. 2.4), згідно з яким від дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишилися несплаченими, податковий орган зобов’язаний нараховувати пеню та штрафні санкції у розмірі, передбаченому чинним законодавством.
Проте суд відзначає, що термін дії Договору про розстрочення № 7, відповідно до його п. 6.3, закінчився задовго до моменту сплати позивачем сум податкових зобов'язань.
Таким чином, наведенні норми чітко встановлюють строк сплати самостійно узгодженого платником податку податкового зобов’язання та розстрочених податкових зобов’язань з урахуванням вищевказаних договорів про розстрочення, укладених між позивачем та відповідачем.
При цьому законодавство України не передбачає можливості подовження строків сплати узгодженого податкового зобов’язання з підстав недостатності у платника податків обігових коштів, в т.ч. викликаної бюджетним недофінансуванням, а також з підстав несвоєчасної оплати наданих підприємством послуг споживачами цих послуг з урахуванням сфери діяльності позивача. ,
Тому відповідач правомірно керувався пп. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з урахуванням правил ст. 14 Закону.
Суд також звертає увагу на те, що податкове законодавство не передбачає вину як передумову відповідальності за порушення порядку обчислення та сплати податків.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Встановивши правомірність нарахування позивачеві штрафних санкцій згідно зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
Доказів, які б спростували правомірність спірних рішень, позивач суду не надав.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 94 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В позові відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.О. Євсіков
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –27.07.2006.