ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" квітня 2010 р. Справа № 2а-3072/09/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі Пікович Л.Р.
за участю: представників позивача - Стебелецький І.В., Лугового З.І, представника відповідача - Савчук Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ДП "Модерн-К" КП БМФ "Будінвест-Карпати", вул. Пушкіна, 9а, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300
до відповідача: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. В.Стуса, 2,м. Калуш,Івано-Франківська область,77300
про скасування податкових повідомлень - рішень Калуської ОДПІ №0000271502/0 від 30.06.2009 року, №0000281502/0 від 30.06.2009 року, №0000271502/1 від 27.08.2009 року, №0000281502/1 від 27.08.2009 року, №0000271502/2 від 05.10.2009 року, №0000281502/2 від 05.10.2009року,-
ВСТАНОВИВ:
ДП "Модерн-К" КП БМФ "Будінвест-Карпати" звернулось до суду із адміністративним позовом до Калуської об"єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень Калуської ОДПІ №0000271502/0 від 30.06.2009 року, №0000281502/0 від 30.06.2009 року, №0000271502/1 від 27.08.2009 року, №0000281502/1 від 27.08.2009 року, №0000271502/2 від 05.10.2009 року, №0000281502/2 від 05.10.2009року.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Суду пояснили, що податковим органом 30.06.2009року прийнято податкові повідомлення – рішення №0000271502/0 та №0000281502/0 , якими зобов"язано позивача сплатити штраф в сумі 19578, 39 грн. та 6875,85 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Вказані рішення прийняті на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість №1250/152/25072319 від 30 червня 2009року. Вважають прийняті повідомлення-рішення та рішення прийняті за результатами оскарження в адміністративному порядку №0000271502/1 від 27.08.2009 року, №0000281502/1 від 27.08.2009 року, №0000271502/2 від 05.10.2009 року, №0000281502/2 від 05.10.2009року такими, що підлягають скасуванню оскільки податковим органом не враховано при прийнятті рішень, що позивачем здійснена сплата податкових зобов"язань у строки передбачені чинним законодавством, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. При цьому Калуська оДПІ безпідставно змінила призначення платежів, які вказані в платіжних документах, не повідомивши про це позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні подала письмове заперечення на позов. Щодо задоволення позовних вимог заперечила в повному обсязі. Суду пояснила, що оскаржувані повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, підстави для скасування відсутні, виходячи із вимог п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», щодо встановлення черговості погашення податкових зобов"язань. Просила в позові відмовити.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
30 червня 2009року Калуською об"єднаною державною податковою інспекцією проведено невиїзну документальну перевірку по податку на додану вартість Дочірнього підприємства «Модерн-К» колективного підприємства будівельно-монтажної фірми «Будінвест-Карпати». Перевіркою встановлено порушення п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого виявлено несвоєчасну сплату платником узгодженої суми податку на додану вартість у відповідності до податкових декларацій з податку на додану вартість за травень - серпень 2008року на загальну суму 34379,25грн., які сплачені за період з вересня 2008року по квітень 2009року з затримкою від 31 до 90 календарних днів та на суму 39162,76грн. з затримкою понад 90 календарних днів.
На підставі акту перевірки 30.06.2009 року Калуською об"єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення – рішення №0000271502/0 та №0000281502/0, якими на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» зобов"язано позивача сплатити штраф в сумі 19578, 39 грн. (50% погашеної суми податкового боргу (39162,76грн.) та 6875,85 грн. (20% погашеної суми податкового боргу (34379,25 грн.) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
За результатами оскарження в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень №0000271502/0 та №0000281502/0 від 30.06.2009року податковим органом прийнято повідомлення - рішення №0000271502/1 від 27.08.2009 року, №0000281502/1 від 27.08.2009 року, №0000271502/2 від 05.10.2009 року, №0000281502/2 від 05.10.2009року.
Відповідно до поданої декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року позивач узгодив податкове зобов’язання з названого податку у сумі 4557,00 грн. та штраф, нарахований платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки в сумі 228,00грн. Граничним строком сплати узгодженого податкового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку податку на додану вартість за квітень 2008року є 25.07.2008 року. Позивач 24.07.2008 року сплатив платіжним дорученням №195 від 24 липня 2008року податок на додану вартість за квітень 2008 року згідно уточнюючого розрахунку в сумі 4785,00 грн. У графі «призначення платежу» платіжних доручень вказано «податок на додану вартість за квітень 2008 року».
Відповідно до поданої декларацій з податку на додану вартість за травень 2008 року позивач узгодив податкове зобов’язання з названого податку у сумі 11816,00 грн. Граничним строком сплати узгодженого податкового зобов’язання, визначеного у податковій декларації за травень 2008року є 01.07.2008 року. Позивач 23.06.2008 року платіжним дорученням №159 сплатив податок на додану вартість за травень 2008 року в сумі 11816,00 грн. У графі «призначення платежу» платіжних доручень вказано «податок на додану вартість за травень 2008 року».
Відповідно до поданої декларацій з податку на додану вартість за червень 2008 року позивач узгодив податкове зобов’язання з названого податку у сумі 20600,00 грн. Граничним строком сплати узгодженого податкового зобов’язання, визначеного у податковій декларації за червень 2008року є 30.07.2008 року. Позивач 22.07.2008 року платіжним дорученням №193 сплатив податок на додану вартість за червень 2008 року в сумі 20600,00 грн. У графі «призначення платежу» платіжних доручень вказано «податок на додану вартість за червень 2008 року».
Відповідно до поданої декларацій з податку на додану вартість за липень 2008 року позивач узгодив податкове зобов’язання з названого податку у сумі 12801,00 грн. Граничним строком сплати узгодженого податкового зобов’язання, визначеного у податковій декларації за липень 2008року є 01.09.2008 року. Позивач 22.08.2008 року платіжним дорученням №226 сплатив податок на додану вартість за липень 2008 року в сумі 12801,00 грн. У графі «призначення платежу» платіжних доручень вказано «податок на додану вартість за липень 2008 року».
Відповідно до поданої декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року позивач узгодив податкове зобов’язання з названого податку у сумі 23762,00 грн. Граничним строком сплати узгодженого податкового зобов’язання, визначеного у податковій декларації за серпень 2008року є 30.09.2008 року. Позивач 23.09.2008 року платіжним дорученням №248 сплатив податок на додану вартість за серпень 2008 року в сумі 23762,00 грн. У графі «призначення платежу» платіжних доручень вказано «податок на додану вартість за серпень 2008 року».
Підпунктом 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
Таким чином, як підтверджено матеріалами справи, позивач вчасно сплатив податкові зобов»язання з податку на додану вартість за квітень-серпень 2008року. Доводи відповідача щодо існування податкового боргу, який виник в зв’язку з порушенням позивачем граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість за квітень – серпень 2008року в загальній сумі 73542,01 грн. є безпідставними та спростовуються відповідними платіжними дорученнями (а.с. 9-13). За таких обставин, застосування штрафних санкцій у відповідності до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» є безпідставним.
Як вбачається з акту перевірки №1250/152/25072319 від 30 червня 2009року, поданого суду письмового заперечення від 04.03.2010 року та доповнення до заперечення проти адміністративного позову від 17.03.2010року податковий орган самостійно спрямував сплачені позивачем суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів, у зв’язку з чим застосував штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов’язання за квітень - серпень 2010 року.
Щодо самостійного розподілу податковим органом добровільно сплачених платником податків коштів, що перераховувались із зазначенням призначення платежу необхідно зазначити наступне.
Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях.
З наведеної норми не вбачається право податкового органу змінювати призначення платежу, вказані платником податку.
Згідно пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.
Відповідно до пункту 3.8 Інструкції, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Таким чином, право визначати призначення платежу належить виключно платнику, в даному випадку платнику податку – позивачу.
Крім того, Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, визначено вичерпний перелік заходів, які можуть вживатися контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, проте серед них відсутній такий захід як зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, самостійно розподіляючи добровільно сплачені платником податків кошти, що перераховувались із зазначенням призначення платежу, відповідач діяв у порядку, який не передбачений податковим законодавством, чим порушив приписи частини 2 статті 19 Конституції України.
За таких обставин податкові повідомлення-рішення №0000271502/0 та №0000281502/0 від 30.06.2009року та повідомлення-рішення прийняті за результатами оскарження в адміністративному порядку №0000271502/1 від 27.08.2009 року, №0000281502/1 від 27.08.2009 року, №0000271502/2 від 05.10.2009 року, №0000281502/2 від 05.10.2009року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Калуської ОДПІ №0000271502/0 від 30.06.2009 року, №0000281502/0 від 30.06.2009 року, №0000271502/1 від 27.08.2009 року, №0000281502/1 від 27.08.2009 року, №0000271502/2 від 05.10.2009 року, №0000281502/2 від 05.10.2009року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП "Модерн-К" КП БМФ "Будінвест-Карпати", код ЄДРПОУ 25072319 - 6 (Шість) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 23.04.2010 року.