Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #93010196

Ухвала

29 березня 2021 року

м. Київ

справа № 619/917/20

провадження № 51-1422ск21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Бородія В. М.,

суддів Мазура М. В., Чистика А. О.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1

на вирок апеляційного суду від 14 січня 2021 року,

встановив:

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вказаного судового рішення у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 1, 3, 4, 5, 6 ч. 2, ч. 3,

ч. 5 цієї статті.

Так, засуджений, всупереч положенням п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК, направляючи до Суду 08 березня 2021 року свою касаційну скаргу, вказав, що скарга подається

до Верховного суду України, що не відповідає приписам п. 21 ч. 1 ст. 3 КПК

(в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147 - VIII), згідно з якою судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначається, судове рішення, що оскаржується, однак касаційна скарга містить лише посилання на вирок апеляційного суду від 14 січня 2021 року, без зазначення назви суду апеляційної інстанції, вирок якого, на його думку, слід переглянути у касаційному порядку.

Згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Проте скаржник подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.

Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення

та особі засудженого (ст. 414 КПК). Тому, засуджений, заперечуючи законність судового рішення, має конкретно вказати у чому полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для скасування чи зміни оспорюваного рішення, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.

При цьому слід мати на увазі, що відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також достовірності фактичних обставин кримінального провадження, як про це ставить питання у касаційній скарзі засуджений.

Крім того, всупереч законодавчим приписам у поданій скарзі не викладено обґрунтування незаконності судового рішення та необхідності його скасування на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 84, 94, 370, 374, 404, 412-414, 415, 419 цього Кодексу в їх взаємозв`язку.

З огляду на викладене, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати

на конкретні порушення закону, передбачені ст. 438 КПК, що є підставою для зміни чи скасування рішення, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Відповідно до ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення

і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

У зв`язку з цим засудженому необхідно викласти свої вимоги до касаційного суду

у межах повноважень, передбачених ст. 436 КПК та визначитися, яке судове рішення він оскаржує.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначається перелік матеріалів, які додаються, однак у поданій касаційній скарзі не вказано про додатки.

Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак, подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.

Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень,

які оскаржуються, проте засудженим не додано жодних додатків з яких би вбачалося, яке судове рішення він оскаржує.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків. Засудженому також необхідно надати докази дотримання встановленого Судом строку усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду від 14 січня 2021 року залишити без руху та надати йому строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В. М. Бородій М. В. Мазур А. О. Чистик



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація