ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.07.2007р. | м.Київ | № 11/302 |
За позовом Приватне підприємство "Фірма " Регент"
До Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінта"
Предмет адміністративного позову | стягнення 86652,03 грн. |
Суддя
Представники:
від позивача - Миронюк І.В. –представник за довіреністю (в матеріалах справи);
від відповідача - не зявився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 82385,15 грн. заборгованості (з урахуванням інфляційних нарахувань) за Договором № 9051/А від 01.01.2006, 3621,34 грн. –пені, 645,54 грн. –3% річних, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита - 866,52 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу - 118,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2007 порушено провадження в справі № 32/302 та призначено до розгляду на 02.07.2007.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2007 розгляд справи було відкладено на 16.07.2007, а ухвалою від 16.07.2007 –до 23.07.2007.
В процесі розгляду справи позивачем уточнювались позовні вимоги. В судовому засіданні 23.07.2007 позивач надав чергову заяву про уточнення позовних вимог в сторону зменшення, в якій посилаючись на те, що відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за Договором № 9051/А від 01.01.2006 в сумі 80.000,00 грн., просив стягнути з відповідача загалом 11.772,84 грн. заборгованості за зазначеним Договором з урахуванням штрафних санкцій.
В судовому засіданні 23.07.2007 представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що згідно умов договору № 9051/А від 01.01.2006 відповідач придбав у позивача товар згідно видаткових накладних загалом на суму 84.984,00 грн., але розрахунок за придбаний товар здійснив частково і з порушенням строків оплати.
Відповідач вимог ухвал суду від 13.06.2007, 02.07.2007, 16.07.2007 не виконав, відзив і витребувані судом документи не надав, хоча представник неодноразово знайомився з матеріалами справи, і в повторне судове засідання 23.07.2007 свого представника не направив. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання 23.07.2007 був повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.01.2006 між позивачем - ПП «Фірма «Регент»як продавцем, з однієї сторони, та відповідачем - ТОВ «Синта»як покупцем було укладено Договір № 9051/А, відповідно до умов якого продавець зобовязався поставити та передати, а покупець зобовязався прийняти та оплатити папір та картон для поліграфії.
Умовами Договору № 9051/А від 01.01.2006 сторони погодили, що приймання-передавання товару здійснюється уповноваженими представниками сторін за договором шляхом підписання накладної та/або Акту (п. 5.1), товар вважається поставленим покупцю з моменту оформлення уповноваженими представниками сторін по договору накладної та/або Акту (п. 5.2).
Відповідно до видаткових накладних № .00018426 від 13.11.2006, №.00018590 від 14.11.2006, №.00018539 від 14.11.2006, №.00018737 від 16.11.2006, №.00018949 від 21.11.2006, №.00018980 від 21.11.2006, № .00018948 від 21.11.2006, №.00018950 від 21.11.2006, №.00018976 від 21.11.2006, № .00019075 від 22.11.2006, №.00019041 від 22.11.2006, № .00019146 від 23.11.2006, №.00019034 від 23.11.2006, № .00019223 від 24.11.2006, №.00019312 від 24.11.2006, № .00019340 від 27.11.2006, №.00019658 від 30.11.2006, № .00019492 від 27.11.2006, №.00019595 від 30.11.2006, №.00019583 від 01.12.2006, № .*0019583 від 01.12.2006, № .00019721 від 04.12.2006, №.00019899 від 05.12.2006, № .00019998 від 05.12.2006, № .00020061 від 08.12.2006, №.00020364 від 08.12.2006, № .00020363 від 08.12.2006, № .00020336 від 08.12.2006, №.00020335 від 08.12.2006, № .00020334 від 08.12.2006, №.00020257 від 08.12.2006, №.00020219 від 08.12.2006, № .00020450 від 11.12.2006, № .00020513 від 12.12.2006, №.00020478 від 12.12.2006, № .00020493 від 12.12.2006, № .00020629 від 15.12.2006, №.00020779 від 15.12.2006, № .00020845 від 15.12.2006, № .00021075 від 19.12.2006, №.00021148 від 19.12.2006, № .00021224 від 22.12.2006, №.00021436 від 22.12.2006, №.00021521 від 28.12.2006, № 00021720 від 28.12.2006, № .00021740 від 29.12.2006, №000000045 від 04.01.2007, № 000000121 від 09.01.2007, № 000000822 від 22.01.2007, № 000000917 від 24.01.2007 позивачем-продавцем було здійснено продаж відповідачу-покупцю продукції загалом на суму 84.984,00 грн., а відповідачем –покупцем продукцію, зазначену у видаткових накладних загалом на суму 84.984,00 грн. було прийнято, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на накладних в графі «Отримав».
Прийняття товару згідно вищезазначених видаткових накладних загалом на суму 84.984,00 грн. згідно Договору № 9051/А від 01.01.2006 здійснювалось уповноваженою особою відповідача –Сердюк І.О., що підтверджується довіреностями суворої звітності, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 7.2 Договору № 9051/А від 01.01.2006, покупець зобовязався здійснювати розрахунок за отриманий товар шляхом перерахування грошової суми, зазначеної в накладній і рахунку-фактурі, на розрахунковий рахунок на протязі 14 календарних днів з моменту підписання накладної та/або Акту на кожну конкретну партію товару.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Вимогами статті 655 Цивільного кодексу України 2004 визначено, що за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
16.02.2007 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 19/ю з вимогою погасити заборгованість за Договором № 9051/А від 01.01.2006 за отриманий товар на суму 82928,00 грн. та сплатити штрафні санкції.
У відповідь на претензію позивача № 19/ю від 16.02.2007 відповідач листом №01/28/02 від 28.02.2007 просив позивача врахувати його складне фінансове становище та відстрочити заборгованість на загальну суму 83.704,26 грн. відповідно до графіку.
Як зазначає позивач у позові, відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару за Договором № 9051/А від 01.01.2006, а саме: за видатковою накладною № .00018426 від 13.11.2006 на суму 5055,00 грн., 24.01.2007 –на суму 162,00 грн., 14.03.2007 –3704,00 грн.
В процесі розгляду спору відповідачем було здійснено погашення заборгованості за отриманий згідно видаткових накладних товар за Договором № 9051/А від 01.01.2006 на суму 80.000,26 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю ПП «Фірма «Регент»за період з 01.07.2007 –23.07.2007, копія якої знаходиться в матеріалах справи, і згідно якої у звязку зі сплатою відповідачем 80.000,26 грн. сальдо на кінець періоду (23.07.2007) на користь позивача становить 1.117,74 грн., що відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано та у встановленому порядку не заперечувалось.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що станом на момент вирішення спору у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість за поставлений за Договором № 9051/А від 01.01.2006 товар в сумі 1117,74 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку, а тому в цій частині суд визнає позовну вимогу законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 1117,74 грн.
Також позивачем в уточненнях до позову заявлено до стягнення штрафні санкції за прострочення відповідачем строків оплати за поставлений товар за Договором № 9051/А від 01.01.2006, а саме за період прострочення суми 81117,74 грн. з 28.11.2006 –02.07.2007, а саме: 1324,01 грн. –3% річних, інфляційних втрат –1903,44 грн., пені –7427,39 грн.
Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій, судом встановлено наступне.
Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції - це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідачем було порушено умови Договору № 9051/А від 01.01.2006, а саме п. 7.2 щодо строку виконання зобовязання по оплаті отриманого товару згідно видаткових накладних, оскільки на протязі 14 календарних днів з моменту підписання накладних оплата за отриманий товар відповідачем не здійснювалась. Заборгованість за отриманий товар по видатковим накладним за Договором № 9051/А від 01.01.2006 в сумі 81117,74 грн. існувала у відповідача в період з 28.11.2006 (дата оплати з моменту першої поставки) до 02.07.2007 (дата, визначена позивачем самостійно у розрахунку).
Вимогами статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання в сумі 81117,74 грн. по оплаті поставленого товару по видатковим накладним за Договором № 9051/А від 01.01.2006 в період з 28.11.2006 (дата оплати з моменту першої поставки) до 02.07.2007 (дата, визначена позивачем самостійно у розрахунку), суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1324,01 грн. та інфляційних втрат в сумі 1903,44 грн., розрахунок яких викладено позивачем в уточненнях до позову і з яким погоджується суд, - є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 343 ч.2 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 8.1 Договору № 9051/А від 01.01.2006, у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязань, передбачених зокрема п. 7.2 (щодо строків оплати отриманого товару) покупець (відповідач) виплачує продавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання в сумі 81117,74 грн. по оплаті поставленого товару по видатковим накладним за Договором № 9051/А від 01.01.2006 в період з 28.11.2006 (дата оплати з моменту першої поставки) до 02.07.2007 (дата, визначена позивачем самостійно у розрахунку), суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 7427,39 грн., розрахунок якої викладено позивачем в уточненнях до позову і з яким погоджується суд, - є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Державне мито в сумі 866,52 грн. і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача з врахуванням того, що заборгованість в сумі 80000,26 грн. була погашена відповідачем вже після звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості за Договором № 9051/А від 01.01.2006.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінта»(код ЄДРПОУ 30606437, юридична адреса: 02121 м. Київ, вул. Колекторна,1 А; фактична адреса: 03124 м. Київ, бул. Лепсе,8; п/р 2600700860032 в АКБ «Правекс Банк», МФО 321983, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства «Фірма «Регент»(код ЄДРПОУ 24370345, місцезнаходження: 03047 м. Київ, пр-т Перемоги, 50; п/р 26003101014859 в КРДФ АППБ «Аваль», МФО 322904) суму заборгованості в розмірі 1117 (одна тисяча сто сімнадцять) грн. 74 коп., 3% річних –1324 (одна тисяча триста двадцять чотири) грн. 01 коп., інфляційних втрат –1903 (одна тисяча девятсот три) грн. 44 коп., пені –7427 (сім тисяч чотириста двадцять сім) грн. 39 коп., а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 866 (вісімсот шістдесят шість) грн. 52 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання як такого, що оформлене відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О.Євсіков
Дата підписання рішення –31.07.2007.