ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" квітня 2010 р. Справа № 2a-768/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі Пікович Л.Р.
за участю: представника позивача - Іванишин Л.М., відповідач - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі, вул. Галицька, 21, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400
до відповідача: Державного підприємства Дослідне господарство "Перемога", с. Підпечари, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400
про стягнення заборгованості в сумі 192 172, 71 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства Дослідне господарство "Перемога" про стягнення заборгованості в сумі 192 172, 71 грн. Позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем на момент подачі позовної заяви не було сплачено страхові внески на обов’язкове державне пенсійне страхування за період з 27.01.2009р. по 01.02.2010р. в сумі 192172,71 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів викладених у позовній заяві. Позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце був повідомлений належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа -суб’єкт підприємницької діяльності та відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 р. зі змінами та доповненнями є страхувальником, який згідно ч.1 ст.15 вказаного Закону являється платником страхових внесків.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 р. зі змінами та доповненнями, визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Частиною 2 ст.5 Закону передбачено, що виключно тим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
В силу ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV від 09.07.2003 р. страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, що дорівнює календарному місяцю для даного страхувальника. Згідно ч. 12 ст. 20 вказаного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за період з 27.01.2009р. по 01.02.2010р. здійснювалась несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в результаті чого була допущена заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 182386,56грн. Відповідно до рішення №1322 від 23.10.2009 року про застосування фінасових санкцій, податковим органом застосовано шрафну санкцію в сумі 2297, 25грн. та нарахована пеня в сумі 7 488, 90грн.
Таким чином загальна сума забогованості відповідача склала 192 172, 71 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 вказаного Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Заборгованість відповідача підтверджується довідкою розрахунком про встановлення заборгованості (а.с.6), розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з 27.01.2009р. по 01.02.2010р. (а.с.7-22) та іншими матеріалами справи.
Станом на час розгляду справи відповідачем не сплачено заборгованість на суму 192172,71грн. Таким чином, дані кошти підлягають стягненню в судовому порядку.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити .
Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство "Перемога" Івано-Франківського інституту Агропромислового виробництва УААН, код 25790150 на користь Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі заборгованість в розмірі 192172 (сто дев"яносто дві тисячі сто сімдесят дві) грн. 71 коп.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 29.04.2010 року.